Ухвала суду № 136987945, 29.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/5204/26

ун. № 759/14562/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025100080003127 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, офіційно не працюючої, з вищою освітою, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше січня 2026 року), які достовірно знали про те, що на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами та продовженнями строків його дії) введено правовий режим воєнного стану, що передбачає обмеження щодо виїзду за межі країни громадян України чоловічої статі призовного віку, виник спільний злочинний умисел, спрямований на отримання незаконної грошової винагороди (прибутку) шляхом сприяння громадянам України чоловічої статі призовного віку в організації їх незаконного переправлення через державний кордон України, з корисливих мотивів.

Після досягнення вказаної домовленості, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вступили між собою у злочинну змову, створивши стійку групу осіб за попередньою змовою, в якій дії кожного співучасника були охоплені єдиним злочинним умислом та спрямовані на досягнення спільного результату.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , відповідно до відведеної їй ролі, яка полягала у підшукуванні клієнтів та первинному інформуванні їх про протиправні шляхи перетину кордону, діючи умисно та з корисливих мотивів, у період з січня по травень 2026 року вступила у телефонні перемовини та особисті зустрічі із громадянином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У ході спілкування ОСОБА_4 усунула перешкоди у виборі способів виїзду та запропонувала ОСОБА_8 три протиправні варіанти: фіктивне працевлаштування із бронюванням на підприємстві та виїздом у псевдовідрядження за 37 000 доларів США; фізичний перетин кордону поза пунктами пропуску на території Чернівецької області за 17 000 доларів США; або ж незаконне оформлення завідомо підроблених медичних документів про наявність групи інвалідності.

У подальшому ОСОБА_4 , діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 , з метою безпосереднього узгодження технічних деталей переправлення, надання інструкцій та одержання грошових коштів, організувала комунікацію та звела ОСОБА_8 зі своїм співучасником ОСОБА_7 .

Надалі ОСОБА_7 , діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_4 , 22.05.2026, перебуваючи неподалік від магазину «Новус» за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Марії Примаченко, 26, під час зустрічі з ОСОБА_8 деталізував умови незаконного перетину кордону, в результаті чого останній обрав варіант переправлення через Чернівецьку область поза встановленими пунктами пропуску за 17 000 доларів США. Тоді ж ОСОБА_7 , діючи в інтересах групи та з відома ОСОБА_4 , отримав від ОСОБА_8 першу частину обумовленої суми у вигляді завдатку в розмірі 1 000 доларів США та надав інструкції щодо подальшого маршруту руху.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 узгодили з ОСОБА_8 передачу решти коштів, і 27.05.2026 неподалік від магазину «Новус» за вищевказаною адресою у м. Вишневе, ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_4 та в її інтересах, одержав від ОСОБА_8 другу частину неправомірної вигоди у сумі 16 000 доларів США за остаточне забезпечення безперешкодного незаконного переправлення особи через державний кордон України, чим остаточно сприяла в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України шляхом надання засобів, вказівок, порад та усуненням перешкод.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у сприянні в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України порадами та вказівками, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрювана ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти застосування до її підзахисної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою. Також, захисник вказувала на відсутність ризиків зазначених в клопотанні слідчого та міцність соціальних зав`язків підозрюваної.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала позицію захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваної, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 27.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що є тяжким злочином.

Того ж дня її затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності:

- протоколом прийняття заяви;

- протоколом допиту свідка;

- протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій;

- протоколом затримання особи, в порядку ст. 208 КПК України;

- протоколами обшуків та іншими матеріалами в їх сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то орган слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується суворістю можливого покарання за вчинення умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, санкція якого передбачає виключно позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з обов`язковою конфіскацією майна. Розуміючи невідворотність покарання та реальну перспективу отримання тривалого строку ізоляції від суспільства, підозрювана має об`єктивний стимул та мотив переховуватися від правосуддя з метою уникнення відповідальності. При цьому, характер самого правопорушення, пов`язаного з організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, свідчить про наявність у неї знань про протиправні механізми, маршрути та способи безконтрольного перетину кордону, що значно полегшує можливість її виїзду за межі України чи переховування на тимчасово окупованих територіях.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як зазначає орган досудового розслідування, полягає у тому, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, матиме безперешкодний доступ до засобів зв`язку, що дозволить їй віддалено видалити цифрові сліди, історію листування в месенджерах, оновити чи очистити хмарні сховища даних або знищити інші ще не виявлені слідством письмові чи електронні докази, які підтверджують її спільну злочинну діяльність з ОСОБА_7 . Органом досудового розслідування встановлено реальний ризик того, що перебуваючи на волі або маючи доступ до засобів зв`язку, підозрювані (або треті особи за їхньою вказівкою), використовуючи хмарні технології дистанційного керування «iCloud» та функцію «Find My iPhone», мають технічну можливість віддалено знищити весь вміст мобільних пристроїв, видалити резервні копії даних або стерти історію повідомлень у месенджерах. Оскільки повне дзеркальне копіювання інформації з вказаних пристроїв потребує певного часу, перебування підозрюваних на волі створює пряму загрозу безповоротного знищення цифрових доказів, що підтверджують їхню спільну злочинну діяльність.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, на думку органу досудового розслідування, виражається у тому, що ОСОБА_4 особисто знайома із заявником, була безпосереднім учасником процесу організації його переправлення, володіє інформацією про його установчі дані та місце проживання. Це створює загрозу того, що підозрювана самостійно або через третіх осіб (у тому числі невстановлених спільників) може здійснювати на них психологічний, матеріальний чи інший тиск з метою змусити змінити первинні показання, надати завідомо неправдиві відомості або взагалі відмовитися від співпраці зі слідством, щоб мінімізувати свою роль у вчиненому злочині.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як зазначає орган досудового розслідування виражається у тому, що інкримінований ОСОБА_4 злочин має тривалий, системний та чітко виражений корисливий характер, оскільки спрямований на регулярне отримання постійного незаконного доходу від організації нелегальної міграції. Зважаючи на відсутність у підозрюваної інших постійних та офіційних джерел прибутку, які б забезпечували її стабільне існування, а також з огляду на наявність у неї стійких протиправних зв`язків та напрацьованих каналів взаємодії у сфері незаконного переправлення осіб через державний кордон України, існує обґрунтована загроза того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 продовжить свою злочинну діяльність та вчинить інші аналогічні корисливі правопорушення з метою фінансування власних потреб.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваної, вважає за необхідне застосувати щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, уникати спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У своєму клопотанні слідчий просить не визначати розмір застави, однак така позиція суперечить ч. 3 ст. 183 КПК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу

Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя з врахуванням особи підозрюваної ОСОБА_4 , обставин вчинення кримінального правопорушення, в якому остання підозрюється, розмір неправомірної вигоди, вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваної.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.07.2026.

Для утримання підозрювана ОСОБА_4 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до територіального органу/територіального підрозділу ДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрювану у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, а саме: з дня внесення застави до 27.07.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на неї згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1