Рішення № 136977884, 29.05.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2393/24

Провадження № 2/697/36/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Колісник Л.О.,

за участю:

секретаря судових засідань - Румини М.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників позивача Васяновича В.В., ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Канів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ майна подружжя, в якому просить: встановити факт спільного проживання сторін, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 04.11.2009 по 05.10.2018. Визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобіля марки Fiat Scudo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 та у порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу - автомобіля марки Fiat Scudo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 в розмірі 129 801,50 грн. Визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти, розміщені в Акціонерному товаристві «Комінбанк» на підставі договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9082333/120 від 04.07.2023 в сумі 12500,00 доларів США плюс нараховані відсотки в порядку поділу спільного майна подружжя 1/2 частку грошових коштів в розмірі 6250,00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 24.10.2024 (41,2739) становить 257961,87 грн..

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що починаючи з 04.11.2009 сторони почали проживати як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Коли почали проживати однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу в квартирі АДРЕСА_1 , здійснили в ній ремонт, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та придбавали майно, відвідували спільно друзів та родичів, їздили на відпочинок, спільно проводили дозвілля тощо. 05.10.2018 сторони зареєстрували шлюб у Канівському міськрайонному відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 171. Від шлюбу дітей у сторін немає. Спочатку сімейне життя сторін складалося добре, проте протягом останніх декількох місяців сторони разом не проживають, шлюбні відносини фактично припинено в липні 2024. На даний час між сторонами відсутнє порозуміння, любов та повага, які повинні бути притаманні сім`ї.

За час проживання, як з листопада 2009 року по 05 жовтня 2018 так і після реєстрації шлюбу, сторонами було придбано у спільну власність наступне майно: автомобіль марки Fiat Scudo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 - загальною вартістю 259 603,00 грн. та відкрито банківський вклад в Акціонерному товаристві «Комінбанк» на суму 12500,00 долларів США на підставі договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9082333/120 від 04.07.2023.

Відповідно до ухвали суду від 30.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.12.2024 за клопотанням представника позивача витребувано із Регіонального сервісного центру ГПС МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (21010, Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вулиця Ботанічна, будинок 24) належним чином завірену копію облікової картки на транспорний засіб - автомобіль Fiat Scudo, р.н НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . Витребувано з Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» (03150, м. Київ, вулиця Предславинська, будинок 28, e-mail:info@cib.com.ua; web.com.ua, код ЄДРПОУ 21580639) інформацію про номер та дату відкриття рахунку на підставі договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9082333/120 від 04.07.2023 в сумі 12500,00 доларів США на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , суму коштів розміщену на вказаному депозитному рахунку та суму нарахованих відсотків станом на дату надання такої інформації.

28.03.2025 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. Заява мотивована тим, що позивачу стало відомо про те, що у Акціонерному товаристві «КОМІНБАНК» відповідачем розміщені і інші вклади, зокрема: укладено Договір банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/878333/1200 від 17.07.2024 на суму 12159,81 долларів США та Договір банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8780333/1200 від 17.07.2024 на суму 20000,00 грн.

Станом на 27.03.2025 курс долара США по відношенню до гривні за курсом НБУ склав 41,45 грн

Вартість спільного сумісного майна збільшилась на 504 024,12 грн (з розрахунку 12159,81 дол. США х 41,45 ) згідно Договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8783333/1200 від 17.07.2024 та 20 000 гривень згідно Договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8780333/1200 від 17.07.2024, а всього на суму 524024,12 гривень.

Отже сума збільшення позовних вимог складає 50% від вартості збільшеного майна від 524 024,12 гривень, а всього сума збільшення позовних вимог складає 262 012,06 грн

Просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 однією сім`єю без шлюбу з 04.11.2009 по 05.10.2018; визнати спільною сумісною власністю грошові кошти, розміщені на ім`я ОСОБА_5 в АТ «КОМІНБАНК» у сумі 12500 доларів США із відсотками, та в порядку поділу стягнути з відповідача 1/2 частину цих коштів, що становить 6250,00 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 257961,87 грн; визнати спільною сумісною власністю автомобіль Fiat Scudo, р.н НОМЕР_1 та стягнути із відповідача на користь позивача грошову компенсацію у розмірі 1/2 частини від вартості автомобіля у розмірі 129 801,50 грн. А також просить визнати спільною сумісною власністю грошові кошти, розміщені на ім`я ОСОБА_5 в АТ «КОМІНБАНК» у сумі 12159,81 доларів США із відсотками, та в порядку поділу стягнути з відповідача 1/2 частину цих коштів, що становить 6079,90 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 252 012,06 грн. та визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти, розміщені в АТ «КОМІНБАНК» на підставі договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8780333/1200 від 17.07.2024 в сумі 20 000 гривень плюс нараховані відсотки в порядку поділу спільного майна подружжя 1/2 частку грошових коштів в розмірі 10 000 грн. (а.с.108-111).

