Постанова № 13698282, 22.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 грудня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-12634/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представників позивача Абакумової А.С., Гурез І.О.,

представника відповідача Бевзи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом підприємства «Кайро-1»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005682310/0 та № 0005692310/0 від 23.07.10 р.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005682310/0 та № 0005692310/0 від 23.07.10 р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем помилково зроблений висновок щодо порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки контрагент позивача ПП «Директорія Д»на момент здійснення господарської операції було зареєстровано як платник податку на додану вартість та йому присвоєно податковий номер. Податкові накладні ПП «Директорія Д»були оформлені відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

В позовній заяві позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення рішення №№ 0005682310/0 та № 0005692310/0 від 23.07.10 р.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки в матеріалах справи є всі докази, що повністю підтверджують фіктивність господарської операції позивача з ПП «Директорія Д» та недійсність податкових накладних, що в свою чергу є підтвердженням нікчемності правочину за участю позивача та ПП «Директорія Д»для збільшення валових витрат та заниження податку на додану вартість.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що з 06.07.10 р. по 12.07.10 р. Державною податковою адміністрацією на виконання листа УПМ ДПА України у м. Києві від 18.06.10р. №3293/26-38 та постанови слідчого прокуратури Ленінського району м. Дніпропетровська Басова Д.С. від 14.06.10 р. проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства Підприємства «Кайро-1»при здійснені правових відносин з ПП «Директорія Д»за період з 01.10.09 р. по 31.03.10 р. за результатами якої складено акт № 8/23-80/25196895 від 13.07.10 р.

В ході перевірки встановлено порушення п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2932 993 грн., у тому числі за ІV квартал 2009 в сумі 1751912 грн. та за І квартал 2010 в сумі 1181081 грн. та встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 17 33175 грн., в тому числі по періодам у листопаді 2009 в розмірі 282539 грн., у грудні 2009 року в розмірі 322555 грн., у січні 2010 року в розмірі 419774 грн., у лютому 2010 року в розмірі 708307 грн. та в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступних податкових періодів у жовтні 2009 р. у розмірі 323222 грн., у листопаді 2009 року в розмірі 447286 грн., у грудні 2009 року в розмірі 496913 грн., у січні 2010 р. в розмірі 768689 грн., у лютому 2010 в розмірі 455730 грн., у березні 2010 року в розмірі 455730 грн., у квітні 2010 року в розмірі 613220 грн., у травні 2010 року в розмірі 613220 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення рішення № 0005682310/0 від 23.07.10 р. сума податкового зобовязання якого становить за основним платежем 2932993,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2258287,00 грн., усього 5191280,00 грн. та податкове повідомлення рішення № 0005692310/0 від 23.07.10 р. сума податкового зобовязання якого становить за основним платежем 1733175,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 866589,00 грн., усього 2599764,00 грн.

Судом також встановлено, що відповідно до договору № 05/10 від 05.10.09 р. укладеного між підприємством «Кайро-1»в особі директора Лановенко О.О.(Покупець) та ПП «Директорія Д»(Продавець) в особі ОСОБА_6 продавець зобовязується доставити і передати у власність товар (шкіри великої рогатої худоби, мокро соленого консервування, обряджені, боннського походження, ручного знімання), а покупець зобовязаний прийняти товар і сплатити його на умовах даного договору.

Підприємство на виконання вказаного договору на користь постачальника було перераховано грошові кошти у визначених розмірах, що сторонами не заперечується. У ціні придбаного товару підприємством було сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.

Відповідно до видаткових накладних, які оформлені ПП «Директорія Д», що містяться в матеріалах справи у графі «Відвантажив (ла)»зазначено підпис ОСОБА_6

Згідно податкових накладних, які були виписані ПП «Директорія Д»на адресу позивача у графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»зазначено ОСОБА_6

Як вбачається із протоколу допиту свідка від 17.05.10 р., ОСОБА_6 пояснив, що в березні 2008 року загубив паспорт та ідентифікаційний код.

У травні 2010 співробітники податкової міліції повідомили ОСОБА_6, що він є директором ПП «Директорія Д». ОСОБА_6 про дане підприємство також зазначив, що чує про нього вперше і що ніяких документів у тому числі договорів, угод, касових, накладних ордерів, актів виконаних робіт, актів прийому передачі товару, векселів і т.д., документів податкового обліку і звітності (податкових декларацій в тому числі декларацій по ПДВ, по податку на прибуток та ін.), інших бухгалтерських і фінансових документів ПП «Директорія Д»він не укладав і не підписував, товари (роботи, послуги) на підприємстві не надав та не отримував. Хто складав бухгалтерські та інші документи не знає. На його думку на його паспорт без його відома було зареєстровано ряд фіктивних підприємств.

Відповідно до висновку № 4994/10-11 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи №67109016 від 25.06.10 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз зазначено, що підписи від імені ОСОБА_6 в графі «Відвантажив (ла)»у видаткових накладних №РН-000009 від 08.10.09 р., №РН-0000011 від 09.10.09 р., №РН-0000010 від 09.10.09 р., №РН-0000013 від 12.10.09 р., №РН-0000016 від 14.10.09 р., №РН-0000018 від17.10.09 р., №РН-0000021 від 20.10.09 р., договорі №05/10 від 05.10.09 р. виконані не рукописним способом, а нанесені за допомогою факсимільного кліше підпису і є факсимільними відображеннями одного і того ж підпису, що послужив оригіналом для виготовлення факсимільного кліше. Цей підпис, а також підписи від імені ОСОБА_6 в інших документах (податкових та видаткових накладних) виконані не ОСОБА_6, а іншою особою.

Згідно п.9.1, п. 9.2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р. первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обовязкові реквізити, у тому числі посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ПП «Директорія Д»фіктивне підприємство, яке було створено для відмивання грошових коштів, а тому позивачем порушено п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пункт 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р. передбачає, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 вищевказаного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 вказаної статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Оскільки як вже встановлювалось судом податкові накладні підписані не встановленою особою, позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, скориставшись фіктивними, підробленими податковими накладними.

Судом також встановлено, що фактично податок на додану вартість не сплачувався до Бюджету України, а ні позивачем, а ні ПП «Директорія Д».

Крім того, такої ж правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у справі К-45472/09 (ухвала від 25.10.10 р.); у справі К-24085/07 (ухвала від 15.07.10 р.)

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва при прийнятті оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача та відсутності підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог підприємству «Кайро-1» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 27.12.10 р.

Суддя Є.В. Аблов