Ухвала суду № 136979524, 01.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

01 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/446/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі 1. Головного управління Національної гвардії України,

2. Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс"

про стягнення 32980,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не прибули;

від відповідача: не прибули ;

взяла участь: Павленко А.М., прокурор, службове посвідчення №085068 від 07.04.2026.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 30.04.26 відкрив спрощене позовне провадження з повідомленням сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 26 травня 2026 р. о 12:00.

Господарський суд Житомирської області заслухавши прокурора Павленко А.М. по суті позову, дослідивши матеріали справи, перейшов на стадію ухвалення судового рішення.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Підстави представництва прокурором інтересів держави в суді за правилами ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" викладено у позові.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.12. 2025 року № 6-р(II)/2025 (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді) зважає на те, що визначити законами України вичерпний перелік інтересів держави, які потребують захисту прокурорів у межах функції прокуратури, установленої п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, практично неможливо. Інакше виник би ризик того, що окремі інтереси держави, які об`єктивно потребують утручання прокурора, залишаться незахищеними через відсутність їх у такому переліку. Водночас Закон покладає на прокурора обов`язок під час звернення до суду в таких інтересах самостійно визначати та обґрунтовувати підстави для представництва (абз.2 ч. 3, абз. 1 ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру"). Умовою такого представництва визначено порушення або загрозу порушення інтересів держави, що зумовлює обов`язок прокурора також указувати в позовній заяві, у чому саме вони полягають. Крім того, Закон передбачає, що прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді лише після підтвердження судом підстав для цього (абз. 2 ч. 4 ст. 23). Тобто контроль за тим, чи діє прокурор в інтересах держави, що порушені, звертаючись до суду з відповідним позовом, покладено на суд.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах Головного управління Національної гвардії України як головного органу військового управління НГВ, що затверджує кошториси, плани використання бюджетних коштів військових частин Національної гвардії України, а також військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, як сторона оспорюваного правочину та вигодонабувач, є органами влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині повідомлення Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Прокурором були дотримані.

Головне управління Національної гвардії України, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України набули статусу позивача (абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Господарський суд встановив, що ОП КГС у складі ВС постановлено ухвалу від 07.11.2025 у справі №910/6530/24 про прийняття її до розгляду для відступу від висновку, викладеного у постанові ВС від 09.07.2025 у справі №910/4017/24, що приймалася колегією суддів з іншої палати про те, що військова частина Збройних сил України не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, а є суб`єктом господарської діяльності.

За змістом статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

В цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.

Правовідносини у справі №906/446/26 є подібними до правовідносин у справі №910/6530/24, оскільки в обох справах предметом оцінки є наявність у прокурора повноважень на представництво інтересів військової частини в господарському суді.

Отже, правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/6530/24 впливатиме на результат розгляду справи №906/446/26 та матиме значення для забезпечення єдності судової практики та правильного застосування норм матеріального права.

За таких обставин із метою забезпечення єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, з огляду на можливий вплив правових висновків Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/6530/24 на правильне вирішення спору у цій справі, суд вважає за доцільне відкласти стадію ухвалення судового рішення у справі №906/446/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Та оскільки справа розглядалась на стадії розгляду по суті, на якій не допускається зупинення провадження у справі, за винятком підстав, визначених у ч.3 ст. 195 ГПК України, Господарський суд ухвалює постановити ухвалу про вчинення певних процесуальних дій.

Керуючись статтями ч. 3 ст.198, 216, 232-235, 250-252 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відкласти стадію ухвалення та проголошення остаточного судового рішення ( ухвали /рішення суду) у справі №906/446/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/6530/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення за результатами розгляду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

2. Повідомити учасників справи про дату ухвалення та проголошення судового рішення ухвалою суду після настання обставин, визначених у п.1 резолютивної частини цієї ухвали суду.

Ухвала набрала законної сили 01.06.2026 та апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає .

Суддя Машевська О.П.

Друк. :

1- в справу; 2- прокурору (через Ел. суд); 3-4 позивачам (через Ел. суд); 5- відповідачу (через Ел. суд)