Ухвала суду № 136985663, 26.05.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/941/26

Провадження №1-кс/477/406/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

26 травня 2026 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026150000000277 від 27 квітня 2026 року, про застосування запобіжного заходу у виді застави, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, такого, що народився в м. Миколаєві Миколаївської області, зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, ФОП, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні малолітню доньку, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 КК України

за участі: прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2026 року заступник начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026150000000277 від 27 квітня 2026 року із клопотанням про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у виді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на нього обов`язків, визначених частиною п`ятою статті 194 КПК України.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026150000000277 від 27 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , будучи суб`єктом господарювання, вчинив дії, які виразилися у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою, збуту та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, що охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 КК України.

У цьому кримінальному провадженні 27 квітня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за частиною першою статті 204 КК України, тобто у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою, а також у збуті та транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів.

На думку слідчого необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, з метою запобігання ризикам, які існують на даний час і свідчать про неможливість запобігти зазначеним ризикам, шляхом застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, вважає за необхідне обрати підозрюваному запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 повністю підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на ключові аспекти клопотання, а саме на доведеність обґрунтованості підозри та наявні ризики, що дають підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді застави.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на надуманість та необґрунтованість цього клопотання, а також на не доведеність ризиків належними та достатніми доказами. Також посилався на непомірний розмір застави, що слідчий просив визначити у якості запобіжного заходу, так як він належними чином не обґрунтований та є непомірним для підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, посилаючись на недоведеність ризиків та непомірний розмір застави. Просив застосувати менш тяжкий запобіжний захід.

Заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та захисника, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя встановив наступне.

СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 КК України, за фактом незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів групою осіб, що підтверджується витягом з ЄРДР №12026150000000277 від 28 квітня 2026 року.

У цьому кримінальному провадженні 27 квітня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 КК України, а саме у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою, а також у збуті та транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, яка з дотриманням положень статті 278 КПК України йому вручена.

За встановлених органом досудового розслідування обставин вбачається, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок обігу підакцизних товарів, переслідуючи корисливий мотив, визначивши вчинення кримінального правопорушення одним із джерел для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування, діючи умисно, будучи зареєстрованим суб`єктом господарської діяльності (фізичною особою - підприємцем), не отримавши ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, не пізніше 10 квітня 2025 року, керуючись злочинним умислом, спрямованим на вчинення протягом тривалого часу злочину у сфері господарської діяльності, пов`язаного з незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту, а також збутом на території м. Південноукраїнськ незаконно виготовлених підакцизних товарів (тютюнових виробів), а саме тютюну для кальяну.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_5 у невстановлений період часу, але не пізніше 10 квітня 2025 року, діючи умисно, з метою незаконного отримання доходу, розпочав діяльність з незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збуту на території м. Південноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області незаконно виготовлених підакцизних товарів, а саме: тютюнових виробів (тютюн для кальяну).

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_5 у невстановлений період, але не пізніше 10 квітня 2025 року, став використовувати нежитлове приміщення магазину з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 4810800000:10:004:0013, в якості місця незаконного збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Починаючи з невстановленого періоду, але не пізніше 10 квітня 2025 року, ОСОБА_5 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановлених осіб, незаконно придбав незаконно виготовлені підакцизні товари - тютюнові вироби (тютюном для кальяну), з метою подальшого збуту.

У подальшому придбані незаконно виготовлені підакцизні товари, ОСОБА_5 незаконно транспортував до місця подальшого незаконного збуту, де став незаконно зберігав з метою збуту, з невстановленого періоду часу але не пізніше 10.04.2025 в нежитловому приміщенні, магазині з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 4810800000:10:004:0013 - (місці роздрібної торгівлі).

Вказане нежитлове приміщення ОСОБА_5 одночасно з місцем збуту використовував як місце (склад) для зберігання з метою збуту, а також збуту незаконного виготовлених підакцизних товарів - тютюнових виробів (тютюну для кальяну).

Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, ОСОБА_5 здійснював збут незаконно виготовлених підакцизних товарів, а саме тютюнових виробів - тютюну для кальяну, який входить до переліку підакцизних товарів, а саме: «тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну», та відповідно до УКТ ЗЕД належіть до групи: «Тютюн і промислові замінники тютюну; продукти, з вмістом або без вмісту нікотину, призначені для вдихання без горіння; інші нікотиновмісні продукти, призначені для забезпечення надходження нікотину в тіло людини», товарної позиції, «інший тютюн промислового виробництва та замінники тютюну промислового виробництва; «гомогенізований» або «відновлений тютюн; тютюнові екстракти та тютюн для куріння, з вмістом або без вмісту замінників тютюну у будь якій есенції; товарної підкатегорії: «тютюн для кальяна».

Так, 10 квітня 2025 року, перебуваючи в приміщенні магазину з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому за адресою АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 4810800000:10:004:0013, за місцем ведення фінансово- господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки, ОСОБА_5 незаконно збув особі ОСОБА_9 , якій діяв під контролем правоохоронних органів, підакцизну продукцію, тютюновий виріб - суміш для кальяну, яка містить у своєму складі серед інших складових речовин нікотин. Пакування зазначеного тютюнового виробу (суміші для кальяну) не відповідає вимогам Законодавства України, що регулює виробництво та обіг підакцизних товарів.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне отримання доходу внаслідок збуту фальсифікованої продукції, маючи змогу самостійно припинити свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 від вчинення злочину та відповідно порушення законодавства не відмовився, та 24 квітня 2025 року, перебуваючи в приміщення торгівельного пункту-магазину з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 4810800000:10:004:0013, за місцем ведення фінансово- господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки, ОСОБА_5 незаконно збув особі ОСОБА_9 , який діяв під контролем правоохоронних органів, підакцизну продукцію - тютюновий виріб - суміш для кальяну, яка містить у своєму складі серед інших складових речовин нікотин. Пакування зазначеного тютюнового виробу (суміші для кальяну) не відповідає вимогам Законодавства України, що регулює виробництво та обіг підакцизних товарів.

Таким чином в період часу з 10 квітня 2025 року по 24 квітня 2025 року фізична особа - підприємець ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , будучи суб`єктом господарювання, використовуючи нежитлові приміщення торгівельного пункту роздрібного продажу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 4810800000:10:004:0013, вчинив закінчений злочин, передбачений частиною першою статті 204 КК України, тобто усі дії спрямовані на вчинення кримінального правопорушення, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Слідчий суддя, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, дійшов висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому діяння, що може містити ознаки злочину, в якому він підозрюється.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Наявність підозри вчинення ОСОБА_5 злочину, зазначеного у повідомленні про підозру, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема:протоколом №3919т/55/113-2025 від 26 червня 2025 року про результати аудіо,- відео контролю особи, яким зафіксовано факт збуту 10 квітня 2025 року тютюну ОСОБА_5 ; протоколом №3922т/55/113-2025 від 26 червня 2025 року про результати аудіо,- відео контролю особи, яким зафіксовано факт збуту 24 квітня 2025 року тютюну ОСОБА_5 ; протоколом допиту від 25 квітня 2025 року в якості свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту від 11 квітня 2025 року в якості свідка ОСОБА_9 ; матеріалами судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/115-25/8778-ТВ від 30 травня 2025 року; матеріалами судової експертизи № СЕ-19-25/43202-ФХД від 15 серпня 2025 року; матеріалами судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/115-25/7477-ТВ від 14 травня 2025 року; Матеріалами судової біологічної, товарознавчої експертизи і експертизи матеріалів, речовин та виробів №10127/25-34.2/10128/25-53 від 24 лютого 2026 року; протоколом обшуку від 27 квітня 2025 року нежитлового приміщення - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою АДРЕСА_2 ; протоколом обшуку від 27 квітня 2026 року проведеного за місцем мешкання ОСОБА_5 та іншими матеріалами провадження, які у своїй сукупності, свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення дій, які охоплюються складом злочину передбаченого частиною першою статті 204 КК України, що в силу положень частини третьої статті 132 КПК України, частини другої статті 177 КПК України є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і запобіжного заходу.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.

Згідно частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною першою статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною першою статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини першої статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11 січня 2012 року №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За частинами четвертою та п`ятою статті 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За частиною шостою статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою (частина одинадцята статті 182 КПК).

Відповідно до частини сьомої статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною першою статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, кримінальне провадження №12026150000000277 від 27 квітня 2026 року знаходиться на стадії досудового розслідування та в ньому проводиться ряд слідчих дій, направлених на встановлення тих чи інших обставин, що підтверджують чи спростовують встановлені досудовим розслідування факти.

Досліджені слідчим суддею матеріали клопотання разом з наданими слідчим та прокурором доказами вказують на обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_5 злочину, передбаченого частиною першою статті 204 КК України, а наявні в матеріалах кримінального провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на не обґрунтованість повідомленої підозри.

Як зазначено слідчим суддею вище, метою і підставою обрання запобіжного заходу у виді відносно підозрюваного ОСОБА_5 є запобігання ризикам, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, зокрема, щодо того, що підозрюваний може з метою уникнення від кримінальної відповідальності, переховуватись від органу досудового розслідування або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачене частиною першою статті 204 за класифікацією статті 12 КК України належить до не тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачає можливість покарання у виді штрафу від п`яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

За змістом клопотання слідчого ОСОБА_3 про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу та пояснень прокурора ОСОБА_6 , що надані ним у судовому засіданні вбачається, що в обґрунтування наявності підстав, для застосування до підозрюваного запобіжного заходу на виконання приписів пункту 2 частини першої статті 194 КПК України, зазначено про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати чи спотворити будь-яку з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи наведені слідчим ризики на предмет їх реальності, в сукупності з наданими у судовому засіданні поясненнями прокурора, а також поясненнями сторони захисту, слідчий суддя вважає не доведеним наявність усіх зазначених ризиків у цьому кримінальному провадженні, з наступних підстав.

Так, в обґрунтування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування, слідчий та прокурор посилається на те, що ОСОБА_5 повідомлений про підозру в нетяжкому злочині, через що може вчинити дій направлені на залишення території України.

Оцінюючи доводи щодо ризику втечі та можливого переховування від органів досудового розслідування, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_5 працевлаштований, має постійне місце проживання де проживає з родиною, має на утриманні малолітню доньку, що вказує на пристойну міцність його соціальних зв`язків та думку слідчого судді спростовує доводи органу досудового розслідування про ймовірність ризику пов`язаного з переховуванням підозрюваного від слідства та суду.

Таким чином доводи прокурора в частині існування ризику, передбаченого частиною першою статті 177 КПК України не містять належних доказів ймовірності його існування.

В підтвердження існування ризику, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, ні слідчим ні прокурором не наведено жодного доводу в контексті існування таких обставин, які б надавали підозрюваному можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Оцінюючи доводи органу досудового розслідування на предмет наявності ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, слідчий суддя також дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на те, що діяльність ОСОБА_5 не має ознак систематичності, а вчиненні ним дії були виявлені та припинені органом досудового розслідування, тому слідчий суддя вважає досить сумнівними доводи слідчого та прокурора про можливість підозрюваного продовжити кримінальне правопорушення.

Оцінюючи дані доводи органу досудового розслідування, слідчим суддею береться до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

При цьому, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування ризику, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_5 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як досудовим розслідуванням цього кримінального провадження проводиться ряд слідчих (розшукових) дій для встановлення та документування протиправних дій підозрюваного та виявлення інших осіб, що можуть бути причетними до його вчинення, тому вважається переконливими доводи слідчого, що ОСОБА_5 , матиме можливість вчинити дії направленні на знищенні чи спотворення документів, які можуть мати значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що на думку слідчого судді підтверджує існування ризику, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України.

Оцінюючи встановлені слідчим суддею ризики, через призму положень статті 178 КПК України, слідчим суддею, окрім вищевикладеного враховується також і те, що підозрюваний ОСОБА_5 працевлаштований та позитивно характеризується за місцем роботи, спільно проживає з ОСОБА_10 та малолітньою дитиною, має постійне місце проживання, одноособово утримує дружину та дитину, що вказує на досить міцні соціальні зв`язки підозрюваного.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_5 , з урахуванням наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава, не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, нівелювати наявні ризики та не забезпечить дієвості кримінального провадження.

Розмір застави повинен бути визначений із врахуванням особи підозрюваного, його активів, тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.

При визначенні розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , з огляду на приписи статті 182 КПК України, слідчим суддею враховується спосіб його життя, а саме відсутність у нього дорого вартісного майна; відсутність високого доходу, за рахунок якого, останній мав би можливість сплатити заставу у розмірі, зазначеному слідчим у поданому клопотанні; відомостей про те, що спосіб життя підозрюваного вказує на наявність у нього для цього засобів та можливостей, органом досудового розслідування не надано та слідчим суддею не встановлено.

Також, слідчий суддя враховує роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні та характер вчиненого кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, а також той факт, що злочин вчинено в умовах воєнного стану, що у сукупності свідчить про відсутність підстав для виходу за межі розміру застави визначеного частиною п`ятою статті 182 КПК України, тому вбачається наявність підстав для визначення такого розміру застави у розмірі, передбаченому пунктом 1 цієї частини.

Враховуючи встановлені слідчим суддею обставини, щодо майнового стану підозрюваного, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків на рівні 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобігання ризикам та не є явно непомірним для нього.

При цьому, внаслідок існування ризиків слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, згідно із частиною сьомою статті 194 КПК, але у будь-якому випадку не більше ніж на строк досудового розслідування, тобто у даному випадку строк дії обов`язків слід визначити до 26 червня 2026 року включно.

Керуючись статтями 131-132, 176-179, 182, 193, 194, 205, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, визначивши її в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень.

Відповідно до частини п`ятої статті 194 КПК України зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 26 червня 2026 року включно наступні обов`язки:

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи;

не відлучатися із Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

утриматися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення, крім випадків участі у проведенні слідчих (розшукових) дій у даному провадженні;

Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, слідчому судді. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 КК України, за яке передбачено покарання у виді штрафу від п`яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів відділу Миколаївської обласної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12026150000000277 та слідчих, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_11