Рішення № 136995276, 01.06.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2752/25

Номер провадження 2/573/160/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Півньової О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 08 грудня 2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено Договір № 5165919 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно яких ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в сумі 29000 грн., шляхом зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_2 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

31 липня 2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №31/07/2025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору право грошової вимоги до боржників за портфелом заборгованості до своїх боржників, серед яких і ОСОБА_2 .

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив погашення існуючої заборгованості а ні на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», а ні на рахунки первісного кредитора у зв`язку з чим, на день подачі позовної заяви має заборгованість перед Позивачем за Договором № 5165919 від 08.12.2024 на загальну суму 140357,90 грн., яка складається з:

- суми заборгованості з тіла кредиту -28999 грн.,

- нарахованих процентів первісним кредитором 60607,91 грн.

- нарахованих процентів ТОВ «ФК» Фінтраст Капітал» за 125 календарних днів 36250 грн,

- штрафні санкції -14500 грн.

Взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином відповідач не виконує, у зв`язку з чим позивач просить стягнути на його користь вказану суму боргу разом з понесеними судовими витратами.

04.05.2026 від представника відповідача адвоката Брадарської Н.В. надійшов відзив на позовну заяву в яком вона просить відмовити товариству у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат на правову допомогу у сумі 10000 грн., який обгрунтовує наступним.

Щодо неналежності доказів перерахування грошових коштів та відсутності первинних банківських документів: на підтвердження факту перерахування грошових коштів позивач надає лише Довідку провайдера (ТОВ «ПЕЙТЕК») вих. № 20250801-508 від 01.08.2025 року, яка не є належним та допустимим доказом перерахування та фактичного отримання грошових коштів Відповідачем. ТОВ «ПЕЙТЕК» є лише технологічним посередником (платіжним провайдером), а не банківською установою, в якій відкрито рахунок Відповідача.

Той факт, що Позивач просить суд витребувати докази з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», підтверджує, що станом на день подачі позову у Позивача відсутні належні докази набрання кредитного договору чинності (факту передачі грошей). Заявляти вимоги про стягнення понад 140 тисяч гривень, базуючись виключно на припущеннях про те, що кошти колись зарахувалися, є зловживанням процесуальними правами.

Щодо нікчемності умов кредитного договору в частині нарахування відсотків: Позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом у загальному розмірі 96 857,91 грн (60 607,91 грн за період до відступлення + 36 250,00 грн після відступлення) при тілі кредиту всього 28 999,99 грн. Нарахування здійснювалось за standard ставкою 1% в день, що становить 365% річних.

Такий розмір відсоткової ставки є відверто несправедливим, кабальним та таким, що порушує принципи рівності сторін

Аналіз Графіка платежів свідчить про застосування системи платежів, де Документ сформований в системі, де позичальник має щомісяця сплачувати по 8700 грн тільки відсотків, а тіло кредиту залишається незмінним до останнього (12-го) місяця. Це класична схема «боргової ями», яка засуджується європейською практикою захисту прав споживачів (Директива 93/13/ЄЕС про несправедливі умови в споживчих договорах). Суди України при вирішенні подібних спорів повинні застосовувати концепцію «добросовісності» (ст. 3 ЦК України). Нарахування майже 100 тисяч гривень відсотків на позику в 29 тисяч гривень є проявом крайньої недобросовісності фінансової установи.

Заявлена вимога про стягнення штрафу 14500 грн є абсолютно незаконною та такою, що прямо суперечить імперативним нормам законодавства України, прийнятого з метою захисту позичальників у період дії воєнного стану.

Щодо правових наслідків відступлення прав вимоги: позивачем не надано доказів на недоведеність факту оплати за конкретним відступленим правом вимоги до ОСОБА_2 , що ставить під сумнів факт набуття статусу кредитора у такому зобов`язанні

Щодо нарахування відсотків новим кредитором. Як вбачається з розрахунку заборгованості, Позивач (ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») самостійно продовжив нарахування відсотків за період з 01.08.2025 по 03.12.2025 року на суму 36 250,00 грн за ставкою 1% в день, тому новий кредитор не має права нараховувати відсотки, якщо він набув право вимоги за договором факторингу, який передбачає придбання вже існуючої (фіксованої) заборгованості з дисконтом.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників (додаток до Договору факторингу), заборгованість Відповідача на момент відступлення (31.07.2025) становила: тіло 28 999,99 грн, відсотки 60 607,91 грн, пеня/штраф 14 500 грн. Разом: 104 107,90 грн. Факторингова компанія придбала право вимоги цієї конкретної суми як фінансовий актив. Нарахування новим кредитором додаткових відсотків у розмірі 36 250 грн не ґрунтується на жодних нормах права, оскільки факторингова компанія не є установою, що надала позику і продовжує кредитування; вона є суб`єктом, що придбав борг. Будь-які нарахування понад

суму, передану за Реєстром боржників, є незаконними та не підлягають задоволенню.

Дані про відправлення SMS-повідомлення через альфа-ім`я не є належним доказом письмового повідомлення позичальника у розумінні норм ЦК України. Сторона Відповідача жодних письмових або офіційних електронних повідомлень (підписаних КЕП) про зміну кредитора не отримувала. Неповідомлення боржника унеможливлювало своєчасне і належне виконання ним своїх зобов`язань та є ще однією підставою для відмови у стягненні будь-яких санкцій чи додаткових відсотків на користь нового кредитора.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн є явно завищеними, неспівмірними зі складністю справи та мають ознаки штучного збільшення судових витрат.

05.05.2026 від представника позивача адвоката Столітнього М.М. надійшла відповідь на відзив, в якій він позовні вимоги підтримує і просить суд задовольнити їх у повному обсязі виходячи з наступного.

Щодо укладення кредитного договору та погодження його умов.

Кредитний договір укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, укладаючи договір сторони погодили суму кредиту - 29000 грн, строк кредиту 360 днів: з 08.12.2024 року по 03.12.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Крім того, Відповідачем на підтвердження укладення кредитного договору було здійснено оплати на рахунок Кредитора, що підтверджується розрахунком заборгованості, який додано до позовної заяви.

Щодо перерахування коштів та розрахунків. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК». Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору № 210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

ТОВ «ПЕЙТЕК» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало ліцензію НБУ.

Сума заборгованості за Договором розрахована у відповідності до Розрахунку заборгованості від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Копію додано до позовної заяви). Як Первісний Кредитор, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» здійснив розрахунок відповідно до умов договору.

Так, укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, яка становить 1 % в день та застосовується в межах строку кредиту.

Окремо треба зауважити, що відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

У період з 08.12.2024 по 31.07.2025 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 7830,01 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 7830 грн. Таким чином, позичальник вчинив конклюдентні дії та визнав умови укладеного кредитного договору.

Щодо нарахування відсотків позивачем, зазначає, що відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 5165919 строк кредиту 360 днів: з 08.12.2024 року по 03.12.2025 року. Станом на дату укладання Договору факторингу від 31.07.2025 року №31/07/2025, строк дії Договору № 5165919 від 08.12.2024 року не закінчився.

А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.08.2025 року по 03.12.2025 року (125 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 36250 грн. заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додається): 28999,99 грн * 1% = 290 грн*125 календарних дні = 36250 грн. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку.

Щодо посилання Відповідача на ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Розмір заборгованості по щомісячним процентам є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, умов кредитного договору, Закону України «Про споживче кредитування», що не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором в розумінні п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Щодо правомірності нарахування та стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу) Пункт 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" викладено у новій редакції, відповідно до якої: "У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (тобто, до 24.01.2024 р.), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Так, у листі-роз`ясненні НБУ № 14-0004/12907 від 19.02.2024 р., щодо виконання окремих вимог Закону № 3498-IX зазначено: "Враховуючи вищезазначене, додатково до Листа повідомляємо, що положення пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону про споживче кредитування не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладатимуться після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX. Тобто, до договорів споживчого кредиту, укладених після 24.01.2024 р. Не застосовуються положення щодо звільнення споживача від неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит. А тому, нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) за договорами, укладеними з 24.01.2024 р., є обґрунтованим та правомірним.

