Ухвала суду № 136981323, 06.05.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/13225/24

провадження № 6/208/94/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, в складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р., представника боржника Львов А.Л., та представника стягувача Мотуз О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого на підставі рішення Заводського районного суду міста Кам`янського по цивільній справі № 208/13225/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, -

в с т а н о в и в:

До Заводського районного суду міста Кам`янського надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого на підставі рішення Заводського районного суду міста Кам`янського по цивільній справі № 208/13225/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

В обґрунтування вказаної вимоги заявник посилався на те, що виконавчий лист пред`явлений до виконання не підлягає примусовому виконанню, оскільки добровільно виконано боржником поза межами виконавчого провадження, крім того зазначив, що сума моральної шкоди перед стягувачем сплачена у повному обсязі.

Рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 06.05.2025 року по справі №208/13225/24, на підставі якого було видано виконавчий лист на банківський рахунок позивача в АТ «ПУМБ» було перераховано грошові кошти в сумі 119 010 грн., та одночасно з суми доходу утримано та перераховано до державного бюджету 5650 грн. військового збору та 20340 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно заявник просить визнати виконавчий лист, виданий Заводським районним судом м.Кам`янського 26.12.2025 року по справі №208/13225/24, про стягнення з ПАТ «ШУ «Покровське» на користь ОСОБА_1 на суму 145 000 грн., таким що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник боржника Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» Львов А.Л., підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в заяві.

В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , заперечував проти задоволення заявлених вимог, просив відмовити в задоволенні вимог у повному обсязі з урахуванням заперечень на позов.

В судовому засіданні встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини:

Рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського від 06 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, адреса: Донецька область м. Покровськ, Площа Шибанкова, буд.1А. на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 145 000 (сто сорок п`ять тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, адреса: Донецька область м. Покровськ, Площа Шибанкова, буд.1А., судовий збір на користь держави у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15.10.2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мотуз Олександра Володимировича залишено без задоволення та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» - задоволено частково.

Рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 06 травня 2025 року змінено, виключено у другому абзаці резолютивної частини словосполучення: «без відрахування податків та інших обов`язкових платежів».

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині виключення з резолютивної частини рішення суду посилання на стягнення моральної шкоди «без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів», суд апеляційної інстанції виходив з того, що правовідносини з нарахування, утримання та перерахування податків, зборів чи інших обов`язкових платежів знаходяться у площині публічних (податкових) відносин, а тому суд при вирішенні позову про стягнення грошової компенсації моральної шкоди відповідно до статті 23 ЦК України не вирішує питання про податки, збори чи інші обов`язкові платежі. У статті 265 ЦПК України немає імперативної вказівки на необхідність додаткової деталізації у рішенні суду грошової компенсації моральної шкоди із розміром сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.

Рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 06 травня 2025 року набрало законної сили 24.11.2025 року.

26.12.2025 року позивач отримав виконавчий лист № 208/13225/24, 2/208/1040/25.

30.01.2026 року головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецька області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Фок Інною Сергіївною розглянуто заяву стягувача про примусове виконання та відкрито виконавче провадження № 80125225 з примусового виконання виконавчого листа №208/13225/24, виданого 26.12.2025 року Заводським районним судом міста Кам`янського про стягнення на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 145 000 гривень.

Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» платіжним дорученням за №1196224 від 24 жовтня 2025 року, на суму 119 010 грн. 00 коп., були перераховані на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 , за рішенням Заводського районного суду м.Кам`янського від 06.05.2025 року по справі №208/13225/24.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділу) Фок І.С., відкрито виконавче провадження № 80125225 про стягнення з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 145 000,00 гривень, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2026 року.

30.01.2026 року на адресу Відділу від представника ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» надійшла заява про закриття виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним виконанням і повному обсязі рішення суду.

На підтвердження виконання рішення суду надано платіжну інструкцію № 1196224 від 24.10.2025 про перерахування моральної шкоди стягувачу у сумі 119 010,00 гривень та виписку по рахунку, платіжну інструкцію № 1196228 від 24.10.2025 про утримання та перерахування до Державного бюджету України військового збору у сумі 5 650,00 гривень, платіжну інструкцію № 1196227 від 24.10.2025 про утримання та перерахування до Державного бюджету України податку з доходів фізичних осіб у сумі 20 340,00 гривень. Загальна сума виплати становить 145 000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

В силу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження», а й відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже, дії органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень регламентовані не тільки Законом України «Про виконавче провадження», а й іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Положеннями ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, у т.ч. за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом», тобто суми відшкодування моральної шкоди підлягають оподаткуванню.

