Рішення № 136977854, 26.05.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/4836/25

номер провадження 2/695/881/26

26 травня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В..

за участю секретаря с/з Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 40 540.00 гривень боргу за двома кредитними договорами.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач ОСОБА_1 уклала ряд договорів, а саме 01.11.2024 року № НОМЕР_1 з ТОВ «Авентус Україна» та 24.01.2025 року № 51453-01/2025 з ТОВ Стар Файненс Груп», за умовами яких отримала кошти на обумовлений сторонами строк, на умовах строковості, зворотності та платності.

Свої зобов`язання відповідач за вказаними кредитними договорами належно не виконала, в результаті утворилась заборгованість за вказаними договорами зі сплати основної суми боргу, відсотків та пені (штрафів).

Позивач набув право вимоги до відповідача за вказаними договорами на підставі договорів факторингу. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

За таких умов, оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами не виконує, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 22.12.2025 справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні, з викликом сторін, роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву.

У судове засідання представник позивача не прибув, згідно з прохальною частиною позову просить розглядати справу за відсутності сторони позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач відзив, будь-яких клопотань до суду не подала, хоча повідомлялася належним чином про час та місце розгляду справи та суть позовних вимог шляхом направлення на адресу місця реєстрації її проживання, яка встановлена на підставі ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судових повісток, які повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що стверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

Суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд та звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з`явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, на підставі ухвали суду від 26.05.2026 року відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, проводить заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Щодо договору № 8442362 від 01.11.2024 року.

Судом встановлено, що 01.11.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8442362, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А2310, що був надісланий на номер моб. телефону відповідача.

На підставі вказаного Договору відповідачу було надано кредит в сумі 5000.00 грн (п. 1.3 Договору), строком на 360 днів (п. 1.4 договору), з нарахуванням процентів стандартна процентна ставка 1.00 % в день (п. 1.5.1 Договору). Кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача включаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_2 (п. 2.1 Договору).

Додатками до договору є таблиця обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також паспорт споживчого кредиту, які також підписані вказаним ідентифікатором.

Додатковою угодою від 07.11.2024 року до договору про надання споживчого кредиту № 8442362 від 01.11.2024 року сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000.00 грн, та виклали п. 1.3 договору в новій редакції: 1.3 сума кредиту (загальний розмір) складає 7000.00 грн, Тип кредиту кредит. Додаток № 1 до договору виклали в новій редакції, що додається, які також підписані вказаним ідентифікатором.

Згідно з повідомленням ТОВ «Пейтек» від 14.08.2025 року за вих. № 20250814-1.1 було успішно перераховано кошти 01.11.2024 року 17:19:15 на суму 5000.00 грн, маска картки НОМЕР_2 , призначення платежу: зарахування 5000.00 грн на карту НОМЕР_2 .

Згідно з повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 15.08.2025 року за вих. № 7/14497 було успішно перераховано кошти 07.11.2024 року 08:23 на суму 2000.00 грн, маска картки НОМЕР_2 .

13.08.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 13082025, у відповідності до якого ТОВ «Авентус Україна» передає, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників № 2 від 13.08.2025 року.

Як вбачається з витягу з Реєстру боржників № 2 від 13.08.2025 року під № 613 зазначений боржник ОСОБА_1 , номер кредитного договору 8442362, сума заборгованості за основним боргом 7000.00 грн, сума заборгованості за відсотками 7770.00 грн, сума заборгованості за пенею, штрафами 9050.00 грн, а всього 23 820.00 грн.

Отже ТОВ «ЄАПБ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8442362 від 01.11.2024 року на загальну суму 23 820.00 грн.

Судом також встановлено, що 24.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 51453-01/2025, згідно з п. 1.1. п. 1.2 якого кредит у розмірі 4000,00 грн. надано на 120 днів з терміном повернення до 23.05.2025 року. Згідно з п. 1.4 за користування кредитом нараховуються проценти в розмірі 0.90% в день на залишок заборгованості, комісія за видачу кредиту 400.00 грн, що складає 10.00 % від суми кредиту.

Відповідно до п. 1.6 Договору, видача коштів здійснюється у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку Клієнта № НОМЕР_3 хх-хххх-9016. Повернення заборгованості, та сплата процентів за користування кредитом і комісія за видачу кредиту здійснюється згідно з графіком платежів. (п. 3.1 договору).

У разі порушення строків повернення, крім стандартних відсотків, п. 5.3 передбачає нарахування неустойки у вигляді штрафу у розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Додатковою умовою виконання зобов`язань є надана Клієнтом згідно з п. 3.8 згода на ініційоване списання коштів (автосписання) з його карткового рахунку без додаткових підтверджень з першого дня прострочення.

