Рішення № 136981295, 29.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5963/26

2/212/4947/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., секретаря судового засідання Попик С.Д., в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»; третя особа: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

24 квітня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»; третя особа: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис за реєстровим №18126, вчиненого 14.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором 600280043 від 18 жовтня 2013 року у розмірі 19 400 гривень 86 копійок.

Основні аргументи представника позивача адвоката Булгакової Д. А. полягають у тому, що відсутні належні та допустимі докази законності та обґрунтованості виконавчого напису від 14.08.2020 за реєстровим №18126; не підтверджено факт його належного вчинення та реєстрації в реєстрі нотаріальних дій; перевірка виконавчого напису та його змісту на предмет відповідності за реєстровим №18126 є об`єктивно неможливою, так як реєстр нотаріальних дій за реєстровим №18126 відсутній як у самого нотаріуса, так і у обласному нотаріальному архіві; як не встановлено наявності самого договору 600280043 від 18 жовтня 2013 року, так і факт його укладання між сторонами не підтверджено; доказів заборгованості та її безспірності немає; існують істотні сумніви щодо самого кредитного зобов`язання та сторона кредитора є неналежною через невідповідність ідентифікаційних даних АТ «Альфа-Банк» та відсутність їх належного підтвердження; відомості про місце проживання боржника є недостовірними; має місце неоднозначність та недоведеність виникнення права вимоги.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача (постанова КЦС ВС від 19 червня 2023 року у справі № 187/1718/20).

29 квітня 2026 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та справа призначена до розгляду 29 травня 2026 року з повідомленням учасників справи.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» не надала письмових пояснень щодо позову.

Третя особа Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 не надав письмових пояснень щодо позову.

Третя особа Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна письмових пояснень щодо позову не надала.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши подані сторонами заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновків про необхідність задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Беручи до уваги те, що предметом спірних правовідносин у цій справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тому суд застосовує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення даної справи, наданих суду. Так, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних для розгляду даної конкретної справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно матеріалів справи судом встановлено наступне.

По-перше:

Відповідно до статті 90 Закону України «Про нотаріат» стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до відповіді на адвокатський запит, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М. В. від 06.03.2026 №3810 підтверджено, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження НОМЕР_2, відкрите на підставі виконавчого напису №18126, вчиненого 14.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 У відповіді також зазначено, що виконавче провадження відкрито за заявою стягувача та за місцем проживання боржника, визначеним у виконавчому написі.

Разом із відповіддю надано копії виконавчого напису №18126 від 14.08.2020 та постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 03.09.2020.

Відповідно до відповіді приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М. В. від 07.04.2026 №5332 на повторний адвокатський запит повідомлено, що стягувачем разом із заявою про примусове виконання рішення було подано оригінал виконавчого напису №18126 від 14.08.2020, який наразі зберігається у матеріалах виконавчого провадження НОМЕР_2.

По-друге:

Відповідно до копії виконавчого напису №18126 від 14.08.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, стягнення заборгованості здійснюється на підставі кредитного договору №600280043 від 18.10.2013, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714), із посиланням на статті 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

По-третє:

Згідно позову ОСОБА_1 заперечує факт укладення кредитного договору №600280043 від 18.10.2013 з Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714). Окрім того, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , зазначена у виконавчому написі від 14.08.2020 №18126 також заперечуються позивачем.

Зазначене у ході розгляду справи представником відповідача не спростовано, представник відповідача не надав ні сам договір, ні докази його укладання між конкретно визначеними сторонами, ні відомості, згідно яких має місце посилання на адресу проживання ОСОБА_1 .

По-четверте:

Відповідно ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вправі вчинити виконавчий напис лише за умови, що подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, а з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (статті 91 Закону України «Про нотаріат»).

У постанові від 23 жовтня 2024 року у справі № 953/510/23 Касаційний цивільний суд у складі ВС зазначив, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, є підтвердженням безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору щодо розміру заборгованості.

