Рішення № 136979327, 29.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026м. ДніпроСправа № 904/5807/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш", м. Кропивницький, Кіровоградська область

до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 84 360 грн., 3% річних у розмірі 1906,77 грн., інфляційної складової у розмірі 5 094,91 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Приватне акціонерне товариство "Завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 84 360 грн., 3% річних у розмірі 1 906,77 грн., інфляційної складової у розмірі 5 094,91 грн.

Ухвалою суду від 29.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження у справі. Справу № 904/5807/25 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Приватним акціонерним товариством "Завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш" (надалі постачальник) та Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 2023/п/00/648 від 22.09.2023 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю товар згідно з додатками - специфікаціями за цінами, що є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених договором.

Пунктом 5.1 договору визначено, що ціна товару становить грошову суму, виражену у національній валюті України, зазначену у специфікації на відповідний товар.

Позивач вказав, що на виконання умов договору між сторонами було підписано специфікацію № 3 від 17.10.2024, у якій погоджено найменування, одиницю виміру, кількість, ціну, умови поставки та оплати товару тощо.

Позивач стверджує, що виконав умови договору, поставив відповідачу насос 1Д1250/63 без двигуна, 1 шт, на суму 168 720 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 136 від 09.12.2024.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем на підставі рахунків, виставлених постачальником, податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на умовах і в строки, зазначені у додатках-специфікаціях до цього договору, та з врахуванням особливостей, передбачених розділом 9 цього договору.

Так, за умовами специфікації визначені такі умови оплати: оплата виконується у 2 етапи:

- 1-й етап: 50% передоплата протягом 3-х календарних днів з моменту підписання специфікації;

- 2-й етап: 50% протягом 30-ти календарних днів від дати поставки товару, після надання постачальником рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар на склад покупця.

За таких обставин, позивач наполягає на тому, що строк виконання відповідачем свого зобов`язання з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача порушив свої зобов`язання та не оплатив поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі. Платіжною інструкцією № 4500066617 від 04.12.2024 відповідач сплатив позивачу 84 360 грн. у якості передоплати (50%) за насос 1Д1250/63 без двигуна.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" утворилась заборгованість перед Приватним акціонерним товариством "Завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш" у розмірі 84 360 грн.

За порушення строку виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 1 906,77 грн. за загальний період з 08.01.2025 по 09.10.2025 та інфляційну складову у розмірі 5 094,91 грн. за загальний період з січня по серпень 2025 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач вказав, що кінцевим бенефіціарним власником ПРАТ «Цукрогідромаш», є фізична особа - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка рішенням РНБОУ від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 включена до переліку фізичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Таким чином, на думку відповідача,в силу приписів Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України», яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», Закону України «Про санкції», Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Відповідач вважає, що наявні правові підстави для обмеження права Позивача на отримання грошових коштів за договором поставки №2023/п/00/648 від 22.09.2023 у сумі 84360,00 грн. - основного боргу.

Проти задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційної складової відповідач заперечив, посилаючись на п. 15.6. розділу 15 «Порядок укладення договору. Заключні положення» договору поставки № 2023/п/00/648 від 22.09.2023, яким передбачено, що прострочені покупцем грошові зобов`язання, передбачені цим договором, повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та із застосуванням нульової відсоткової ставки річних від простроченої суми.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № 2023/п/00/648 від 22.09.2023 у розмірі 84 360 грн., 3% річних у розмірі 1 906,77 грн., інфляційної складової у розмірі 5 094,91 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Приватним акціонерним товариством "Завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш" (надалі постачальник) та Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 2023/п/00/648 від 22.09.2023 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 15.4 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2025. У разі якщо у сторін на момент закінчення строку дії договору залишаються невиконаними договірні зобов`язання і не задоволені законні вимоги, дія договору продовжується щодо таких зобов`язань до задоволення законних вимог.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю товар згідно з додатками - специфікаціями за цінами, що є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених договором.

Пунктом 5.1 договору визначено, що ціна товару становить грошову суму, виражену у національній валюті України, зазначену у специфікації на відповідний товар.

На виконання умов договору між сторонами було підписано специфікацію № 3 від 17.10.2024, у якій погоджено найменування, одиницю виміру, кількість, ціну, умови поставки та оплати товару тощо.

Зокрема, за умовами специфікації, постачальником мали бути поставлені:

- насос 1Д1250/63 без двигуна, 1 шт, на суму 168 720 грн. з ПДВ;

- насос Д200-90, 2 шт, на суму 123 675,98 грн. з ПДВ.

А всього товар на суму 292 395,68 грн.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, поставив відповідачу насос 1Д1250/63 без двигуна, 1 шт, на суму 168 720 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 136 від 09.12.2024.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем на підставі рахунків, виставлених постачальником, податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на умовах і в строки, зазначені у додатках-специфікаціях до цього договору, та з врахуванням особливостей, передбачених розділом 9 цього договору.

