Рішення № 136993819, 01.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/19452/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Скочиляс Г.М., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , треті особи: відділ реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення батьківства,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача, відповідачів та третіх осіб.

Позивачка ОСОБА_1 , діючи в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить:

-визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-виключити з актового запису про народження № 156 відомості про ОСОБА_2 як батька дитини;

-внести до актового запису про народження № 156 відомості про ОСОБА_6 як батька дитини;

-змінити дитині прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та по батькові з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » із видачею нового свідоцтва про народження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка з 2016 року перебувала у фактичних сімейних відносинах з ОСОБА_6 , з яким проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У цей період між ними склалися стійкі сімейні відносини, вони вели спільне господарство та підтримували близькі особисті зв`язки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки народився син ОСОБА_3 , біологічним батьком якого, за твердженням позивачки, є ОСОБА_6 . Водночас, у зв`язку з перебуванням позивачки на момент народження дитини у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, останнього було записано батьком дитини відповідно до вимог закону.

Позивачка зазначає, що ОСОБА_6 фактично визнавав себе батьком дитини, брав участь у її вихованні, утриманні, проводив з нею значний час, піклувався про її розвиток та забезпечення. У березні 2022 року ОСОБА_6 вступив до лав Збройних Сил України, однак і надалі підтримував зв`язок із сім`єю, надавав матеріальну допомогу та цікавився життям дитини.

Після смерті ОСОБА_6 позивачка звернулася до суду з метою визнання його батьківства щодо дитини, що, на її думку, підтверджується сукупністю доказів, зокрема висновком судово-генетичної експертизи.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не подав, однак 14.04.2026 подав до суду заяву про визнання позовних вимог.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надали письмові пояснення, у яких зазначили, що ОСОБА_6 проживав однією сім`єю з ОСОБА_1 , визнавав малолітнього ОСОБА_3 своєю дитиною, піклувався про нього та брав участь у його вихованні. Також зазначили, що вважають ОСОБА_6 біологічним батьком дитини.

Третя особа відділ реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України пояснень щодо позову не надала.

Заяви і клопотання.

14.04.2026 відповідачем ОСОБА_2 подано до суду заяву про визнання позову.

18.05.2026 представником позивача до матеріалів справи долучені фотознімки, на яких зображені, за твердженням сторони позивача, померлий ОСОБА_6 та дитина ОСОБА_3 .

Процесуальні дії по справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 року справу передано на розгляд судді Голяни О.В.

Ухвалою суду від 02.01.2026 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Пояснення учасників справи в судовому засіданні.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

При цьому ОСОБА_1 , допитана у судовому засіданні за її згодою як свідок, пояснила суду, що з померлим ОСОБА_6 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2016 року. ОСОБА_6 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_6 визнавав дитину ОСОБА_3 своєю, спільно проживав з нею, здійснював її утримання, піклувався про неї та брав участь у її вихованні.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав та пояснив, що з ОСОБА_1 з 2016 року однією сім`єю не проживав. Також зазначив, що не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 .

Дитина ОСОБА_3 , допитана у судовому засіданні в порядку ст. 232 ЦПК України, пояснила, що його батьком є «татко ОСОБА_13 », який помер в липні.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.12.2023 у справі №308/19210/23 розірвано. Рішення набрало законної сили.

Під час перебування сторін у шлюбі позивачка ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину сина ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 змінив прізвище на « ОСОБА_8 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00046743391 від 29.08.2024, у зв`язку з чим ОСОБА_11 та ОСОБА_6 є однією і тією ж особою.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 01.08.2024, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а також витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00046294354 від 01.08.2024.

Довідкою приватного нотаріуса №38/02-14 від 11.04.2026 року підтверджується, що після смерті ОСОБА_6 заведено спадкову справу, а спадкоємцями, які прийняли спадщину, є ОСОБА_14 та ОСОБА_12 . Витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 11.04.2026 року підтверджується реєстрація спадкової справи після смерті ОСОБА_6 .

Копією довіреності від 08.08.2024 року підтверджується уповноваження ОСОБА_1 представляти інтереси ОСОБА_14 , у тому числі з питань оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_6 .

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/107-24/10433-БП від 09.04.2025 встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) наданого на дослідження фрагмента трубчастої кістки, ідентифікованого як такого, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкти №№7, 9, 10), які наведені у таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).

Зазначеним висновком також встановлено, що невстановлена особа, труп якої впізнаний як ОСОБА_6 , може бути біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , а ймовірність походження ДНК-профілів цих осіб як батька та дитини становить не менше ніж 99,99999990052%.

Крім того, відповідно до зазначеного висновку експерта встановлено, що ОСОБА_6 може бути біологічним сином ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця с. Великі Ком`яти Берегівського району Закарпатської області, при цьому ймовірність походження ДНК-профілів становить не менше ніж 99,999999996233%.