Постанова Верховного Суду у справі № 463/1135/21 від 06.07.2022 року прямо зазначає, що у разі наявності спору між сторонами або відсутності підтверджених розрахунків боргу виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до копії виконавчого напису у справі від 14.08.2020 року, то як на підставу вчинення виконавчого напису, приватний нотаріус ОСОБА_2 посилається на п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Відповідні зміни до Постанови №1172 та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року визнано незаконною та нечинною постанову КМУ від 26.11.2014 року за №662 , зокрема, в частині п.2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами.

Отже, станом на 14.08.2020 року - дату вчинення спірного виконавчого напису чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось. Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В постанові від 21 вересня 2021 року, по справі № 910/10374/17, що ухвалено Великою Палатою Верховного Суду, зазначено: «Таким чином, вчиняючи 22 травня 2017 року виконавчі написи № 779 та № 780, приватний нотаріус Авдієнко О. В. неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів № 779 та № 780 такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.».

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Боржник може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса (постанова КЦС ВС від 25 січня 2023 року у справі № 523/1585/17).

У даній справі за позовом ОСОБА_1 саме така ситуація і має місце, так як позивач оспорює як дотримання нотаріальної процедури при вчиненні виконавчого напису №18126 від 14.08.2020, так і самі матеріально-правові підстави вимог стягувача, зокрема наявність самого договору між сторонами, належним чином підтвердженого кредитного зобов`язання, безспірність заборгованості, виникнення права вимоги та достовірність відомостей, покладених в основу виконавчого напису.

З урахуванням зазначеного, суд підкреслює, що ні разом із відзивом, ні у ході розгляду справи, відповідачем не надано документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, у тому числі кредитного договору №600280043 від 18.10.2013, документів, що підтверджують безспірність заборгованості, належність права вимоги кредитору, а також інших документів, які згідно із законодавством повинні були перебувати у розпорядженні особи, на користь якої вчинено виконавчий напис.

Отже, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неукладення кредитного договору та недостовірності відомостей про боржника, а також підтверджували існування безспірної заборгованості, що була підставою для вчинення спірного виконавчого напису.

Стосовно строку звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису Велика Палата Верховного Суду підтримала власний правовий висновок щодо строку звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, визначивши, що норми ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» варто застосовувати разом із нормами ч. 2 ст. 88 цього Закону та ст. 257 ЦК України, які передбачають трирічний строк від дня виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис (постанова ВП ВС від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17).

Відповідачем не підтверджено належним чином і обґрунтованість визначення моменту виникнення права вимоги, що має істотне значення для дотримання строків вчинення виконавчого напису, оскільки зі змісту самого напису неможливо встановити, з якої саме дати нотаріус обчислював відповідний строк.

По-п`яте:

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

У постанові КЦС ВС від 11 вересня 2024 року у справі № 372/2174/22 Верховний Суд зауважив, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, яка перевіряється нотаріусом за формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Нотаріус не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника.

Тобто нотаріус не викликає боржника та не з`ясовує його заперечення, але є за необхідним, щоб кредитор до звернення до нотаріуса належним чином повідомив боржника про порушення та надав йому можливість усунути його.

При цьому, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором, об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов`язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №357/12818/17 (провадження №44380св18).

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Суд зазначає, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №201/4198/17 (провадження №61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі №554/6777/17 (провадження №61-19494св18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду кваліфікує обставини щодо неповідомлення боржника про усунення порушень у спорах про визнання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, як порушення прав позичальника, що має наслідком задоволення таких позовів (постанови від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18), від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18).

Відповідач по справі не довів факт направлення/вручення такої вимоги ОСОБА_1 , що свідчить про те, що процедура вчинення виконавчого напису була порушена.

По-шосте:

Відповідно до статті 52 Закону України «Про нотаріат» факт вчинення нотаріальної дії підтверджується записом у реєстрі нотаріальних дій, а дата реєстрації виконавчого напису є належним доказом часу його вчинення.

Суд бере до уваги, що з метою встановлення дотримання вимог законодавства та отримання підтвердження щодо вчинення нотаріальної дії адвокат Булгакова Д. А. зверталася до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з адвокатським запитом.

