Постанова № 13697924, 27.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 січня 2011 р. № 2-а- 14493/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю:

представника позивача - Чорноткач Н.З.

представника відповідача - Думчикова В.В.

представника відповідача Онищенка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Електромашина"

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

проскасування податкового повідомлення рішення, - ,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Електромашина" (надалі позивач), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (надалі відповідач), в якому, уточнивши позовні вимоги, просить суд визнати недійсними податкові повідомлення - рішення № 0000310840/0 від 17 вересня 2010 року та № 0000310840/1 від 08 жовтня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 72249,00 грн. (в т.ч. по декларації за березень 2010 р. - 57249,00 грн. та по декларації за квітень 2010 р. -15000,00 грн.).

У судовому засіданні представник позивача підтримав викладені в позові доводи, зазначивши, що господарські операції мали реальний характер, були вчинені між право- і дієздатними субєктами права, первинні документи складені у відповідності до закону, наміру безпідставно одержати податкову вигоду підприємство не мало. Висновки акту документальної невиїзної перевірки ПАТ "Електромашина" № 3298/40-028/00214868 від 08.09.2010 року та оскаржені податкові повідомлення - рішення, на думку позивача, не відповідають фактичним обставинам справи та є цілком неправомірними. За таких обставин, позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що висновки акту перевірки № 3298/40-028/00214868 від 08.09.2010 року є правильними, за судженнями інших податкових органів контрагенти позивача не мали можливості фактично здійснювати господарську діяльність. За таких обставин, укладені між позивачем та його контрагентами правочини є нікчемними і не можуть створювати ніяких наслідків в оподаткуванні. Відсутність зустрічної перевірки, шляхом законодавчо встановлених процедур щодо підтвердження відшкодування, по підприємствам постачальникам товарів (робіт, послуг) та з'ясування внаслідок таких перевірок право підприємства на податковий кредит, у відповідності до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7

Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із змінами і доповненнями, встановлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Відсутність надмірної сплати податку на додану вартість перевіряємим підприємством та його постачальниками до бюджету, відсутність достовірності формування податкового кредиту є однією з підстав для відмови у відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України ПАТ «Електромашина» всього в загальній сумі 72249,0грн., в т.ч.: за березень 2010р. - 57249,0грн., за квітень 2010 р. - 15000,0 грн.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи і вимоги заперечень проти позову, просили суд ухвалити рішення про відмову в позові.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство "Електромашина", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, одержав свідоцтво про державну реєстрацію № 176356 серія А00, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 00214868. З 01.09.2000р. перебуває на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 07.09.10р. по 08.09.2010р. фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові була проведена невиїзна документальна перевірка ПАТ «Електромашина» з питань правомірності формування податкового кредиту на податок на додану вартість по правовим відносинам з ТОВ «Промгаз України» (код ЄДРПОУ 314851474) по податковим деклараціям з податку на додану вартість за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року.

Результати перевірки оформлені актом від 08.09.2010 року № 3298/40-028/0021-4868.

В ході проведення перевірки податковою було зроблено висновки про те, що ПАТ «Електромашина» допущено порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та пп. 7.2.3. п.7.2 ст. 7, пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 3аконуУкраїни «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР від 03.04.97р. , із змінами та доповненнями, а саме:

1. завищення суми податкового кредиту за січень 2010 року на суму 55253,59грн. (за рахунок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року - 55253,59 грн.;

2. завищення суми податкового кредиту за лютий 2010 року на суму 43829,49 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2010 року на 43829,49 (р. 18/2, р. 21 декларації); завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2010 року (рядок 25, 25.1 декларації за березень 2010 року) на 5 7249,0 грн.;

3. завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2010 року (рядок 25,25.1 декларації за квітень 2010 року ) на 15000 грн., завищення залишку від'ємного значення (рядки: 23, 23.2, 26) за травень 2010року на 26833грн.

17.09.2010 року з посиланням на даний акт перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000310840/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 72 249, 00 грн., в т.ч. по декларації за березень 2010 р. - 57249,00 грн. та по декларації за квітень 2010 р. -15000,00 грн.

За результатами розгляду первинної скарги позивача, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові винесено податкове повідомлення-рішення №0000310840/1 від 08 жовтня 2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 72249,00 грн. (в т.ч. по декларації за березень 2010 р. - 57249,00 грн., по декларації за квітень 2010 р. -15000,00 грн.).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті від 08.09.2010 року № 3298/40-028/0021-4868 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, господарські взаємовідносини відбувались за договором № 411/09 від 15.12.2009р., укладеним між ПАТ «Електромашина» та ТОВ «Промгаз України» на постачання природного газу.

