Ухвала суду № 136980902, 25.05.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.05.2026 р. Справа № 914/973/26

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участю секретаря судового засідання Перейми Х.О., розглянувши матеріали справи

за позовом:Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Стрийської міської ради, м. Стрий, Львівська обл.до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «СТРИЙБУД», с. Миртюки, Львівська обл. про:стягнення 1 038 413,53 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Цинайко Н.І. прокурор;

від позивача: Зубрицька Н.В. представник;

від відповідача: Лобойко О.П. представник.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області Першим заступником керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Стрийської міської ради, м. Стрий, Львівська обл., подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «СТРИЙБУД», с. Миртюки, Львівська обл., про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 1 038 413,53 грн., з яких: 563 798,02 грн. пайова участь, 394 957,80 грн. інфляційні втрати, 79 657,71 грн. 3 % річних, а також судового збору в сумі 12 460,96 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2026.

Хід розгляду справи відображено в попередніх протоколах судових засідань та ухвалах суду.

06.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «СТРИЙБУД» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№12908/26 від 06.05.2026).

Ухвалою суду від 11.05.2026 підготовче засідання у справі відкладено на 25.05.2026, водночас вирішення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «СТРИЙБУД» про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№12908/26 від 06.05.2026) відкладено до наступного підготовчого засідання.

20.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№14502/26 від 20.05.2026).

25.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Стрийської міської ради надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№14734/26 від 25.05.2026).

25.05.2026 у підготовче засідання з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача.

Судом оголошено клопотання, подані сторонами, та заслухано їх пояснення.

Розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «СТРИЙБУД» про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№12908/26 від 06.05.2026), суд зазначає наступне.

Приписами статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма процесуального права встановлює умови та порядок застосування такого процесуального наслідку, а також покладає на суд обов`язок перевірити наявність відповідних правових підстав у кожному конкретному випадку.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі у зв`язку з будівництвом багатоквартирного житлового будинку № 1 за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Т. Шевченка, 88-Г.

В обґрунтуванні заявленого клопотання відповідач зазначає, що прокурором не доведено наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 131-1 Конституції України.

По-перше, відповідач стверджує, що прокурор не встановив момент, з якого Стрийська міська рада дізналася або повинна була дізнатися про порушення, не визначив розумний строк для звернення до суду та не довів його пропуск.

По-друге, відповідач вважає, що у позові відсутній належний аналіз бездіяльності ради з урахуванням характеру спірних правовідносин.

По-третє, відповідач зазначає, що спір є звичайним майновим (кондикційним) за ст. 1212 ЦК України і не містить ознак невідкладності чи виключності, необхідних для прокурорського втручання, а також не доведено наявності обставин, що унеможливлювали б самостійне звернення ради до суду.

Відповідач вважає, що прокурор не запитував у Стрийської міської ради її позицію щодо наміру звернення до суду, тому відсутність такої відповіді не може вважатися бездіяльністю.

Окремо відповідач звертає увагу, що розмір позовних вимог фактично сформовано самим прокурором шляхом визначення ключових параметрів розрахунку та надання готової форми для заповнення.

Враховуючи зазначене, відповідач у справі №914/973/26 просить суд залишити подану прокурором позовну заяву без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки відсутні підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

Прокурор зазначив, що підстави для представництва інтересів держави у даній справі є належним чином обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, оскільки Стрийська міська рада, будучи компетентним органом, з моменту прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію 20.05.2021 знала або повинна була знати про порушення інтересів держави у зв`язку з несплатою пайової участі, однак не вживала заходів щодо судового стягнення відповідних коштів.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратурою неодноразово скеровувалися запити та повідомлення про намір звернення до суду, чим компетентному органу було надано можливість самостійно захистити інтереси держави. Водночас Стрийська міська рада не подала позову, не повідомила про намір такого звернення та не спростувала наявності порушення.

Прокурор вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність бездіяльності органу місцевого самоврядування, оскільки направлення листа фізичній особі, яка не є замовником будівництва, не може вважатися належним способом захисту інтересів територіальної громади.

Також прокурор зазначив, що розрахунок суми пайової участі проведено саме Стрийською міською радою на запит прокуратури, а не самостійно прокурором.

Окремо наголошено, що ненадходження до місцевого бюджету понад 1 000 000,00 грн пайової участі в умовах воєнного стану порушує інтереси територіальної громади та держави в цілому та потребує невідкладного судового захисту.

У зв`язку з наведеним прокурор просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Стрийська міська рада (позивач) у повному обсязі підтримує позовні вимоги, заявлені прокурором.

Позивач зазначає, що замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку є Товариство з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «СТРИЙБУД», яке відповідно до вимог законодавства зобов`язане було у визначений строк звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та надати необхідні документи для її розрахунку. Однак така заява до Стрийської міської ради не надходила, а отже, механізм визначення та сплати пайової участі у встановленому законом порядку відповідачем не було ініційовано та дотримано.

Крім того, виконавчий комітет Стрийської міської ради листом від 09.06.2026 №3.13 повідомляв замовника будівництва про необхідність сплати пайової участі відповідно до вимог законодавства, однак відповідач відповідних дій щодо добровільного виконання цього обов`язку не вчинив.

Також позивач зазначає, що акт готовності об`єкта до експлуатації оформлюється замовником будівництва без участі органу місцевого самоврядування, тому міська рада не мала можливості впливати на етап введення об`єкта в експлуатацію та не володіла повним пакетом документів для самостійного розрахунку пайової участі.

У зв`язку з цим позивач погоджується з доводами прокурора про наявність підстав для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі як таких, що не були сплачені у встановленому законом порядку, та вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та відповідають чинному законодавству України.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 131 1 Конституції України, на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках та в порядку, визначеному законом.

Положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У даній справі прокурор вказав, що внаслідок недоотримання місцевим бюджетом коштів пайової участі порушуються інтереси територіальної громади та держави в цілому.

Суд звертає увагу на те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, зокрема у разі якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. При цьому, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Стрийська міська рада як компетентний орган була обізнана або повинна була бути обізнана про можливе порушення інтересів держави у зв`язку з несплатою пайової участі з моменту прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва 20.05.2021, що підтверджується сертифікатом № ІУ122210512293, який є у відкритому доступі в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Разом з тим, протягом тривалого часу до звернення прокурора до суду (30.03.2026) Стрийською міською радою не вживалося належних заходів щодо визначення розміру пайової участі та її стягнення у претензійно-позовному порядку, а також не було здійснено самостійного судового захисту відповідних інтересів.

Лише на підставі запиту Стрийської окружної прокуратури від 02.02.2026 № 14.57/05-42-831ВИХ-26 Стрийською міською радою було здійснено розрахунок розміру пайової участі та суми безпідставно збережених коштів, що свідчить про відсутність попередньої самостійної активності органу у визначенні розміру заявлених вимог.

Твердження відповідача про те, що прокурором не встановлено момент, з якого Стрийська міська рада дізналася або повинна була дізнатися про порушення, не визначено розумний строк для звернення до суду та не доведено його пропуск, є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, таким моментом обґрунтовано визначено 20.05.2021 дату прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва, з якої компетентному органу було або повинно було стати відомо про завершення будівництва та виникнення підстав для визначення і стягнення пайової участі.

Прокурором також встановлено, що протягом тривалого часу після цієї дати Стрийська міська рада не вживала заходів щодо визначення розміру пайової участі та звернення до суду, а відповідні дії були вчинені лише після запитів прокуратури у 2026 році.

Щодо доводів відповідача про відсутність у позові належного аналізу бездіяльності Стрийської міської ради з урахуванням характеру спірних правовідносин, суд зазначає, що вони є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором наведено обставини обізнаності компетентного органу про можливе порушення інтересів держави, починаючи з 20.05.2021, встановлено тривалий період невжиття ним заходів судового захисту, а також досліджено його реакцію на неодноразові запити та повідомлення прокуратури, зокрема від 06.01.2026, 02.02.2026, 03.03.2026 та повідомлення від 12.03.2026.

При цьому прокурором враховано характер спірних правовідносин, пов`язаних зі стягненням безпідставно збережених коштів пайової участі, їх майнову (кондикційну) природу, відсутність об`єктивних перешкод для звернення до суду з боку органу місцевого самоврядування та значний розмір недоотриманих бюджетом коштів.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність належного аналізу бездіяльності є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що розмір позовних вимог був сформований прокурором, а не визначений компетентним органом.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором у межах запиту від 02.02.2026 були наведені загальні вихідні дані, норми законодавства та запропоновано форму розрахунку з метою забезпечення його правильності та уніфікованого підходу, тоді як остаточний розрахунок було здійснено Стрийською міською радою та викладено у її відповіді №03-17/17/18-2 від 06.02.2026.

Таким чином, доводи відповідача про те, що розмір позовних вимог був визначений виключно прокурором, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та спростовуються наявними письмовими доказами.

Доводи відповідача про те, що спір є звичайним майновим (кондикційним) за ст. 1212 ЦК України та не містить ознак невідкладності чи виключності, а також що не доведено обставин, які унеможливлювали б самостійне звернення ради до суду, є безпідставними.

Сам по собі характер вимог як майнових (кондикційних) не виключає необхідності захисту інтересів держави у разі тривалого невжиття заходів уповноваженим органом та наявності підстав для прокурорського представництва, визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 131-1 Конституції України.

Посилання відповідача на те, що прокурор не запитував у Стрийської міської ради її позицію щодо наміру звернення до суду, є формальним і не впливає на оцінку бездіяльності компетентного органу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем у відповідях на запити прокурора не висловлено наміру самостійного судового захисту та фактично не вжито відповідних заходів протягом тривалого часу.

Отже, відсутність окремого формулювання питання про намір не може нівелювати встановлені обставини бездіяльності.

Варто зазначити, що у постанові від 19.08.2025 у справі № 902/16/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, вказав, що держава, вступаючи у цивільні правовідносини, набуває та здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах наданої їм компетенції. Поведінка таких органів розглядається як поведінка держави, а у судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через уповноважений орган. Отже, фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивачем визначено конкретний орган.

Крім того, у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що визначати наявність порушення інтересів держави та звертатися до суду з відповідними вимогами може суб`єкт, наділений владними повноваженнями у спірних правовідносинах, або прокурор, який, виконуючи субсидіарну функцію, здійснює представництво інтересів держави у разі, якщо компетентний орган не здійснює такого захисту або здійснює його неналежним чином.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, дотримався вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частини четвертої статті 53 ГПК України, належним чином підтвердив наявність відповідних повноважень і підстав для представництва, у зв`язку з чим правові підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Частиною 3 статті 177 ГПК України встановлено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, принципів рівності та змагальності сторін, суд вирішив відкласти підготовче засідання та продовжити строк підготовчого провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 4, 53, 177, 182, 183, 184, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «СТРИЙБУД» про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№12908/26 від 06.05.2026).

2. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

3. Відкласти підготовче засідання на 22.06.2026 о 13:10 год.

4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

5. Явка повноважних представників сторін в судове засідання обов`язкова.

6. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

8. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

9. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Суддя Мазовіта А.Б.