Ухвалою суду від 01.04.2025 за клопотанням представника позивача витребувано з Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» ( 03150, м. Київ, вулиця Предславинська, будинок 28, e-mail:info@cib.com.ua; web.com.ua, код ЄДРПОУ 21580639) інформацію про номер та дату відкриття рахунку на підставі договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8783333/1200 від 17.07.2024 в сумі 12159,81 доларів США та Договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8780333/1200 від 17.07.2024 на суму 20 000 гривень на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , суму коштів розміщену на вказаному депозитному рахунку та суму нарахованих відсотків станом на дату надання такої інформації (а.с.131-134).

30.04.2025 від представника відповідача ОСОБА_3 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач частково визнає позовну вимогу про встановлення факту спільного проживання його та ОСОБА_6 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, а саме в період з 01 листопада 2013 року до 05 жовтня 2018 року.

Відповідач визнає лише факт того, що вказане представником позивача у позовній заяві майно, було набуте в період перебування сторін у шлюбі, однак категорично не погоджується з вказаними позивачем обставинами набуття цього майна, віднесення всього майна до спільної сумісної власності подружжя та правовою оцінкою цих обставин.

Відповідач наполягає на тому, що позивачем не було включено до переліку майна, яке підлягає поділу, всього майна, яке було набуто подружжям за час шлюбу, адже за роки спільного проживання сторін у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить позивачці було проведено капітальні ремонтні роботи вказаної квартири та придбано нові кухонні меблі, витяжку, два телевізори, побутову техніку.

Стосовно позовної вимоги про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 04.11.2009 до 05.10.2018, то вказана вимога частково визнається відповідачем, а саме в період з 01.11.2013 до 05.10.2018, так як до цього сторони зустрічалися спілкувалися, проводили разом час, але не мали спільного бюджету, не вели спільного господарства, відповідач стверджує, що саме з листопада розпочав особисто виконувати ремонтні роботи у належній позивачці квартирі АДРЕСА_1 за власні кошти та проживати спільно з позивачем однією сім`єю до 05.10.2018 (дати реєстрації шлюбу між ними). У подальшому з липня 2023 року сторони фактично припинили спільне проживання, у зв`язку з чим відповідач ОСОБА_5 з того часу постійно проживає та працює за кордоном, що вбачається з відміток перетину державного кордону у закордонному паспорті відповідача та довідки від 22.04.2025 про доходи ОСОБА_5 за роботу на фірмі «BUDOWNICTVO -EXPERT» у місті Познань (Польща) у період з 01.08.2023 до 30.06.2024.

Стосовно придбання відповідачем на своє ім`я 31.07.2012 вантажопасажирського автомобіля марки Fiat Scudo, 2008 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , то твердження Позивача про його придбання за зароблені спільно кошти, не відповідає дійсності. Так, довідка ПФУ форма ОК-5 за період з 2000-2015 рр. свідчить про те, що відповідач ОСОБА_5 працював у Канівському РАЙСТ, ВАТ «Канівське АТП-17151», ТОВ «Росьагропродукт», АТКБ «Приватбанк», ТОВ «М+М» та ФОП « ОСОБА_5 » та отримував доходи.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованого на запит відповідача від 15.04.2025 підтверджується, що ОСОБА_5 , до реєстрації шлюбу з позивачем, з 2003 до 2015 року був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з видом економічної діяльності 77.11. надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (основний) та 49.39 інший пасажирський наземний транспорт. Відповідно до тверджень ОСОБА_5 , він мав у власності з метою підприємницької діяльності декілька вантажопасажирських транспортних засобів, які пізніше були продані і за вказані кошти він придбав спірний автомобіль. Вказана обставина буде додатково підтверджена належними доказами.