Вказаний договір підписано одноразовим ідентифікатором «Y859».

Додатками №1 та №2 до вказаного договору є графік платежів за договором про споживчий кредит, а також паспорт споживчого кредиту, які також підписані вказаним ідентифікатором.

Згідно з повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні лінії» від 13.10.2025 року за вих. № 3426_251013104751 було успішно перераховано кошти 24.01.2025 року 10:45:01 на суму 4000.00 грн, маска картки НОМЕР_4 , призначення платежу: зарахування 4000.00 грн на карту НОМЕР_4 .

27.05.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27052025, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначені у реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором.

Відповідно до п. 1.1 цього договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту,

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору,

Згідно п. 1.2 договору, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

На підтвердження переходу прав вимоги, крім договору факторингу за № 27052025 від 27.05.2025 надано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27052025 від 27.05.2025, та витяг з реєстру боржників від 27.05.2025 до договору факторингу № 27052025, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 51453-01/2025 у сумі 16 720.00 грн., з яких: 4000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4320.00 грн. сума заборгованості за відсотками, 8000.00 грн сума заборгованості за штрафом, 400.00 грн сума заборгованості за комісією за видачу кредиту

Отже, ТОВ «ЄАПБ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 51453-01/2025 від 24.01.2025 року на загальну суму 16 720.00 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як вбачається із наведених вище договорів, останні були укладені дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписані накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Водночас, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, жоден кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Жодних доказів на спростування вказаних обставин відповідачем надано не було, остання не подала доказів на спростування як укладення вказаних вище договорів, так і розмірів заборгованості, які вказані у них.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять його умови. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

З огляду на наведене вище, за договорами факторингу, про які вказано вище до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

Оскільки вказані договори про відступлення прав вимоги не були оспорені відповідачем і є чиним, вони, в силу презумпції правомірності правочину, вважаються належним доказом заміни кредитора у зобов`язаннях.

Згідно з умовами вказаних договорів позики, позичальник зобов`язалася повернути позикодавцеві отриману суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Однак відповідач свої зобов`язання не виконав та не повернув кошти у розмірі та в строки, які були обумовлені договором.

Жодних доказів на спростування вказаної обставини суду надано не було.

Щодо стягнення комісії в сумі 400.00 грн за договором № 51453-1/2025 від 24.01.2025 року суд зазначає наступне.

ТОВ «Стар Файненс Групн» було фактично встановлено сплату комісії, проте не зазначено, за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення позивачем будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та супроводження кредитної справи та оцінкою платоспроможності, яка проводиться попередньо перед погодженням надання кредиту.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження N 14-44цс21).

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин суд зазначає, що оскільки відповідачу встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, пункти про нарахування комісії за надання кредиту є нікчемними, а тому нарахування заборгованості за цією комісією є безпідставним та вимоги позивача в частині стягнення комісії в сумі 400.00 грн за договором № 51453-1/2025 від 24.01.2025 року не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за пенею, штрафами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог за вказаними кредитними договорами в частині стягнення заборгованості за пенею, штрафами в сумі 9050.00 грн (договір № 8442362 від 01.11.2024 року) та 8000.00 грн (договір № 51453-01Є2025 від 24.01.2025 року) слід відмовити.

Можливість самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості з огляду на нікчемність умов спірного договору в частині сплати комісії за обслуговування (зменшити визначений банком обсяг заборгованості на суми погашеної позичальником та простроченої комісії), відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 01.02.2023, справа № 199/7014/20 (провадження № 61-17825св21).

За таких обставин, приймаючи до уваги викладене вище законодавство та правові позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комісією в та пенею, штрафами.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань за кредитними договорами належним чином не виконує, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом та відсотками за користування кредитами.

Отже з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення за договором № 8442362 від 01.11.2024 року кошти в сумі 14 770.00 гривень, за договором № 51453-01Є2025 від 24.01.2025 року в сумі 8320.00 гривень, а всього в сумі 23 090.00 гривень.

Відповідно до вимогст.141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (56.96%), у сумі 1724.75 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 23 090.00 (двадцять три тисячі дев`яносто) гривень, а саме:

- за Договором № 8442362 про надання споживчого кредиту від 01.11.2024 року кошти в сумі 14 770.00 гривень;

- за Договором про надання фінансового кредиту № 51453-01Є2025 від 24.01.2025 року кошти в сумі 8320.00 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору у сумі 1724 (одна тисяча сімсот двадцять чотири) гривні 75 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул.. С. Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.В. Середа