В ході проведення перевірки, відповідач не встановив порушень закону щодо наявності у вищевказаних сторін зазначеного договору правоздатності і дієздатності юридичних осіб, щодо наявності правового статусу платників податків, в тому числі і ПДВ.

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на вказаний правочин, суд відзначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з п.п.7.2.1 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що ПАТ "Електромашина" має намір не одержувати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої діяльності, а має намір одержати дохід лише виключно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ.

Зазначене твердження було зроблене на підставі відсутності результатів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання на другій ланці поставки товарів про підтвердження віднесених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а також неподання податкових декларацій ТОВ «Рошесс», що є постачальником ТОВ «Метан+», який постачав продукцію ТОВ «Промгаз України», та встановлення розбіжностей між податковим кредитом «Метан+» та податковими зобов'язаннями ТОВ «Рошесс».

За таких підстав, перевіряючи дійшли до висновку пре нікчемність правочину між ПАТ "Електромашина" та ТОВ "Промгаз України" відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203, 215, 228, 203 Цивільного Кодексу України.

Проте, дані висновки спростовуються наступними обставинами:

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 зазначеного Закону вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Окрім того, відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до вимог п.п.7.2.6 п. 7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ПАТ "Електромашина" наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами п.п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р.) в акті перевірки від 08.09.2010 року № 3298/40-028/0021-4868 не навів.

Судом також встановлено та не спростовується відповідачем, що на момент укладання та виконання угоди ПАТ «Електромашина» було належним чином зареєстровано в якості платника податку на додану вартість. Його постачальник - ТОВ «Промгаз України» був включений до ЄДРПО України, має ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом серії АВ №331980, виданої Національною комісією регулювання електроенергетики України 27.12.2007 року.

Таким чином, позивач, уклавши договір з ТОВ «Промгаз України» на постачання природного газу №411/09 від 15 грудня 2009 року, а також отримавши відповідні послуги (що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за січень 2010 року від 31 січня 2010 та лютий 2010 року від 28 лютого 2010 року) мав право згідно з п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на віднесення у січні - лютому 2010 року до складу податкового кредиту податку на додану вартість по податкових накладних №174 від 31.01.2010 року на суму 55253,59 грн., №419 від 28.02.2010 року на суму 43829,49 грн.

Відповідно до вимог п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Оскільки позивач по взаємовідносинах з ТОВ "Промгаз України" виступав як покупець товарів, висновки відповідача щодо порушення підприємством вимог п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, є помилковими.

Факт реального виконання угоди, укладеної між ПАТ "Електромашина" та ТОВ "Промгаз України" підтверджується первинними документами, а саме: договором з ТОВ «Промгаз України» на постачання природного газу № 411/09 від 15 грудня 2009 року, актами приймання-передачі природного газу за січень 2010 року №117 від 31 січня 2010 року в обсязі 132,058 тис. куб. м та лютий 2010 року № 285 від 28 лютого 2010 року в обсязі 104,754 тис. куб. м, податковими накладними №174 від 31.01.2010 року на суму 55253,59 грн. та №419 від 28.02.2010 року на суму 43829,49 грн., платіжними дорученнями та виписками з банку, що підтверджуються сплату за даним договором.

Крім того, на виконання п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору № 411/09 від 15 грудня 2009 року позивачем було укладено договір на транспортування природного газу з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» та ДК «Укртрансгаз» № 104 ТК від 05.01.2009 року, а також додаткову угоду до зазначеного договору від 21 грудня 2009 року.

Виконання договору № 104 ТК від 05.01.2009 року та додаткової угоди від 21 грудня 2009 року підтверджується актами виконаних робіт з транспортування газу між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», ДК «Укртрансгаз» та позивачем за січень 2010 року №104тк від 31.01.2010 в обсязі 132,058 тис. куб. м та лютий 2010 року №104тк від 28 лютого 2010 року в обсязі 104,754 тис. куб. м., актами приймання-передачі природного газу між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», ДК «Укртрансгаз» та позивачем за січень 2010 року від 31.01.2010 року та за лютий від 28.02.2010 року, податковими накладними, виписаними ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України від 29.01.2010 року №293-01/16, від 28.(12 2010 року №398-02/16 та податковими накладними, виписаними ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» від 31.01.2010 р. №10241, ви 12.02.2010 р. №22608, від 12.02.2010 року №22607 та платіжними документами, що свідчать про сплату зазначених послуг.