Стосовно грошових коштів, розміщених в АТ «КОМІНБАНК» на підставі договору банківського вкладу «Максимальний дохід» №12223/9082333/120 від 04.07.2023 в сумі 12500 доларів США, з нарахованими відсотками, то слід звернути увагу суду, що вказані кошти були отримані відповідачем ОСОБА_5 від продажу спадкового майна, а саме земельної ділянки з розташованим на ній житловим будинком за адресою: АДРЕСА_3 , що належали відповідачу ОСОБА_5 та його рідній сестрі ОСОБА_7 в рівних частинах на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданими Канівською державною нотаріальною конторою Черкаської області, 20.06.2023 за реєстровими №1253,1255. Так, згідно договор купівлі-продажу земельної ділянки з розташованим на ній житловим будинком, укладеного 01.07.2023 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , як продавцями та ОСОБА_8 , як покупцем, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблиною С.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1911, підтверджується продаж спадкового майна, а саме земельної ділянки з розташованим на ній житловим будинком за адресою: АДРЕСА_3 за ціною 1165000,00 грн., з якої 1/2 частина відповідача складає 582500, 00 грн., що становить згідно курсу на 04.07.2023 (36,9343) 15773,08 доларів США. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Вищевказане свідчить про те, що грошові кошти, розміщені відповідачем ОСОБА_5 в АТ «КОМІНБАНК» на підставі договору банківського вкладу «Максимальний дохід» №12223/9082333/120 від 04.07.2023 в сумі 12500 доларів США з нарахованими відсотками набуті ОСОБА_5 на підставі продажу успадкованого майна, а тому належать йому на праві особистої приватної власності, а отже не є спільною сумісною власністю подружжя.

Стосовно грошових коштів, розміщених в АТ «КОМІНБАНК» на підставі договору банківського вкладу «Максимальний дохід» №12224/8783333/1200 від 17.07.2024 в сумі 12159,81 доларів США та №12224/8780333/120 від 17.07.2024 в сумі 20000 грн. з нарахованими відсотками, то слід звернути увагу суду, що вказані кошти були отримані відповідачем ОСОБА_5 як заробітна плата у Польщі, що підтверджується відповідною довідкою про доходи від 22.04.2025, тобто під час зареєстрованого шлюбу, але вже після припинення фактичного проживання однією сім`єю з позивачем, тому належать ОСОБА_5 на праві особистої приватної власності, а отже не є спільною сумісною власністю подружжя. З огляду на викладене, вказані вище позовні вимоги про визнання спільним сумісним майном та поділ майна подружжя є безпідставними і задоволенню не підлягають.

06.05.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, оскільки стороні позивача стало відомо, що у Акціонерному товаристві «КОМІНБАНК» у відповідача розміщені і інші вклади, зокрема укладено Договір банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/4669333/1200 від 11.07.2022 на суму 5492,47 долларів США та Договір банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9079333/1200 від 04.07.2023 на суму 136 000,00 грн. Станом на 05.05.2025 курс долара США по відношенню до гривні за курсом НБУ склав 41,70 грн. Вартість спільного сумісного майна збільшилась згідно Договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12222/4669333/1200 від 11.07.2022 на суму 229 035,99 грн та згідно Договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9079333/1200 від 04.07.2023, а всього на суму 365 035,99 грн.

