Ухвала суду № 136988421, 22.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19360/26

Провадження № 2/761/11550/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М., вирішуючи питання про прийняття до свого провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Войтовського Валентина Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш ЛТД» про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до приватного нотаріуса Войтовського Валентина Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш ЛТД» про визнання дій незаконними.

19 травня 2026 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви суд приходить до висновку про те, що зазначені матеріали цивільної справи слід передати за підсудністю, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом ст.27 ЦПК України, підсудність справ за позовами до фізичних осіб визначається за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.

Виняток з даного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. При цьому у статті 30 ЦПК України наведено вичерпний перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність і який розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», а також в подальшому викладено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 р. у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 р. у справі № 426/7217/18, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014р. до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Разом з тим, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч.1 ст. 114 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

В постанові від 16 лютого 2021р., справа № 911/2390/18, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного правового висновку, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, можна дійти висновку, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати дії приватного нотаріуса Войтовський Валентин Сергійович (рнокпп НОМЕР_1 ) щодо прийняття у депозит грошових коштів 10.03.2026р від ТОВ «ФРЕШ ЛТД» єдрпоу у загальної сумі сумі 617 600, 00 грн для передачі їх ОСОБА_1 - незаконними та не утворюючими правових наслідків для ОСОБА_1 єдрпоу НОМЕР_2 та визнати дії ТОВ «ФРЕШ ЛТД» єдрпоу 40229265 щодо внесення до депозиту приватного нотаріуса Войтовський Валентин Сергійович (рнокпп НОМЕР_1 ) 10.03.2026 р грошових коштів від у загальної сумі 617 600, 00 грн у депозит для передачі їх ОСОБА_1 - незаконним.

З позовної заяви вбачається, що 28 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФРЕШ ЛТД» в особі директора Пєшого О.В. було укладено два договори купівлі продажу майнових прав на квартири за АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 позивачем було сплачено 100% вартості майнових прав за квартири з будівельними адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у загальної сумі 617 600,00 грн на поточний рахунок ТОВ ФРЕШ ЛТД.

Згідно умов Договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири за АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 28 вересня 2016 року, місце виконання зобов`язань - місце розташування нерухомого майна: м. Ірпінь, Київської обл.

Таким чином, нерухоме майно з приводу якого виник спір між сторонами знаходиться в м. Ірпінь Київської області.

Відповідно до п.1 ч.1ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене вище цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Войтовського Валентина Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш ЛТД» про визнання дій незаконними підлягає направленню за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області, за місцем знаходження основної частини нерухомого майна.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст. 31, 32, 260 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Справу з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Войтовського Валентина Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш ЛТД» про визнання дій незаконними передати на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Андрій АНОХІН