21 червня 2022 року Верховний Суд прийняв постанову у справі № 599/645/21 (провадження № 61-18490св21) за позовом батьків загиблого внаслідок нещасного випадку на виробництві сина до його роботодавця про відшкодування моральної шкоди в розмірі по 500 000 гривень кожному без стягнення податків та обов`язкових платежів. Оскаржуваними у цій справі судовими рішеннями суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позов задовольнив частково, стягнув з АТ «Українська залізниця» на користь кожного з позивачів по 100 000 гривень відшкодування моральної шкоди без стягнення податків та обов`язкових платежів.

У справі № 599/645/21 АТ «Українська залізниця» посилалося, в тому числі, на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування нової редакції підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України в частині оподаткування сум відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, що компенсується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

За результатами розгляду касаційної скарги АТ «Українська залізниця» у справі №599/645/21 Верховний Суд зробив висновки про те, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю.

Враховуючи те, що у справі, рішення в якій переглядається Верховним Судом, спір стосувався відшкодування моральної шкоди, завданої платникам податків (батькам) внаслідок смерті їхнього сина, тобто відшкодування шкоди найвищого ступеня, заподіяної життю та здоров`ю, тому Верховний Суд зробив висновок, що зміни в податковому законодавстві не поширюються на оподаткування сум, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди, завданої позивачам внаслідок смерті їхнього сина.

Отже, у постанові Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21 (провадження № 61-18490св21) викладено висновок про застосування нової редакції підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України в частині оподаткування сум відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, що компенсується, зокрема її батькам, згідно з яким такі суми не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 6 січня 2025 року у справі №212/4843/24, в якій роз`яснено питання оподаткування сум відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що «Посилання касаційної скарги на те, що стягнення грошових коштів без утримання податків суперечить положенням закону, на увагу не заслуговують, оскільки відповідно до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом. У попередній редакції зазначена норма права передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю. Тобто з 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом».

Граматичне та системне тлумачення зазначеного пункту ПК України у чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, як до 23 травня 2020 року, так і чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Водночас пункт «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом», однак застосування сполучника «а також» підтверджує, що згаданий перелік був доповнений новою нормою права, яка не змінює зміст інших складових частин пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Оскільки шкода, завдана життю та здоров`ю, може бути як майновою, так і немайновою (моральною) та до цієї частини пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зміни законодавцем не внесені, зокрема не зазначено, що лише відшкодування майнової шкоди, завданої життю та здоров`ю, не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку , тому немає підстав для ототожнення відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров`ю, з іншим відшкодуванням моральної шкоди, яке підлягає оподаткуванню в разі перевищення її розміром чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

Отже, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню доповнення до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року.

З урахуванням наведеного, сума стягнута з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 у зв`язку з відшкодування моральної шкоди не підлягає оподаткуванню, оскільки дана сума спрямована на відшкодування шкоди життю та здоров`ю.

Вищенаведені висновки обґрунтовані практикою Верховного Суду з даного питання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Правовий висновок про те, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не включається суми відшкодування шкоди, завданої платнику податку внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, викладено також у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 227/130/14-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 264/5681/17, від 19 травня 2021 року у справі № 180/377/20, від 25 січня 2023 року у справі №598/438/21.

Суд зауважує, що в індивідуальній податковій консультації, наданій Державною податковою службою України, яка була додана боржником до заяви, також зазначалося про те, що «у разі якщо юридичною особою на підставі рішення суду нараховується та виплачується на користь фізичної особи (працівника) шкода, яка пов`язана з ушкодженням здоров`я, отриманим під час виконання трудових обов`язків, то сума такої шкоди не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором».

З вищенаведеного вбачається, що позиція боржника щодо самостійного перерахування ним частини коштів, які підлягали відшкодуванню на користь ОСОБА_1 у зв`язку з ушкодженням здоров`я, отриманим під час виконання трудових обов`язків, на сплату податків та зборів є лише його власною ініціативною, яка не відповідає положенням чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Таки чином, у відповідача наявний обов`язок зі сплати решти грошових коштів за рішенням суду у розмірі 25990 грн. (145 000,00 грн. 119010,00 грн.).

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» не підлягають задоволенню, оскільки виконавчий лист виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом та обов`язок Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (боржника) на теперішній час не є відсутнім або припиненим, а тому підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Керуючись ст. 12, 19, 76 - 81, 258 - 260, 263 - 265, 432, ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого на підставі рішення Заводського районного суду міста Кам`янського по цивільній справі № 208/13225/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, - відмовити.

Поновити стягнення у виконавчому провадженні № 80125225 відкритого 30 січня 2026 року, яке здійснюється Головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Фок І.С. на підставі виконавчого документу № 208/13225/24.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С. М. Похваліта