Представник позивача просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 однією сім`єю без шлюбу з 04.11.2009 по 05.10.2018; визнати спільною сумісною власністю автомобіль Fiat Scudo, р.н НОМЕР_1 та стягнути із відповідача на користь позивача грошову компенсацію у розмірі 1/2 частини від вартості автомобіля у розмірі 129 801,50 грн.; визнати спільною сумісною власністю грошові кошти, розміщені на ім`я ОСОБА_5 в АТ «КОМІНБАНК» на підставі договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9082333/1200 від 04.07.2023 в сумі 12500 доларів США із відсотками, та в порядку поділу стягнути з відповідача 1/2 частину цих коштів, що становить 6250,00 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 257961,87 грн; визнати спільною сумісною власністю грошові кошти, розміщені на ім`я ОСОБА_5 в АТ «КОМІНБАНК» на підставі договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8783333/1200 від 17.07.2024 у сумі 12159,81 доларів США із відсотками, та в порядку поділу стягнути з відповідача 1/2 частину цих коштів, що становить 6079,90 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 252 012,06 грн.; визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти, розміщені в АТ «КОМІНБАНК» на підставі договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8780333/1200 від 17.07.2024 в сумі 20 000 гривень плюс нараховані відсотки в порядку поділу спільного майна подружжя 1/2 частку грошових коштів в розмірі 10 000 грн.; визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти розміщені у Акціонерному товаристві «КОМІНБАНК» на підставі Договір банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/4669333/1200 від 11.07.2022 на суму 5492,47 доларів США із відсотками, та в порядку поділу стягнути з відповідача 1/2 частину цих коштів, що становить 2746,235 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 114517,99 грн. та визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти, розміщені в АТ «КОМІНБАНК» на підставі договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9079333/1200 від 04.07.2023 на суму 136 000,00 гривень плюс нараховані відсотки в порядку поділу спільного майна подружжя 1/2 частку грошових коштів в розмірі 68000,00 грн. (а.с.190-195).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду № 697/2393/24 від 18.06.2025 за заявою представника позивача - адвоката Васяновича В.В. вжито заходи забезпечення позову шляхом: 1) накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження транспортного засобу Fiat Scudo, 2008 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , до розгляду справи по суті. 2) накладення арешту на: - грошові кошти в сумі 6250 доларів США з відсотками, нарахованими на цю суму, розміщені на ім`я ОСОБА_5 в АТ «КОМІНБАНК» згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9082333/1200 від 04.07.2023; - грошові кошти в сумі 6079,90 доларів США з відсотками, нарахованими на цю суму, розміщені на ім`я ОСОБА_5 в АТ «КОМІНБАНК» згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8783333/1200 від 17.07.2024; - грошові кошти в сумі 10000,00 грн з відсотками, нарахованими на цю суму, розміщені на ім`я ОСОБА_5 в АТ «КОМІНБАНК» згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8780333/1200 від 17.07.2024, - грошові кошти з відсотками, нарахованими на цю суму, розміщені на ім`я ОСОБА_5 в АТ «КОМІНБАНК» згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12222/4669333/1200 від 11.07.2022 у сумі 2746,24 доларів США; - грошові кошти у сумі 68000,00 грн з відсотками, нарахованими на цю суму, розміщені на ім`я ОСОБА_5 в АТ «КОМІНБАНК» згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9079333/1200 від 04.07.2023, окрім тих коштів, накладення арешту на які заборонено законом.

Ухвалою суду від 10.07.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги, пояснила, що з листопада 2009 року проживала з ОСОБА_5 в її квартирі, сторони вели господарство, мали спільний бізнес. Факт проживання однією сім`єю підтверджують покази свідків, спільні фотокартки, які були приєднані до матеріалів справи, а також довідки в яких зазначена адреса її квартири, це говорить про те, що сторони проживали разом. Невизнання відповідачем позовних вимог є спосіб уникнення поділу майна.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, уповноважив представляти свої інтереси представника - адвоката ОСОБА_3

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, зазначила, що сторони почали проживати з листопада 2013 року по жовтень 2018 року. Відповідач був підприємцем, перевізником, отримав спадок, від продажу якого поклав кошти на депозит. Шлюбні відносини фактично припинилися в 2023 році, коли відповідач поїхав на заробітки в Польщу. Депозити в 2024 році - це заробітна плата відповідача в Польщі, що підтверджено довідкою про доходи, тобто під час зареєстрованого шлюбу, але вже після припинення фактичного проживання однією сім`єю з позивачем, тому належать йому на праві особистої приватної власності, а отже не є спільною сумісною власністю подружжя.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Щодо встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Відповідно до витягу з реєстру Канівської територіальної громади 2025/004010182 від 26.03.2025 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 (а.с.152).

Згідно копії довідки Житлово будівельного кооперативу № 7 «Магніт»№ 18 від. 05.04.2018 ОСОБА_5 , 1961 р.н. був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 07.04.1989 по 02.11.2009, з 02.11.2009 по даний час в даній квартирі зареєстрований, але не проживає (а.с.147).

На підтвердження факту проживання однією сім`єю з відповідачем позивач надала копію заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_9 від 10.04.2023, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення до ОСОБА_9 , де зазнаено найменування відправника ОСОБА_5 і адреса позивача, що вручено 10.04.2013 (а.с.149-150).

Відповідно до рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 22.01.2025 у справі № 697/2349/24 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розірвано. Після розірванні шлюбу позивачу ОСОБА_6 відновили дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » ( а.с. 187).

Також позивачкою до матеріалів справи долучені фотокартки, на яких зображені вони з ОСОБА_5 ( а.с.110-144).

