Ухвала суду № 136989768, 01.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3692/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., вивчивши позовну заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 44106694) до комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Митна, буд. 1, код ЄДРПОУ 03344326) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», у якому просить суд надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Закарпатській області на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна що перебуває у податковій заставі Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», вказаного в Актах опису майна: №4 від 09.01.2018 року, №1/13-02 від 11 лютого 2022 року, №91/13-02-15 від 24 жовтня 2023 року, №90/13-02-15 від 24 жовтня 2023 року, №89/13-02-15 від 24 жовтня 2023 року.

Вивчивши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановила наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, суд звертає увагу, що в даній справі предметом позову не є стягнення податкового боргу, а надання дозволу на його погашення за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Така вимога не є тотожною стягненню податкового боргу, а тому відповідно до п. 27 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» податковий орган не звільняється від сплати судового збору.

Згідно з п.87.2 та пп. 88.1, 88.2 ст.88 ПК України, джерелом погашення податкового боргу може бути будь-яке майно платника податків, що перебуває в податковій заставі. Порядок реалізації такого майна визначено ст.95 ПК України. Рішення суду про надання дозволу є підставою для подальшого прийняття контролюючим органом відповідного рішення.

Відповідно до пп.20.1.34 та пп.20.1.34-1 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючий орган має право:

-звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

-звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Зі змісту наведених правових норм слідує, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - це захід забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків щодо погашення податкового боргу, який передує прийняттю контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Так, в постанові від 17.04.2025 року у справі №320/9860/23, предметом розгляду в якій було так само як у цій справі - надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, Верховний Суд зазначив про необхідність податковому органу сплатити судовий збір у справах розглядуваної категорії.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і в ухвалі від 14.01.2026 року по справі №160/31001/25.

Відтак, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не є тотожним стягненню податкового боргу, а тому, в розумінні п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», податковий орган не звільнений від сплати судового збору за пред`явлення до суду позову з такою вимогою.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є майновим спором.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3328 гривень.

Відтак, сума судового збору починаючи із 01 січня 2026 року, яка підлягає до сплати за подання адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до висновків щодо правозастосування, які викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи №905/105/20, під майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. До позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Також, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.

Отже, предмет цього позову носить майновий характер, позивачем у позові самостійно зазначено, що за комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» обліковується податковий борг у розмірі 69785460,60 грн., що перебуває у податковій заставі, а отже позивач зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» для вимоги майнового характеру, тобто 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає до сплати за подання даного позову до суду становить 1 046 781,90 грн. (1,5 % від ціни позову), однак враховуючи, що дана сума перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 х 3328 грн), то сумою судового збору, яка підлягає до сплати є 33280 грн. (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

За змістом ч.ч. 1 і 4 ст. 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС), яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

У відповідності статті 4 частини 3 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позов подано через підсистему «Електронний суд», позивачу слід сплатити судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8, у розмірі 26624 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу*; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду доказу сплати судового збору в сумі 26624 грн. (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири гривні).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 44106694) до комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Митна, буд. 1, код ЄДРПОУ 03344326) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Я. М. Калинич