Ухвала суду № 136987659, 25.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23304/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві та в режимі відеоконференцзв`язку клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року у справі № 757/28479/24-к в межах кримінального провадження № 12023170500000076 від 05.01.2023,

Учасники судового провадження: представник заявника - адвокат ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року у справі № 757/28479/24-к, а саме: щодо квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 , зокрема просив скасувати арешт у вигляді позбавлення права на відчуження із накладенням заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним у місті державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на нерухоме майно, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року у справі № 757/28479/24-к в рамках кримінального провадження № 12023170500000076 від 05.01.2023 року щодо квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 .

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що належне заявнику майно перебуває під арештом починаючи з 30 липня 2024 року, тобто вже майже два роки, що є дуже тривалим строком. За більш ніж три роки досудового розслідування кримінального провадження № 12023170500000076 від 05.01.2023 року жодна особа не набула процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого. При цьому, заявнику невідомо про будь-які слідчі дії, які були проведені органом досудового розслідування починаючи з 30 липня 2024 року. Починаючи з 30 липня 2024 року не проводилось жодних слідчих дій за участю заявника, а також будь-яких слідчих дій за участю майна заявника, на яке було накладено арешт. З фабули, яка викладена в ухвалі слідчого судді про арешт належного заявнику майна вбачається, що орган досудового розслідування вважає, що посадовими особами ПП «Вектра Плюс» та ТОВ «Європабуд» вчиняються дії, які можуть мати ознаки кримінальних правопорушень. При цьому, жодних тверджень про вчинення протиправних дій саме заявником не вбачається ні з клопотання прокурора про арешт майна, ні безпосередньо з ухвали слідчого судді. Заявник не має жодного відношення до ПП «Вектра Плюс» та/або ТОВ «Європабуд» як до юридичних осіб, не входить до складу засновників або органів керівництва даних юридичних осіб. Цивільний позов в рамках кримінального провадження № 12023170500000076 від 05.01.2023 року заявлено до ПП «Вектра Плюс» та ТОВ «Європабуд». Навіть абстрагуючись від самого факту абсурдності подання цивільного позову в рамках кримінального провадження, в якому жодна особу не набула статусу підозрюваного чи обвинуваченого, слід зазначити, що в самому цивільному позові не заявлено жодних вимог до заявника. Фактична заборона заявнику розпоряджатись належним йому нерухомим майном є неадекватним втручанням у право власності. Такий ступінь втручання у право власності заявника очевидно не виправдовує потреби досудового розслідування, оскільки згідно фабули кримінального провадження розслідуються можливі протиправні дії посадових осіб суб`єктів господарювання, до яких заявник не має жодного відношення. Квартира як об`єкт майна в будь-якому випадку не може містити слідів будь-яких кримінальних правопорушень з урахуванням фабули даного кримінального провадження, а перебування її під арештом лише безпідставно обмежує власника у праві розпоряджатись належним йому майном, яке було придбано на підставі правочину, який судом недійсним не визнавався та є чинним. Безпосередньо заявник взагалі не укладала будь-яких правочинів ні з ТОВ «Європабуд, ні з ПП «Вектра Плюс». Право власності на квартиру було набуто заявником на підставі договору дарування від 14.05.2024, який було укладено з іншою фізичною особою.

У судовому засіданні представник заявника клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав у ньому зазначених та скасувати арешт з майна, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .

Прокурор до судового засідання не з`явився, направив на адресу суду письмові заперечення, згідно яких з клопотанням адвоката не погоджується, вважає його необгрунтованим. Матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 , на яку прокурор просив накласти арешт в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено її відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі ст. 26 КПК України та з урахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності учасників провадження.

Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши письмові докази та заперечення, якими сторони обгрунтовують свої доводи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

Слідчим суддею за наданими матеріали встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023170500000076 від 05.01.2023 за фактом привласнення та розтрати майна ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714) та ПП «Вектра Плюс» (код ЄДРПОУ 31435769) шляхом підроблення офіційних документів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 191 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування, з метою забезпечення подальшого повного, всебічного та об`єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, з`ясування об`єктивної істини по справі, проведення інших слідчих та процесуальних дій, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.07.2024 року у справі № 757/28479/24-к накладено арешт, у кримінальному провадженні за № 12023170500000076 на нерухоме майно у вигляді позбавлення права на відчуження, а саме на:

-квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-квартиру АДРЕСА_3 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 ;

-квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 ;

-квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 ;

-квартиру АДРЕСА_5 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 ;

-квартиру АДРЕСА_6 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_8 ;

-квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_9 ;

-квартиру АДРЕСА_7 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-квартиру АДРЕСА_8 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_11 ;

-квартири АДРЕСА_9 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_12 ;

-квартиру АДРЕСА_10 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_13 ;

-квартиру АДРЕСА_11 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_14 ;

-квартири АДРЕСА_12 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_15 ;

-квартиру АДРЕСА_13 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_16 ;

-квартиру АДРЕСА_14 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

-квартиру АДРЕСА_15 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 ;

-квартиру АДРЕСА_16 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-квартиру АДРЕСА_17 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_19 ;

-квартиру АДРЕСА_18 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-квартири АДРЕСА_19 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_20 ;

-квартиру АДРЕСА_20 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_19 ;

-квартиру АДРЕСА_21 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-нежитлове приміщення АДРЕСА_22 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_21 ;

-приміщення АДРЕСА_23 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_22 ;

-нежитлове приміщення АДРЕСА_24 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_21 ;

-нежитлове приміщення АДРЕСА_25 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ;

-приміщення п59-1 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-приміщення п59-2 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-приміщення п59-3 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_6 ;

-приміщення п59-4 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_7 ;

-приміщення п59-5 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_20 ;

-приміщення п59-6 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-приміщення п59-7 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-приміщення п59-8 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_15 ;

-приміщення п59-9 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_15 ;

-приміщення п59-10 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_5 ;

-приміщення п59-11 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_23 ;

-приміщення п59-12 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_24 ;

-приміщення п59-13 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_25 ;

-приміщення п59-14 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_26 ;

-приміщення п59-15 в будинку АДРЕСА_26 , право власності зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-квартири за № 6, АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , № 18, АДРЕСА_29 та АДРЕСА_30 .

Також вказаною ухвалою встановлено заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним у місті державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вищевказане нерухоме майно.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, вважає, що доводи клопотання про скасування арешту є необґрунтованими, оскільки на час винесення ухвали про накладення арешту на майно, існували підстави для такого арешту, крім того слідчим суддею не встановлено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї або іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить висновку, що зазначені в клопотанні про скасування арешту майна доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається представник, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування, а відомостей про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування чи завершення експертних досліджень наразі не надано.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власників та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником та його представником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено зокрема необґрунтованості накладення арешту на майно, відсутності потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права володіння та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

Відтак, слідчий суддя вважає накладений арешт на майно є обґрунтованим, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 303, 305-307 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року у справі № 757/28479/24-к в межах кримінального провадження № 12023170500000076 від 05.01.2023 - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1