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою відповідача, ОСОБА_5 . Вона познайомилася з ОСОБА_1 тоді коли брат почав з нею жити, восени 2013 року. Брат був підприємцем, мав автобуси, в нього були кошти постійно і до проживання з ОСОБА_1 . Після отримання спадку, коли продали будинок батьків, гроші поділили пополам, брат їх поклав на депозит, точну суму не знає. В тому місяці коли продали спадок, влітку 2023 брат виїхав у Польщу на заробітки. Приїжджав у 2024 році то проживав у гаражі, а потім поїхав на море, у 2025 проживав у неї, ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він є однокласником ОСОБА_5 , знає його з 1970 року. Знає, що сторони почали зустрічатися у 2009 році, жити у 2013. В липні 2023 разом з ним ОСОБА_5 поїхав на заробітки в Польщу, проживали там в одній кімнаті. За час проживання з відповідачем у Польщі ОСОБА_5 не спілкувався з ОСОБА_1 . Коли приїжджав у 2024 році, то ОСОБА_5 проживав у гаражі.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що вона є однокласницею ОСОБА_5 , часто з ним зустрічалася, спілкувалася. Знає, що сторони почали проживати пізньою осінню 2013 року. ОСОБА_5 є хорошою людиною, чесною, справедливою, совісною. Знає, що влітку 2023 ОСОБА_5 та ОСОБА_11 поїхали разом на заробітки в Польщу. ОСОБА_5 тримав кошти на депозиті, клав їх на 3-4 місяці, проживав на відсотки.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснила, що є кумою ОСОБА_1 , з 2006 по 2009 р.р. ОСОБА_1 з ОСОБА_5 зустрічалися в її квартирі, восени 2009 почали проживати разом в квартирі ОСОБА_1 . З 2013 року ОСОБА_5 ніде не працював. Сторони купили машину в 2012 році і їздили на море разом.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що є подругою ОСОБА_1 , вона разом з нею працювала в АТП кондуктором, ОСОБА_5 - водієм автобуса. Зазначила, що сторони почали зустрічатися в 2006 році, проживати разом з осені 2009 року.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її хрещеною. З осені 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом у квартирі ОСОБА_1 . Сторони мали у власності автобус, який потім продали і купили машину. Зі слів ОСОБА_1 вона утримувала сім`ю, постійно працювала, ОСОБА_5 був вдома, не працював.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 зазначено, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.

Європейський суд з прав людини зауважив, що відносини де - факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатись сімейним життям. У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Стаття 74 СК України визначає, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Відтак, при застосуванні положень ст. 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Так, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

З урахуванням наявних у справі доказів, суд дійшов переконання, що факти та обставини спільного проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_1 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з листопада 2013 по жовтень 2018, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Що стосується вимог про встановлення факту проживання сторін з листопада 2009 по 2013 роки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вимоги, а тому у задоволенні вимог в цій частині необхідно відмовити.

Щодо поділу спільного майна.

Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Нормами частини 1 статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частинами 1,2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Зі змісту п.п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує». Подібні висновки містяться у Постановах Верховного Суду у справі № 205/8012/16-ц від 12.06.2019, справі №335/331/18 від 26.03.2020.

Тобто, той із подружжя, який заявляє про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують, на підставі належних та допустимих доказів.

Згідно частини третьої ст.12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч.1 ст.76 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12222/4669333/1200 від 11.07.2022 наявний депозит на ім`я ОСОБА_5 в сумі 5492,47 доларів США (а.с.41-43).

Згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9079333/1200 від 04.07.2023 наявний депозит на ім`я ОСОБА_5 в сумі 136000,00 грн (а.с.44-50).

Згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9082333/1200 від 04.07.2023 наявний депозит на ім`я ОСОБА_5 в сумі 12500 доларів США (а.с.51-57).

Згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8780333/1200 від 17.07.2024 наявний депозит на ім`я ОСОБА_5 в сумі 20 000 гривень (а.с.58-64).

Згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8780333/1200 від 17.07.2024 наявний депозит на ім`я ОСОБА_5 в сумі 12159,81 доларів США (а.с.65-71).

Відповідач стверджує, що грошові кошти в сумі 12500 доларів США, розмішені як банківський вклад «Максимальний дохід» згідно з договором №12223/9082333/120 від 04.07.2023 в АТ «КОМІНБАНК» набутий ним на підставі продажу успадкованого майна, грошові кошти в сумі 12159,81 доларів США за банківським вкладом «Максимальний дохід» №12224/8783333/1200 від 17.07.2024 та в сумі 20000 грн за банківським вкладом №12224/8780333/120 від 17.07.2024 отримані ним як заробітна плата у Польщі, що підтверджується відповідною довідкою про доходи від 22.04.2025. Проте відповідач не підтвердив належними та допустимими письмовими доказами факт того, що грошові кошти, розмішені на цих банківських вкладах, були сформовані виключно за рахунок спадщини чи довгих заощаджень після припинення шлюбних стосунків із позивачем чи під час дії режиму окремого проживання подружжя, у зв`язку з чим суд відхиляє заперечення сторони відповідача щодо презумпції спільної сумісної власності подружжя на вказані кошти.

