Єдиний державний реєстр судових рішень
пр. № 1-кс/759/5207/26
ун. № 759/14565/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025100080003127 від 23.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 строком на 60 діб.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше січня 2026 року), які достовірно знали про те, що на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами та продовженнями строків його дії) введено правовий режим воєнного стану, що передбачає обмеження щодо виїзду за межі країни громадян України чоловічої статі призовного віку, виник спільний злочинний умисел, спрямований на отримання незаконної грошової винагороди (прибутку) шляхом сприяння громадянам України чоловічої статі призовного віку в організації їх незаконного переправлення через державний кордон України, з корисливих мотивів.
Після досягнення вказаної домовленості, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вступили між собою у злочинну змову, створивши стійку групу осіб за попередньою змовою, в якій дії кожного співучасника були охоплені єдиним злочинним умислом та спрямовані на досягнення спільного результату.
Згідно із розподілом ролей, ОСОБА_7 взяла на себе обов`язки щодо підшукування осіб, які мають намір протиправно покинути територію України, та проведення з ними первинних перемовин, а ОСОБА_4 обов`язки щодо безпосереднього інструктування, узгодження маршрутів руху, зустрічей та отримання грошових коштів. Так, ОСОБА_7 , діючи умисно та з корисливих мотивів, у період з січня по травень 2026 року підшукала громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ознайомила його із наявними протиправними варіантами виїзду з України та, діючи узгоджено з ОСОБА_4 , звела ОСОБА_8 із останнім для безпосередньої реалізації умислу.
На виконання своєї частини злочинного плану, ОСОБА_4 22.05.2026, перебуваючи неподалік від магазину «Новус» за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Марії Примаченко, 26, зустрівся із ОСОБА_8 . У ході розмови ОСОБА_4 деталізував алгоритми кожної зі схем та, переслідуючи корисливу мету щодо отримання максимального матеріального прибутку для злочинної групи, активно схиляв ОСОБА_8 до вибору варіанту фіктивного працевлаштування із псевдобронюванням за грошову винагороду в сумі 37 000 доларів США. Разом з тим, ОСОБА_8 наполіг на обранні схеми перетину кордону через Чернівецьку область поза встановленими пунктами пропуску за грошову винагороду в сумі 17 000 доларів США. Тоді ж, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 та з корисливих мотивів, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_8 першу частину коштів у вигляді завдатку в розмірі 1 000 доларів США та надав інструкції і поради щодо подальшого прихованого пересування територією прикордонної області, чим усунув перешкоди для незаконного перетину кордону.
Надалі, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 , за попереднім узгодженням із ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, 27.05.2026 знову зустрівся із ОСОБА_8 неподалік від магазину «Новус» за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Марії Примаченко, 26, де отримав від останнього другу частину грошової винагороди у сумі 16 000 доларів США за остаточне забезпечення безперешкодного незаконного переправлення через державний кордон України під час дії воєнного стану, чим повністю виконав дії щодо сприяння в організації незаконного переправлення особи
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у сприянні в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України порадами та вказівками, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Захисник в судовому засіданні просила визначити її підзахисному розмір застави передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, зазначила, що підозрюваний співрацює зі слідством та надає викривальні покази.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 27.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що є тяжким злочином.
Того ж дня його затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності:
- протоколом прийняття заяви;
- протоколом допиту свідка;
- протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій;
- протоколом затримання особи, в порядку ст. 208 КПК України;
- протоколами обшуків та іншими матеріалами в їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то орган слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується, тим, що усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальну перспективу отримання покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна, ОСОБА_4 має прямий мотив уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, характер вчиненого злочину свідчить про те, що підозрюваний володіє стійкими зв`язками, у тому числі у прикордонних районах Чернівецької області, та обізнаний із каналами й способами незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, що дає йому реальну фізичну можливість у будь-який момент особисто залишити територію України з метою переховування від правосуддя.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як зазначає орган досудового розслідування, полягає у тому, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може вжити заходів для видалення цифрових слідів злочину, зокрема листування у месенджерах із невстановленими на даний час особами (провідниками, службовими особами ДПСУ, на корупційні зв`язки з якими він посилався), а також приховати або знищити інші матеріальні носії інформації чи чорнові записи, які ще не вилучені слідством. Крім того, під час проведення невідкладних слідчих дій (обшуку) у підозрюваних було вилучено мобільні телефони марки «iPhone», які мають ключове значення для досудового розслідування, оскільки містять на собі цифрові сліди вчинення злочину, зокрема листування у месенджерах щодо узгодження деталей незаконного переправлення. Органом досудового розслідування встановлено реальний ризик того, що перебуваючи на волі або маючи доступ до засобів зв`язку, підозрювані (або треті особи за їхньою вказівкою), використовуючи хмарні технології дистанційного керування «iCloud» та функцію «Find My iPhone», мають технічну можливість віддалено знищити весь вміст мобільних пристроїв, видалити резервні копії даних або стерти історію повідомлень у месенджерах. Оскільки повне дзеркальне копіювання інформації з вказаних пристроїв потребує певного часу, перебування підозрюваних на волі створює пряму загрозу безповоротного знищення цифрових доказів, що підтверджують їхню спільну злочинну діяльність.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, на думку органу досудового розслідування, виражається у тому, що ОСОБА_4 достовірно знає анкетні дані та місце проживання свідка (конфідента) ОСОБА_8 , а також своєї спільниці ОСОБА_7 . З метою зміни ними показань на свою користь або примушування до відмови від надання свідчень, підозрюваний, використовуючи особисте знайомство та психологічний тиск, може здійснювати на них протиправний вплив.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як зазначає орган досудового розслідування виражається у тому, що ОСОБА_4 організував схему, яка була розрахована на систематичне одержання значних прибутків в умовах воєнного стану. Розмір грошової винагороди, яку він вимагав від одного «клієнта» (від 17 000 до 37 000 доларів США), свідчить про те, що саме незаконна діяльність стала для підозрюваного пріоритетним джерелом збагачення. Наведене дає обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може продовжити вчиняти аналогічні злочини з метою отримання легкого прибутку.
За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, уникати спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У своєму клопотанні слідчий просить не визначати розмір застави, однак така позиція суперечить ч. 3 ст. 183 КПК України.
Так, згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу
Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_4 , обставин вчинення кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється, розмір неправомірної вигоди, вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.07.2026.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до територіального органу/територіального підрозділу ДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, а саме: з дня внесення застави до 27.07.2026.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 136987946, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 29.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 759/14565/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: