Рішення № 136985559, 29.05.2026, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/349/26

Справа № 470/380/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 29 травня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2026 року позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою, через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС, яка підписана його представницею Паладич А.О., яка діє на підставі довіреності від 10 вересня 2025 року.

У позовній заяві зазначено, що 22 червня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір №5628988, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на карту позичальника. Таким чином позичальником було отримано кредит в загальній сумі 19 000 грн.

25 червня 2025 року між ТОВ "Слон Кредит" та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №2354452, відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит у сумі 4900 грн.

23 лютого 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-5/26, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

27 січня 2026 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-4/26, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідач станом на дату подання позовної заяви зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитними договорами: №5628988 - 74 983,50 грн, з яких: 19 000 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 44 583,50 грн - заборгованість за відсотками; 9500 грн - пеня; 1900 грн - комісія; №2354452 - 26 570,25 грн, з яких: 4900 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 11 870,25 грн - заборгованість за відсотками; 9800 грн - пеня.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами: №5628988 - 74 983,50 грн; №2354452 - 26 570,25 грн, а також витрати по сплаті судового збору - 2 662,40 грн.

Представник позивача Паладич А.О. (за довіреністю) в судове засідання не з`явилась, розгляд справи просила здійснювати за її відсутності, не заперечувала проти заочного порядку розгляду справи, про що зазначила у прохальній частині позовної заяви.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною, та вважає можливим згідно ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи убачається, що 22 червня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір №5628988 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до розділу 1 «Предмет договору» зазначеного договору товариство зобов`язалось надати позичальникові кредит в сумі 19 000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається на строк 360 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати відсотків визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит - графіку платежів, який є додатком № 1 до договору. Процентна ставка фіксована, а проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у розмірі 0,95% (стандартна процентна ставка) за кожен день користування кредитом, при цьому орієнтовна реальна річна процентна ставка, за стандартною ставкою за весь строк кредиту становить 2639,62 % річних, а орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 66 880 грн. Також за умовами Договору відповідач зобов`язався сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 1900 грн, яка нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту ( п.1.4 Договору).

Одночасно з договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором було підписано додаток №1 до вказаного договору таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, додаток № 2 до договору та паспорт споживчого кредиту, який підписаний одноразовим ідентифікатором 49238 ( а.с. 28-29, 30-33).

За умовами надання кредиту визначеними п.2.1 розділ 2 договору, товариство зобов`язалось надати кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації ТОВ «Пейтек» від 23.02.2026 року №20260223-1102, 22 червня 2025 року о 14:50:19 було здійснено переказ коштів на картку клієнта № НОМЕР_1 у сумі 19000 грн, номер транзакції у системі ТОВ "Лінеура Україна" - 56289881750593017, призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору №5628988 від 22.06.2025 року ( а.с.52).

Крім того, 25 червня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем на підставі заяви анкети про приєднання до публічної пропозиції ТОВ «Слон Кредит», було укладено договір №2354452 про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний", за яким він отримав в кредит 4900 грн строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування коштами, які за перший день користування кредитом становили - 15% в день, а всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця надання строку кредиту 3% в день ( п.1.3, 1.5.1, 1.5.2. Договору).

Відповідно до п.2.1 розділу 2 Договору товариство зобов`язалось надати кошти у безготівковій формі шляхом перерахування 4900 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 66-72).

Відповідач підписав договір електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора - В088, про що свідчить його підпис в розділі 10 Договору «Реквізити та підписи сторін» та своїм підписом підтвердив, що отримав примірник Договору. Крім цього, того ж дня відповідач підписав паспорт споживчого кредиту та Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту №2354452 від 25.06.2025 року Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит ( а.с. 73-75, 76-78).

Відповідно до інформації ТОВ «Пейтек» від 29.01.2026 року №20260129-3719, 25 червня 2025 року о 09:47:05 було здійснено переказ коштів на картку клієнта № НОМЕР_1 у сумі 4900 грн, номер транзакції у системі ТОВ "Слон Кредит" - 23544521750834022, призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору №2354452 від 25.06.2025 року (а.с. 98).

Відповідно кредитодавець виконав зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору.

За умовами цього договору відповідач зобов`язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальник свої зобов`язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаним договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 23.02.2026 року заборгованість відповідача за договором №5623988 від 22.06.2025 року становить 74 983,50 грн, яка складається з: 19 000 грн - заборгованості за тілом кредиту, 44583,50 грн - заборгованості за нарахованими процентами; 9500 грн - пені; 1900 грн - комісії (а.с.43-50). Також станом на 04.05.2026 року відповідач має заборгованість за договором №2354452 від 25.06.2025 року в розмірі 26 570,25 грн, яка складається з: 4900 грн - заборгованості за тілом кредиту, 11 870,25 грн - заборгованість за відсотками, 9800 грн - заборгованість за пенею (а.с. 94-97).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно ним не сплачується.

23 лютого 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-5/26, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. На підставі зазначеного договору факторингу право вимоги до відповідача за кредитним договором укладеним з ТОВ "Лінеура" перейшло до позивача ( а.с.53-64).

27 січня 2026 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-4/26, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. На підставі вказаного договору факторингу до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором укладеним з ТОВ "Слон Кредит" ( а.с.99-109).

Суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі, а тому з нього підлягає стягненню на користь позивача нарахована заборгованість, яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту, нарахованими відсотками та комісією.

Щодо нарахування позивачем заборгованості за пенею в розмірі 9500 грн за кредитним договором №5628988 від 22.06.2025 року та у розмірі 9800 грн за договором №2354452 від 25 червня 2025 року, суд доходить наступного.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу(далі Закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки пеня за кредитними договорами нарахована за період з 22.06.2025 року по 04 травня 2026 року, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача в силу положень ЦК України.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений при поданні позову пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13,200,258, 263-265,280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №5628988 від 22 червня 2025 року у розмірі 65 483,50 грн, з яких 19 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 44583,50 грн - заборгованість за відсотками; 1900 грн - комісія та за договором про надання споживчого кредиту №2354452 від 25 червня 2025 року у сумі 16 770,25 грн з яких: 4900 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 11 870,25 грн - заборгованість за відсотками , а всього заборгованість у загальному розмірі 82 253,75 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн 92 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс"- адреса місцезнаходження : індекс 04070, вул. Іллінська, буд. № 8 м. Київ, ЄДРПОУ: 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С.Ф. Орлова

Повне заочне рішення суду складено 29 травня 2026 року.