Так, за умовами специфікації визначені такі умови оплати: оплата виконується у 2 етапи:

- 1-й етап: 50% передоплата протягом 3-х календарних днів з моменту підписання специфікації;

- 2-й етап: 50% протягом 30-ти календарних днів від дати поставки товару, після надання постачальником рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар на склад покупця.

За таких обставин, оплата мала бути здійснена відповідачем таким чином:

- 146 197,99 грн. передоплати у строк до 21.10.2024;

- 84 360 грн. за поставлений насос 1Д1250/63 без двигуна, 1 шт, на суму 168 720 грн. з ПДВ у строк до 08.01.2025.

Платіжною інструкцією № 4500066617 від 04.12.2024 відповідач сплатив позивачу 84 360 грн. у якості передоплати (50%) за насос 1Д1250/63 без двигуна.

Свої зобов`язання за договором з оплати решти 50% вартості товару (84 360 грн.), поставленого за видатковою накладною № 136 від 09.12.2024, відповідач порушив та не оплатив поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі.

За таких обставин, у Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" утворилась заборгованість перед Приватним акціонерним товариством "Завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш" у розмірі 84 360 грн.

Як було вказано вище, згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач під час розгляду цієї справи не довів належними та допустимими доказами факту припинення його зобов`язання з оплати решти 50% вартості товару (84 360 грн.), поставленого за видатковою накладною № 136 від 09.12.2024, зокрема, і в силу закону.

А отже, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 84 360 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 1 906,77 грн. за загальний період з 08.01.2025 по 09.10.2025 та інфляційну складову у розмірі 5 094,91 грн. за загальний період з січня по серпень 2025 року.

Разом з цим, відповідно до п. 15.6 договору, сторони визнають юридичну силу і значимість договору і додаткових угод до нього, підписаних з використанням факсимільного зв`язку, з подальшим наданням оригіналів протягом семи календарних днів. Сторони домовилися, що прострочені покупцем грошові зобов`язання, передбачені цим договором, повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та із застосуванням нульової відсоткової ставки річних від простроченої суми.

Так, за змістом статті 625 ЦК України сторони можуть на власний розсуд визначити інший розмір процентів річних. Займенник "інший" в українській мові має значення означального, тобто вказує на ознаку, але не називає її і розуміється як такий, який відрізняється від названого, даного, встановленого і таке інше. Тобто 3% - розмір, який застосовується у випадку, коли сторони не визначили у договорі відповідного розміру. Водночас, сторони вільні у визначенні відмінного від трьох процентів розміру, щодо якого вони дійшли згоди та зазначили його у договорі. Ключовим є сам факт застосування положень частини другої статті 625 ЦК України та встановлення погодженого розміру, у тому числі якщо він становить 0 (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19).

У пункті 15.6 договору сторони погодили інший розмір процентів річних (0%), що вказує на фактичну реалізацію принципу свободи договору як одного з основоположних у цивільному законодавстві.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1 906,77 грн. є не обґрунтованими.

Щодо позовних вимог про сягнення інфляційної складової.

Згідно з частинами другою, третьою статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У постанові від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці приписи визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором. За змістом частини третьої статті 6 ЦК України сторони у договорі на власний розсуд можуть урегулювати у договорі відносини, диспозитивно врегульовані в актах цивільного законодавства та не можуть відступати від імперативних його положень (п. 21).

Положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боржником на вимогу кредитора суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції має імперативний характер.

Перевіривши наданий розрахунок інфляційної складової суд встановив, що він виконаний правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.

А отже, позовні вимоги про стягнення інфляційної складової у розмірі 5 094,91 грн. є обґрунтованими.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 2023/п/00/648 від 22.09.2023 з додатками (том 1 а.с. 27 - 33), адвокатським запитом (том 1 а.с. 15), актом звірки взаємних розрахунків (том 1 а.с. 16), видатковими накладними (том 1 а.с. 18), випискою по банківському рахунку (том 1 а.с. 19), відповіддю на претензію (том 1 а.с. 26), листуванням між сторонами (том 1 а.с. 38 - 43), платіжною інструкцією (том 1 а.с. 46), податковими накладними (том 1 а.с. 47 - 50), поштовими документами (том 1 а.с. 51 -53), претензією (том 1 а.с. 54 - 55), рахунком на оплату (том 1 а.с. 57), специфікацією (том 1 а.с. 58), ТТН (том 1 а.с. 59),

Обставини, на які посилається позивач, доводяться видатковою накладною № 136 від 09.12.2024.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 84 360 грн., інфляційної складової у розмірі 5 094,91 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1 906,77 грн. - слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (місце реєстрації: 50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код: 00191000) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш" (ідентифікаційний код: 00380014; місцезнаходження: вул. Архангельська, буд. 94, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) суму основної заборгованості у розмірі 84 360 грн., інфляційну складову у розмірі 5 094,91 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2371,84 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1 906,77 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.05.2026.

Суддя М.О. Ніколенко