Рішення № 136981368, 01.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1769/26

Провадження № 2/202/3117/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2026 року року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2026 року представник ТОВ «Іннова-Нова» - адвокат Андрущенко М.В. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором надання грошових коштів у позику № 8747880725 від 23 липня 2025 року в загальному розмірі 28827,00 гривень, а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та фізичною особою ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 8747880725. Даний договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до Договору позики, позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 6 000,00 гривень шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п.п. 4.1.-4.2. та п. 4.4. цього Договору, його додатків.

Умовами вказаного договору позики передбачено: тип позики кредит; мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби; дата надання позики - 23.07.2025 року; строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; процентна ставка фіксована; Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи зі 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. Відповідач всупереч умов договору позики свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою, має заборгованість перед позивачем у розмірі 28 827,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 827,00 грн. - заборгованість за процентами, які нараховані з 23.07.2025 року по 23.02.2026 року включно; 12 000,00 грн. - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Мачуського О.М. для розгляду вищевказаної цивільної справи.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 31 березня 2026 року позовну заяву було прийнято та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

27 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лампіка О.В. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» подав заяву, відповідно до якої просив застосувати строки позовної давності.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, натомість в прохальній частині позову зазначив, що просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Лампіка О.В. у судове засідання не з`явились, натомість представник відповідача подав заяву в якій зазначив, що просить проводити розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає частковому задоволенню, з наступник підстав.

Судом встановлено, що 23 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , укладено Договір про надання грошових коштів у кредит № 8747880725 (далі - Договір) який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 6637.

В договорі зазначено, що з метою встановлення ділових відносин з ТОВ «Іннова Фінанс», ОСОБА_1 згодна з умовами оферти ТОВ «Іннова Фінанс».

Відповідно до п.2.2 Договору, за цим договором товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6 000 гривень ( п. 2.3. Договору). Тип кредиту кредит (п. 2.4. Договору). Строк кредиту 360 днів (п. 2.5. Договору).Процентна ставка - фіксована (п. 2.6. Договору). Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору, 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору становить 0,87% за кожен день користування кредитом (п. 2.6.1. Договору). Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту (п. 2.7. Договору).

Відповідно до п. 2.8 Договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 3195.29% річних (п.2.9.1 Договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 27 096.00 грн. (п.2.10.1 Договору).

Згідно 3.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .

Сторони погодили права та обов`язки (Розділ 5 Договору) та порядок повернення кредиту, сплати процентів (Розділ 6 Договору).

Відповідно до п. 10.6.10.7. Договору, Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Також, під час укладення вищевказаного договору позики, відповідачем ОСОБА_1 , 23 липня 2025 року підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» кредитних коштів відповідачу, Додаток №1 до Договору № 8747880725 від 23.07.2025 року, яким є Таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику, в якому відображені: дата видачі позики/дата платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума позики/сума платежу за розрахунковий період, сума позики за договором/погашення суми позики, проценти за користування позикою, реальна річна процентна ставка, загальна вартість позики.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

За змістом ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ст.ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, в тому числі і договір позики, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями статей 509, 525-526, 598, 610, 611, 622 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони по зобов`язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється повністю або частково на підставах, встановлених договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити неустойку і відшкодувати збитки.

При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов`язання в натурі.

Зазначене у повній мірі стосується зобов`язань, пов`язаних з позикою, які не виконані належним чином.

Поняття позикових відносини і договору позики визначаються положеннями глави 71 ЦК України.

Відповідно дост.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ст.ст. 1047, 1055 ЦК України встановлено, що договір позики, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Електронний правочин в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Порядок вчинення електронних правочинів на момент виникнення спірних відносин, а саме щодо укладення 23.07.2025 року Договору між ТОВ «ФК «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 регламентується Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронні довірчі послуги».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт укладення 23.07.2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 Договору надання грошових коштів у кредит № 8747880725 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Даний факт в ході розгляду справи по суті відповідачем не оспорювався.

За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції № 20292-1354-24052412 від 23.07.2025 року, ТОВ ФК «Контрактовий дім» відповідно до договору № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів, на замовлення ТОВ «Іннова Фінанс» здійснено переказ коштів в сумі 6 000,00 гривень на рахунок IBAN/Номер картки: НОМЕР_2 , призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс" Pay from account to card.

Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами клієнта ОСОБА_1 зазначеними в анкеті клієнта та в Договорі № 8747880725 від 23.07.2025 року.

Таким чином, позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу грошові кошти в розмірі та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором, щодо повернення суми позики та сплати процентів за їх користування не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 23.02.2026 року складає 28 827,00 гривень, з яких: 6 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 10 827,00 гривень заборгованість за процентами; 12 000 гривень заборгованість по пені.

Щодо посилань представника відповідача про необхідність застосування строку позовної давності.

З приписами ст. 256 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Судом встановлено, що 02.03.2026 року позивач звернувся до суду із даним позовом, предметом якого є стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику від 23.07.2025 року.

Отже, позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, а тому відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості, внаслідок спливу строків позовної давності.

Вирішуючи вимогу про стягнення неустойки, суд керується наступним.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, неустойка за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за Договором про надання грошових коштів у позику № 8747880725 від 23 липня 2025 року в сумі 12 000,00 гривень, що нарахована позивачем в період дії в Україні воєнного стану, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, підлягає списанню кредитодавцем.

Отже, відсутні правові підстави для стягнення даної суми з відповідача на користь позивача, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, враховуючи, що в установлені договором строки відповідач не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику № 8747880725 від 23 липня 2025 року у розмірі 16 827,00 гривень, з яких: 6 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 10 827,00 гривень заборгованість за процентами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

З звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2 662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 41 від 26 лютого 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 141 КПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Іннова Фінанс», пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1 554,04 гривень (58,37%).

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, оф. 5, заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику № 8747880725 від 23 липня 2025 року у розмірі 16 827,00 гривень, з яких: 6 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 10 827,00 гривень заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, оф. 5, понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1 554,04 гривні.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Мачуський