Ухвала суду № 136983128, 01.06.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6749/25

Провадження № 2-п/346/21/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Сольського В.В., за участю секретаря судових засідань Пігуляк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коломия заяву представника заявника (відповідача) адвоката Редьки М.Г. про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2026 року сторона відповідача звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій представник заявника просить суд скасувати заочне рішення від 17 квітня 2026 у справі №346/6749/25 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування заяви представником вказано, що відповідач ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність судового спору, не отримував жодних документів чи повідомлень від суду, в тому числі і примірник позовної заяви з доданими документами. Представник зазначає, що з позовними вимогами позивача сторона відповідача не погоджується, оскільки позивачем не доведено факту укладення кредитного договору. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту, проте у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Просить врахувати висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 року у справі №393/126/20, та у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.06.2022 р. у справі №333/5483/20.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 14.05.2026 року подала до суду заяву, в якій просила заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення та заочне рішення Коломийського міськрайонного суду від 17 квітня 2026 року залишити без змін.

Представник відповідача адвокат Редька М.Г. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви та клопотання до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.

Суд визнав можливим розглянути заяву про перегляд заочного рішення без участі сторін по справі, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 287 ЦПК України).

Проаналізувавши обставини даної справи та заяви про перегляд рішення в справі, суд дійшов до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2026 року було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 157157 від 16 жовтня 2025 року у розмірі 21 641,04 гривень, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн та 4 000 грн витрат на правничу допомогу.

Статтею 280 ЦПК України визначені умови проведення заочного розгляду справи.

Так, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з частин 1, 2, 3 статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З аналізу вказаної норми вбачається, що підстави для скасування заочного рішення мають бути у сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, під час розгляду даної справи (провадження) судом перевірені доводи заявника щодо незгоди з заочним рішенням, однак дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки останній не надав доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що прямо передбачено частиною 1 статті 288 ЦПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Отже, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що під час розгляду справи, так і на час перегляду заочного рішення, судом надано оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам, тому суд дійшов висновку про відповідність заочного рішення суду принципу остаточного у розумінні практики ЄСПЛ, а також його узгодження з нормами національного законодавства, враховано відсутність доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи як станом на дату прийняття рішення, так і на час його перегляду.

Твердження відповідача, що про розгляд справи йому не було відомо, також він не отримував копії позовної заяви з додатками спростовуються матеріалами справи.

Так, матеріали справи (а.с. 61, 61 зворот) містять докази направлення позивачем на адресу реєстрації відповідача ( АДРЕСА_1 ) копіїі позовної заяви з додатками.

Окрім цього судом направлялися судові документи відповідачу, а саме: копія ухвали про відкриття провадження у справі та судові повістки, які згідно трекінгу відправлень Укрпошти вручені відповідачу особисто (а.с. 150-154).

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має зазначити докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю, тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Так, відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 17 квітня 2026 року.

При ухваленні заочного рішення судом було достовірно встановлено, що 16.10.2024 року на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , яка булла вказана у кредитному договорі, зараховано грошові кошти в розмірі 10 000,50 грн. Належність відповідачу вказаної банківської картки, а також фінансового номеру телефону ( НОМЕР_2 ), за допомогою якого здійснювалось підписання кредитного договору в електронній формі за допомогою направленного одноразового ідентифікатора, підтверджується інформацією КБ «ПриватБанк» (а.с. 78-79).

З огляду на це, твердження заявника про те, що ним не укладався кредитний договір та не отримувались кредитні кошти не підтверджується належними та допустимими доказами.

З урахуванням того, що заявником не надано жодних нових доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і вплинули б на рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування заочного рішення суду, тому заяву представника заявника адвоката Редьки М.Г. про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 260, 284-288, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника заявника (відповідача) адвоката Редьки М.Г. про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Сольський В. В.