Відповідно до відповіді від 17.04.2026 №64/01-16 приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 повідомив про неможливість надання витребуваних документів у зв`язку з тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021060000000130 від 06.04.2021, на підставі ухвал слідчих суддів Богунського районного суду м. Житомира від 21.06.2021 та 10.02.2022 були вилучені документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса.

Також у відповіді нотаріус ОСОБА_2 зазначає, що нотаріальна діяльність ОСОБА_2 припинялася у січні 2023 року відповідно до ст. 30 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з чим відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про нотаріат» всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса ним були передані до відповідного державного нотаріального архіву. Так, рекомендовано звернутися до Житомирського обласного державного нотаріального архіву (10003, м. Житомир, вул. М. Сціборського, 6-А).

Відповідно до позовної заяви представником позивача адвокатом Булгаковою Д. А. також зазначається, шо відповідно до відкритих джерел інформації, наказом Міністерства юстиції України від 24.02.2021 №727/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 18.02.2021 №1, на підставі підпунктів «е» та «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане 26.12.2011 за №8679 на ім`я ОСОБА_2 , було анульовано у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства, грубими порушеннями закону, які завдали шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій, за умови що такі порушення встановлені рішеннями судів, а також набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальних дій.

Враховуючи зазначене, представник позивача адвокат Булгакова Д. А. з урахуванням пункту 7 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, де зазначено, що Міністерство юстиції України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи, а відповідно до підпунктів 4.29, 4.31, 4.34 пункту 4 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Мін`юсту від 23.06.2011 №1707/5, міжрегіональні управління, зокрема, ведуть реєстраційні справи приватних нотаріусів, контролюють нотаріальну діяльність, забезпечують функціонування нотаріального архіву та здійснюють інші повноваження у сфері нотаріату, - зверталась з адвокатським запитом до Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з метою перевірки та актуалізації офіційних даних щодо діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_2, а також щодо витребування інформації про нотаріальну дію, вчиненої ОСОБА_2 14.08.2020 за реєстровим номером №18126 щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до відповіді Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 19.03.2026 за вих. №4269/6.3/21-26/вх.5128/21-2026 повідомлено наступне.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 24.02.2021 №727/5 свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане 26.12.2011 за №8679 на ім`я ОСОБА_2 , було анульовано.

Відповідно до наказу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 25.02.2021 №58/09 припинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з 25.02.2021, а документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса за період з 29.11.2019 по 25.02.2021 знаходяться у Житомирському обласному державному нотаріальному архіві (10003, м. Житомир, вул. М. Сціборського, 6-А).

Верховним судом по справі №240/4296/21 винесено постанову від 27.10.2022, якою скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022, та ухвалено нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 24.02.2021 №727/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 26 грудня 2011 року за №8679 на ім`я ОСОБА_2 , визнано протиправним та скасовано наказ Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 25.02.2021 №58/09.

Відповідно до наказу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 16.12.2022 №334/9 скасовано наказ Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 25.02.2021 №58/09, відновлено дію реєстраційного посвідчення №180 від 29.11.2019, виданого на ім`я приватного нотаріуса ОСОБА_2

Разом з тим, у зв`язку з поданням приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 заяви про припинення приватної нотаріальної діяльності наказом Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 26.12.2022 №348/9 нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було припинено.

На даний час, ОСОБА_2 здійснює приватну нотаріальну діяльність по Житомирському міському нотаріальному округу відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.03.2023 №339/6.

Офіційна адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35, телефон НОМЕР_3, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Водночас повідомлено, що відповідно до статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» п.14 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 №357/5, працівниками відділу з питань нотаріату та фінансового моніторингу у Житомирській області Управління нотаріату Хмельницького міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції України проводилась перевірка у межах предмета звернення.

Для здійснення перевірки витребувано пояснення у завідувача Житомирського обласного державного нотаріального архіву ОСОБА_3 .

Згідно пояснень завідувача державного нотаріального архіву встановлено, що реєстри для реєстрації нотаріальних дій за 2020 рік приватним нотаріусом ОСОБА_2 до Житомирського обласного державного нотаріального архіву не передавалися, а тому перевірити чи міститься там запис про боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та чи відповідають ці відомості змісту виконавчого напису від 14.08.2020 реєстровий №18126 не можливо.