Щодо висновків відповідача, викладених в абз. 5 стор. 9 акту перевірки, про наявність ознак фіктивності, укладеного між ПАТ "Електромашина" та ТОВ "Промгаз України" договору, суд відзначає, що в цьому ж акті перевірки податковим органом зазначено, що розбіжностей між податковим кредитом ПАТ «Електромашина» та податковим зобов'язаннями ТОВ «Промгаз України» не встановлено, ненадання звітності та фактів несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість також не виявлено. За таких підстав, висновок щодо фіктивності даного правочину є безпідставним.

Суд також не погоджується з судженням податкового орану стосовно відсутності правових підстав для формування податкового кредиту підприємством позивача у зв'язку з неможливістю проведення перевірок ТОВ "Метан+" та його контрагента ТОВ "Рошесс" в результаті відсутності останніх за місцезнаходженням, що було встановлено податковим органом. Так, відповідно до ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», в єдиному державному реєстрі містяться зокрема відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно зі ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Податковим органом не надано суду доказів, стосовно внесених до єдиного державного реєстру даних щодо відсутності ТОВ «Метан+» та ТОВ «Рошесс» за місцезнаходженням.

Відповідь Іванківської МДПІ у Київській області №300/7/23-027 від 17.07.2010 року, на яку посилається відповідач, щодо неможливості здійснити перевірку у зв'язку з відсутністю ТОВ «Метан+» за місцезнаходженням, акт про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Метан+», а також службові листи від 25.08.2010 р. №1313/26-017 та від 29.05.2010 р. №791/26-017, згідно з якими ГВПМ у Шевченківському районі м. Києва було зроблено виїзд за місцем реєстрації директора ТОВ «Рошесс», але встановити її не надалося можливим, не можуть бути прийняти судом як докази не встановлення місцезнаходження ТОВ «Метан+» та ТОВ «Рошесс». Лише інформація з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є належним доказом, якій підтверджує або спростовує інформацію щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В розумінні норм Закону України «Про податок на додану вартість», ПАТ "Електромашина", ТОВ «Промгаз України», а також ТОВ «Метан+» та ТОВ «Рошесс» є окремими платниками податків, внаслідок чого несуть окрему юридичну відповідальність за вчинення порушень щодо повноти та достовірності справляння ПДВ.

Доказів стосовно наявності правових підстав для притягнення позивача, ПАТ "Електромашина", до юридичної відповідальності за діяння, вчинені його контрагентом - ТОВ ТОВ «Промгаз України», а також ТОВ «Метан+» та ТОВ «Рошесс», які мали взаємовідносини з ТОВ «Промгаз України», матеріали справи не містять, так як відповідачем не було встановлено фактів умисного і свідомого укладення даними особами нікчемних правочинів.

З приводу даної обставини суд бере до уваги також положення листа ДПА України від 29.09.2010р. №20289/7/16-1617 «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними», де указано, що відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Окремо суд звертає увагу, що приймаючи спірні податкові повідомлення - рішення, відповідач не встановив наявності порушення п. 7.7. ст.7 Закону України «Про ПДВ», у той час як саме вказана норма закону регулює правовідносини стосовно обчислення суми податку на додану вартість.

Необхідною умовою для визначення правомірності до відшкодування суми ПДВ відповідно до п.п.7.7.1., п.п.7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є факт сплати ПДВ платником податків постачальнику (постачальникам) товарів (послуг).

Так, за матеріалами справи ПАТ «Електромашина» було повністю проведено розрахунок з постачальником ТОВ «Промгаз України» за угодою № 411/09 від 15.12.2009 р. по податковим накладним №174 від 31.01.2010 року на суму 55253,59 грн. та №419 від 28.02.2010 року на суму 43829,49 грн., про що свідчать платіжні доручення та виписки з банку. Зазначений факт також не заперечується і податковим органом.

За таких обставин, висновки акту документальної невиїзної перевірки ПАТ «Електромашина» та винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення №0000310840/0 від 17 вересня 2010 року та №0000310840/1 від 08 жовтня 2010 року не відповідають фактичним обставинам справи та є неправомірними.

В ході судового розгляду справи відповідачем, який є субєктом владних повноважень, не доведено правомірності мотивів винесення спірних актів і за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подано доказів необґрунтованості вимог позивача.

Оскільки судом встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, то поданий позов належить задовольнити.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Електромашина" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків № 0000310840/0 від 17 вересня 2010 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків № 0000310840/1 від 08 жовтня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Електромашина" (код ЄДРПОУ 00214868; р/р 2600210521 в ПАТ «Мегабанк» м. Харкова, ЄДРПОУ баку 09804119, МФО35129) судові витирати у розмірі 3.40 грн. (три грн. 40).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 02 лютого 2011 року.

Суддя О.В. Панченко