Щодо правомірності факторингу та повідомлення про відступлення прав вимоги. Відповідно до п. 5.1.3. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 31/07/2025 від 31.07.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер. Враховуючи вищезазначене, Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором.

Станом на сьогоднішній день, ані Кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним. Отже, Відповідачу у даному випадку нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору. Таким чином, факт укладення Кредитного договору та наявності права грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами. Заявлені у позові судові витрати є повністю обгрунтованими.

06.05.2026 представник відповідача надіслала заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає, що довідка ТОВ «ПЕЙТЕК» не є доказом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, а фіксує лише спробу транзакції, а не її успішне завершення банком-емітентом. ТОВ «ПЕЙТЕК» є платіжним провайдером. Його довідка підтверджує лише те, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» дало команду (ініціювало платіж) системі на переказ коштів.

Нарахування лише самих відсотків у розрахунку 365% річних не відповідає принципам законності, оскільки покладає надмірний тягар на позичальника. Стягнення штрафних санкцій з відповідача суперечить чинним нормам закону, оскільки у п. 18 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України зміни не вносились, тому вимога про стягнення 14500 грн штрафу є абсолютно незаконною і підлягає безумовному відхиленню.

Також у запереченнях повторно наголошується на неправомірності донарахування відсотків новим кредитором та неналежним повідомленням про відступлення права вимоги.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 06 січня 2026 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано докази по справі. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 14).

Заяви, клопотання.

Представником позивача ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» одночасно з позовом зазначено про розгляд справи у відсутність представника та ухвалення заочного рішення (а. с. 6 зв.).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, будучи сповіщеним про розгляд справи за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади (а. с. 16, 21). Представник відповідача адвокат Брадарська Н.В. у відзиві на позов та письмових запереченнях просила відмовити у задоволенні позову.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що 08 грудня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 у режимі онлайн укладено кредитний Договір №5165919 про надання коштів на умовах споживчого кредиту на умовах строковості, зворотності, платності. Згідно умов договору ОСОБА_2 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (матер. ел. справи).

Відповідно до п. 1.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введенні пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС товариства.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 29000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 08.12.2024 року по 03.12.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало та надало йому кредит в сумі 29000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» та наданою АТ КБ «ПриватБанк», на виконання ухвали суду, інформацією про належність рахунку та зарахування коштів на банківську карту ОСОБА_2 у сумі 29000 грн 08.12.2024 (матер. ел. справи, а.с. 19).

Відповідно до реквізитів Договору №5165919 від 08.12.2024 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «32904».

08 грудня 2024 року ОСОБА_2 підписано паспорт споживчого кредиту (матер. ел. справи).

Пунктом 1.4.1. договору передбачена стандартна процента ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 397,89% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 133 400,00 гривень.

За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 5165919 від 08.12.2024 року станом на 31.07.2025 первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 60607,91 грн та 14500 грн штрафні санкції (матер. ел. справи).

У період з 08.12.2024 по 31.07.2025 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 7830,01 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 7830 грн, таким чином заборгованість ОСОБА_2 за тілом кредиту становить 28999, 99 грн. (матер. ел. справи).

Відповідно до п. 5.1.3. договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.

31.07.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №31/07/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача за договором № 5165919 від 08.12.2024.

Відповідно до пункту 1.1. Договору факторингу № 31/07/2025 від 31.07.2025 року: за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому - передачі реєстру боржників згідно з додатком №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі відповідно до п. 3.3 цього договору на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому -передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта, підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості (матер. ел. справи).