Оцінка суду.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Положеннями статті 7 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, із максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до частини другої статті 122 СК України дитина, яка народжена у шлюбі, походить від подружжя, у зв`язку з чим батьком дитини було записано ОСОБА_2 .

Разом з тим, відповідно до статті 138 СК України мати має право оспорити батьківство свого чоловіка, а за змістом статті 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відповідних відомостей.

Згідно зі статтею 128 СК України батьківство може бути визнано за рішенням суду на підставі будь-яких доказів.

Суд зазначає, що спірні правовідносини не підпадають під регулювання статті 130 СК України, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.07.2021, оскільки запис про батька дитини здійснено не за статтею 135 СК України.

Отже, спір підлягає вирішенню у порядку оспорювання батьківства та встановлення походження дитини від іншої особи.

Оцінюючи висновок експерта, суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Калачова проти Російської Федерації») ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства, а його доказова цінність суттєво переважає інші докази.

Разом з тим, суд враховує й інші наявні у справі докази та поведінку ОСОБА_6 за життя.

Так, позивачка зазначала, що ОСОБА_6 фактично визнавав себе батьком дитини, брав участь у її вихованні, утриманні, підтримував зв`язок із сім`єю, що свідчить про наявність сталих сімейних відносин.

Крім того, ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав та пояснив, що з ОСОБА_1 з 2016 року однією сім`єю не проживав, а також зазначив, що не є біологічним батьком малолітнього ОСОБА_3

ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в письмових поясненнях підтвердили, що ОСОБА_6 проживав однією сім`єю з ОСОБА_1 , а малолітній ОСОБА_3 є біологічним сином ОСОБА_6 . Також зазначені особи вказували, що ОСОБА_6 за життя визнавав дитину та піклувався про неї.

Допитаний у судовому засіданні в порядку статті 232 ЦПК України малолітній ОСОБА_3 показав, що його батьком є «татко ОСОБА_13 », який помер в липні.

Такі пояснення узгоджуються між собою та не суперечать іншим дослідженим судом доказам.

Такі дії суд розцінює як конклюдентні дії, які відповідно до положень статті 11 ЦК України є юридичними фактами, що свідчать про волю особи до встановлення сімейних правовідносин.

Згідно зі статтею 8 СК України у випадках, коли сімейні відносини не врегульовані прямо, застосовуються норми цивільного законодавства, що не суперечать суті сімейних відносин.

Отже, поведінка ОСОБА_6 за життя, спрямована на визнання себе батьком дитини, має правове значення для встановлення батьківства.

Крім того, батьки ОСОБА_6 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які прийняли спадщину після його смерті, подали заяву, у якій підтвердили, що визнають ОСОБА_6 батьком дитини, що узгоджується з іншими доказами у справі.

Суд також враховує, що відсутність заяви про визнання батьківства з боку ОСОБА_6 зумовлена його смертю, що є об`єктивною обставиною.

Формальне застосування вимог частини другої статті 138 СК України щодо обов`язковості подання заяви іншою особою у такому випадку призвело б до необґрунтованого обмеження прав дитини.

Відповідно до статті 5 ЦПК України суд може визначити ефективний спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з частиною сьомою статті 7 СК України та положеннями Конвенції про права дитини дитина має право знати своїх батьків та бути забезпеченою їх піклуванням.

Положеннями статті 3 Конвенції про права дитини встановлено, що у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «М. С. проти України» наголосив, що саме інтереси дитини мають визначальне значення при вирішенні таких спорів.

Суд також враховує право дитини знати свого батька та можливість реалізувати спадкові права, а також, беручи за основу римську максиму iura sanguinis nullo iure civili dirimi possunt (жодні встановлення цивільного права не можуть скасувати права, що випливають із кровної спорідненості), виходить із пріоритету встановлення біологічного походження дитини.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що наявні у справі докази у своїй сукупності висновок судово-генетичної експертизи, поведінка ОСОБА_6 за життя, показання допитаної у судовому засіданні як свідка позивачки ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , показання допитаного у судовому засіданні як свідка малолітнього ОСОБА_3 -.Ю., а також інші встановлені обставини підтверджують походження дитини від ОСОБА_6 . Водночас матеріали справи не містять доказів кровного споріднення між ОСОБА_2 та дитиною.

За таких обставин збереження запису про батьківство особи, яка не є біологічним батьком дитини, суперечить інтересам дитини та її праву на встановлення свого походження.

З урахуванням принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов - задовольнити.

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Виключити з актового запису про народження №156 відомості про ОСОБА_2 як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Внести до актового запису про народження №156 відомості про ОСОБА_6 як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Змінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та по батькові з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: відділ реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 5, код ЄДРПОУ 25999022.

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Суддя Олена ГОЛЯНА