Одночасно повідомлено, що на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира №295/9439/21 від 22.07.2021 року слідчим СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було проведено обшук та вилучено реєстр для реєстрації нотаріальних дій за 2020 рік справа №02-33, том №8 (розпочато: 10.08.2020 року, закінчено: 21.08.2020).

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт вчинення спірного виконавчого напису та його реєстрацію в установленому законом порядку. У відзиві відсутні будь-які пояснення щодо зазначеного.

Таким чином, приватний нотаріус повідомив, що документи нотаріального діловодства та архіву були вилучені в межах кримінального провадження на підставі ухвал слідчих суддів від 21.06.2021 та 10.02.2022, а після припинення нотаріальної діяльності у січні 2023 року всі наявні документи були передані до державного нотаріального архіву. Окрім того, суд враховує, що у відповіді нотаріуса відсутнє підтвердження щодо вчинення ним виконавчого напису від 14.08.2020 за реєстровим №18126. В той же час Хмельницьке міжрегіональне управління юстиції зазначило, що реєстри для реєстрації нотаріальних дій за 2020 рік до архіву не передавалися, а том реєстру за період, який охоплює дату вчинення спірного виконавчого напису, був вилучений під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 22.07.2021.

За таких обставин матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б дозволяли встановити факт внесення до реєстру запису про виконавчий напис №18126 від 14.08.2020 та дотримання нотаріусом вимог статті 52 Закону України «Про нотаріат» при його вчиненні. Також у ході розгляду справи нотаріус не спромігся підтвердити ні факт вчинення ним нотаріальної дії за реєстровим №18126 від 14.08.2020, ні відповідність його змісту щодо кредитних зобов`язань ОСОБА_1 .

По-сьоме:

Суд виходить також із того, що з урахуванням послідовно вчинених адвокатом Булгаковою Д. А. дій, направлення запитів до компетентних органів та отриманих відповідей, представником позивача було вжито всіх можливих і достатніх заходів для отримання та перевірки доказової інформації. В тому числі адвокатом Булгаковою Д. А. також направлявся адвокатський запит до Житомирського районного управління поліції №2.

У відповідь ГУНП в Житомирській області №57966-2026 від 27.03.2026 (слідче відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності, слідчий Іван Ярошук) повідомлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021060000000130 від 06.04.2021 здійснюється слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області, розташованим за адресою: м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області від 22.04.2026 №74592-2026 повідомлено, що у ході розгляду даного звернення встановлено, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021060000000130 від 06.04.2021 під час проведення слідчих (розшукових) дій у ОСОБА_1 будь-які предмети чи документи не вилучалися, а її права та законні інтереси не обмежувалися.

Також підтверджено, що Ухвалою слідчого Богунського районного суду м. Житомира Полонець С.М. № 295/10181/21 від 04.08.2021, накладено арешт на реєстр для реєстрації нотаріальних дій у зшитому та пронумерованому вигляді, при розгортанні якого наявний напис «Справа № 02-33 ТОМ № 8 розпочато: 10.08.2020 року, закінчено: 21.08.2020 року» на 251 аркуші, із забороною права на відчуження, розпорядження та користування.

Таким чином, у зв`язку з дією вимог статей 56, 221, 290 КПК України надання інших відомостей у межах досудового розслідування є неможливим, та досудове розслідування триває.

Враховуючи зазначену відповідь, а також те, що є обґрунтовані підстави вважати, що реєстр нотаріальних дій за реєстровий №18126 нотаріальної дії від 14.08.2020 щодо ОСОБА_1 міг бути вилучений органом досудового розслідування в межах кримінального провадження, представником позивача разом із позовною заявою подано клопотання про витребування доказів у слідчого управління ГУНП в Житомирській області.