Водночас суд погоджується з позицією відповідача щодо відсутності підстав вважати транспорний засіб - автомобіль марки Fiat Scudo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 спільним сумісним майном подружжя, оскільки він придбаний відповідачем до укладення шлюбу з позивачем, та є недоведеним факт спільного проживання сторін на час його придбання.

Тому позов в цій частині не підлягає до задоволенння.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі 1211,20 грн, за вимоги майнового характеру 8928, 55 грн: 3877,64 грн. відповідно до платіжних інструкцій № 42159164922933438301, № 7535718425163700 від 25.10.2024, в сумі 2620,13 грн. відповідно до платіжної інструкції № 8323491480143340 від 27.03.2025, в сумі 1825,18 грн відповідно до платіжної інструкції № 5285648019146981 від 05.05.2025 та в сумі 605,60 грн. відповідно до платіжної інструкції № 8880928575723750 від 16.06.2025.

Враховуючи, що позовні вимоги немайнового характеру задоволені частково (50%) , вимоги майнового характеру задоволені частково на 84,4 %, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам: за вимоги немайнового характеру 605,60 грн, за вимоги майнового характеру 7535,70 грн., на загальну суму 8141,30 грн.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 18000 грн 00 коп.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано копію акту здачі - прийому виконаних робіт від 18.05.2025, акт виконаних робіт до договору (угоди) про надання прафесійної правничої допомоги адвоката за № 62 від 23.09.2024 від 05.01.2026 розрахунок суми гонорару за надану професійну правничу допомогу адвоката від 05.01.2026, квитанцію до прибуткового касового ордера № 62 від 05.01.2026 на підставі договору № 62 від 23.09.2024 заявлена сума правничої допомоги адвоката в сумі 18000,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.08.2019 в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оскільки відповідачем не спростовано обгрунтованість судових витрат позивача на отримання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі наявні підстави для стягнення із відповідача ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у сумі 18000,00 грн 00 коп. що є співмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Оскільки позов задоволено частково - в частині немайнових вимог на 50 %, в частині майнових вимог на 84,4%, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 12096,00 грн (4500,00 грн + 7596,00 грн).

Керуючись ст. ст. 57, 60, 70, 71 СК України, ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ майна подружжя задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 01 листопада 2013 року по 05 жовтня 2018 року.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти, розміщені на банківських рахунках, відкритих в Акціонерному товаристві «КОМІНБАНК» на ім`я ОСОБА_5 , а саме:

-за договором банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12222/4669333/1200 від 11.07.2022 укладений між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» та ОСОБА_5 в сумі 5492,47 доларів США;

-за договором банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9079333/1200 від 04.07.2023 укладений між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» та ОСОБА_5 в сумі 136000,00 грн;

-за договором банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9082333/1200 від 04.07.2023 укладений між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» та ОСОБА_5 в сумі 12500 доларів США;

-за договором банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8780333/1200 від 17.07.2024 укладений між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» та ОСОБА_5 в сумі 20 000 гривень;.

-за договором банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8780333/1200 від 17.07.2024 укладений між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» та ОСОБА_5 в сумі 12159,81 доларів США, спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя 1/2 частку вкладів:

- згідно договору «Максимальний дохід» № 12222/4669333/1200 від 11.07.2022 укладений між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» та ОСОБА_5 в сумі 2746,24 доларів США;

- згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9079333/1200 від 04.07.2023 укладений між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» та ОСОБА_5 в сумі 68000,00 грн;

- згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12223/9082333/1200 від 04.07.2023 укладений між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» та ОСОБА_5 в сумі 6250 доларів США;

- згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8780333/1200 від 17.07.2024 укладений між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» та ОСОБА_5 в сумі 10 000 гривень;.

- згідно договору банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12224/8780333/1200 від 17.07.2024 укладений між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» та ОСОБА_5 в сумі 6079,91 доларів США.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 8141 (вісім тисяч сто сорок одну) гривню 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 12096 (дванадцять тисяч дев`яносто шість) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Головуючий Л . О . Колісник