З реєстру боржників слідує, що ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право вимоги заборгованості до ОСОБА_2 за кредитним договором №3503812271 у розмірі 104107,9 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 28999,99 грн., заборгованості за процентами 60607,91 грн., штрафні санкції 14500 грн (матер ел. справи).

Станом на дату укладання Договору факторингу від 31.07.2025 року №31/07/2025, строк дії Договору № 5165919 від 08.12.2024 року не закінчився.

Згідно з розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором № 5165919 від 08.12.2024 про надання споживчого кредиту за 125 календарних днів (з 01.08.2025 року по 03.12.2025) за процентною ставкою 1,00%, нараховано процентів ОСОБА_2 , за користування кредитними грошовими коштами 36250 грн (матер. ел. справи).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість заміни кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування від відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Норми зазначеного пункту Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України є актуальними та зміни щодо їх застосування до Цивільного кодексу України не вносилися.

Висновки суду.

Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Лінеура Україна» 08 грудня 2024 року був укладений в електронній формі договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5165919. У вказаному договорі сторони погодили всі істотні умови. Товариством виконано взяті на себе зобов`язання за договором, кредитні кошти в сумі 3000 грн 00 коп. були перераховані ОСОБА_2 на зазначений ним у договорі картковий рахунок.

Згідно з умовами договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5165919 від 08 грудня 2024 року, строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка 1,00%. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору.

Доказів на підтвердження повного погашення кредитної заборгованості, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

У подальшому, ТОВ «Лінеура Україна» за договором факторингу від 31 липня 2024 року № 31/07/2025 відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право вимоги за кредитним договором №5165919 від 08 грудня 2024, укладеного з ОСОБА_2 , на суму 104107,90 грн., з яких 28999 грн 99 коп. - тіло кредиту та 60607,91 грн 00 коп. - нараховані відсотки за користування кредитними коштами та 14500 грн штрафні санкції.

Тобто, позивач за укладеним договором факторингу набув право вимоги в тому числі щодо стягнення відсотків, нарахованих після набуття права вимоги за кредитними договорами, в межах строків кредитування визначених цими договорами.

Враховуючи те, що умовами кредитного договору від 08 грудня 2024 року визначено строк кредитування 360 днів, тому вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами за період з 01серпня 2025 по 03 грудня 2025 позивачем заявлено правомірно.

Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості за штрафними санкціями у сумі 14500 грн. суд, погоджуючись з запереченнями представника відповідача, наголошує, що оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли після 24 лютого 2022 року, то штрафні санкції, нараховані за договором споживчого кредиту № 51615919 від 08.12.2024 стягненню з відповідача не підлягають.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають часткову задоволенню, а саме: стягненню з відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором №5165919 від 08 грудня 2024 року підлягає заборгованість у сумі 125 857,90 грн, з яких: 28 999,99 грн сума заборгованість за тілом кредиту та 96 857,91 грн сума заборгованості за відсотками, нарахована в межах строку користування кредитними коштами.

Інші доводи відзиву представника відповідача є формальними та суперечать матеріалам справи.

Матеріали справи також не містять відомостей про те, що кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсними з підстав неотримання ним грошових коштів, чи їх отримання у меншому розмірі в порядку ст. 1051 ЦК України, що з огляду на положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину свідчить про дійсність договірних відносин, що виникли між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 зроблено висновок, що презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Судові витрати.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2422,40 грн. (а. с. 10).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до ч.1, п.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Крім того, на підставі Договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, заявки №14172 на виконання доручення, акту прийому-передачі виконаних робіт згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, представник позивача просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою, такої ж позиції притримується Верховний суд в постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), відсутність представництва в суді під час розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн. не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу розмірі 3000 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на 89,67 %, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2172,17 грн та 2690,10 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 526, 599, 610, 611, 625, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 247, 265, 273, 274, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місце знаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим 2) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 5165919 від 08 грудня 2024 року у розмірі 125 857 (сто двадцять п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) гривень 90 копійок, та витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 4862 (чотири тисячі вісімсот шістдесят дві) гривні 27 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Суддя