Розглядаючи зазначене клопотання, суд враховує, що ні приватним нотаріусом, ні державним нотаріальним архівом не надано документів, які б дозволили встановити факт реєстрації виконавчого напису №18126 від 14.08.2020 та відповідність відомостей, зазначених у ньому, даним реєстру нотаріальних дій. позивача. Крім того, відповідач не спростував твердження представника позивача щодо відсутності належного підтвердження реєстрації виконавчого напису №18126 від 14.08.2020 у реєстрі нотаріальних дій та не надав доказів існування відповідного реєстрового запису, його змісту чи документів, що слугували підставою для вчинення нотаріальної дії. Тобто, відповідач фактично самоусунувся від доказування цих обставин. За таких обставин, на думку суду, сумніви щодо належності та достовірності відповідних доказів не можуть покладатися на позивача.

Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків, викладених у постанові Верховного суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип змагальності сторін закріплений у ст. 2 ЦПК України.

Також згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням зазначеного, суд не вбачає доцільним витребування додаткових доказів за клопотанням представника позивача, перевірку та встановлення обставин, які ставляться під сумнів представником позивача. На думку суду, саме відповідач є безпосередньо заінтересованою стороною у підтвердженні законності спірного виконавчого напису, його реєстрації. Проте у ході розгляду справи представником відповідача не виявлено процесуальної активності для спростування наведеної позиці представника позивача. Зокрема, відповідач не звертався до суду з клопотаннями про витребування відомостей щодо наявності реєстрового запису №18126, не порушував питання про отримання інформації з матеріалів кримінального провадження та не висловив жодної думки щодо клопотання представника позивача, не надав жодних доказів існування такого запису та не навів об`єктивних причин неможливості подання відповідних доказів.

По-восьме:

Натомість представник відповідача звертається із клопотанням про зменшення витрат на правову допомогу, в той час як позивач не порушує це питання перед судом. Таким чином, дане клопотання представника відповідача подано за відсутності відповідної вимоги позивача про їх відшкодування, а отже, відсутній предмет для вирішення цього питання судом. У зв`язку з чим наведене клопотання представника відповідача є передчасним.

З урахуванням вищенаведеного суд робить висновок:

По-перше, виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису №18126 від 14.08.2020, що підтверджує факт його використання для примусового виконання, однак саме по собі це не підтверджує законність його вчинення нотаріусом.

По-друге, у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт укладення ОСОБА_1 кредитного договору №600280043 від 18.10.2013, а також не спростовано доводи позивача щодо недостовірності зазначених у виконавчому написі відомостей про боржника. Так, суд доходить висновку, що факт укладення кредитного договору №600280043 від 18.10.2013 не доведений, та відсутні підстави вважати ОСОБА_1 належним боржником за спірним зобов`язанням.

По-третє, виконавчий напис №18126 від 14.08.2020 вчинено без належного підтвердження існування кредитного договору, безспірності заборгованості та дотримання строку виникнення права вимоги, а відповідач не надав доказів, які б спростовували доводи позивача, у зв`язку з чим суд доходить висновку про відсутність правових підстав для його вчинення та подальшого примусового виконання.

По-четверте відповідачем не доведено належного та своєчасного направлення позивачу письмової вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань та надання 30-денного строку для їх добровільного виконання, що є обов`язковою умовою підтвердження безспірності заборгованості, у зв`язку з чим порушено встановлену процедуру вчинення виконавчого напису та відсутні підстави вважати заборгованість безспірною.

По- п`яте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів факту внесення до реєстру нотаріальних дій запису про виконавчий напис №18126 від 14.08.2020, а також підтвердження його вчинення приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та реєстрації у встановленому законом порядку. Відповідач не надав жодних доказів його належної реєстрації, законності вчинення, у зв`язку з чим обов`язок доказування цих обставин, які спростовуються позивачем, не виконано, а сумніви щодо їх наявності не можуть тлумачитися на користь відповідача.

По-шосте, суд звертає увагу, що викладені у відзиві заперечення зводяться до цитування норм законодавства та окремих правових висновків Верховного Суду без наведення конкретних обставин і доказів, а також без їх належного застосування для спростування позовної заяви.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Булгакова Д. А., обґрунтована належним чином та у повній мірі. Тому позовну вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»; третя особа: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим №18126, вчиненого 14.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б) заборгованості за кредитним договором 600280043 від 18 жовтня 2013 року у розмірі 19 400 гривень 86 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського Апеляційного протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 01.06.2026 року.

Суддя: Р. В. Дехта