Ухвала суду № 136976824, 01.06.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/570/26

381/1979/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12014110200000286 від 05.02.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 289 КК України,

установила:

На розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане клопотання.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав про те, що здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Під час досудового розслідування встановлено, що 04.02.2014 року близько 14:00 години, ОСОБА_5 на вулиці Київській у м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області на території сільськогосподарського поля, що розташоване поблизу Вишнівського міського цвинтаря, будучи раніше судимим, зустрівся з ОСОБА_6 для купівлі транспортного засобу чотириколісного квадроциклу марки «CFMOTO-500 SILVER» з об`ємом двигуна 500 см3 без номерних знаків, який належав ОСОБА_7 .

У подальшому з метою перевірки справності зазначеного транспортного засобу ОСОБА_5 домовився з ОСОБА_6 про можливість проїхати на квадроциклі та залишив як заставу паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_8 , особа на фото у якому візуально схожа з ним.

Після досягнення згоди на вказані дії у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне вилучення чужого майна, корисливий мотив та мета незаконного обернення транспортного засобу на свою користь чи користь інших осіб. Реалізуючи його, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись довірою користувача, ОСОБА_5 , запустивши двигун квадроцикла ключем, розпочав рух транспортного засобу, незаконно заволодівши ним та зникнувши з місця вчинення злочину в невідомому напрямку, розпорядившись квадроциклом на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду.

05.02.2014 року відомості за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом внесені до ЄРДР за № 12014110200000286 з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 289 КК України.

29.08.2014 року за погодженням з прокурором слідчий СВ Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області повідомив ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Крім цього, 11.07.2014 року, близько 20:30 години поблизу с. Липовий Скиток Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим, зустрівся з ОСОБА_9 для купівлі транспортного засобу чотириколісного квадроциклу марки «Leader», модель «ML9000UTV» з об`ємом двигуна 700 см3 без номерних знаків, який належав останньому.

З метою перевірки справності зазначеного транспортного засобу ОСОБА_5 домовився з ОСОБА_9 про можливість проїхати на квадроциклі, залишивши як заставу транспортний засіб, на якому він прибув на місце зустрічі.

Після досягнення згоди на вказані дії у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне вилучення чужого майна, корисливий мотив та мета незаконного обернення транспортного засобу на свою користь чи користь інших осіб. Реалізуючи його, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись довірою користувача, ОСОБА_5 , запустивши двигун квадроцикла ключем, розпочав рух транспортного засобу, незаконно заволодівши ним та зникнувши з місця вчинення злочину в невідомому напрямку, розпорядившись квадроциклом на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_9 значну матеріальну шкоду.

16.07.2014 року відомості за фактом незаконного заволодіння транспортного засобу внесені до ЄРДР за № 12014110200002092 з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 289 КК України.

16.07.2014 року за погодженням з прокурором слідчий СВ Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області повідомив ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

11.09.2014 року прокурор прокуратури Києво-Святошинського району Київської області виніс постанову про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень в одне провадження з присвоєнням реєстраційного номеру 12014110200000286.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, а також незаконно впливати на свідків. Вказані ризики зумовлені тяжкістю кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, відсутністю у підозрюваного постійного місця роботи та наявністю судимості (згідно з вироком Васильківського районного суду від 15.04.2013). На думку сторони обвинувачення, застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання зазначеним ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування.

Вказане стало підставою для звернення до суду з цим клопотанням.

Прокурор та слідчий у судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Для забезпечення дотримання розумних строків розгляду та вирішення клопотання, враховуючи достатність доданих матеріалів для вирішення клопотання по суті, вважаю можливим здійснити судовий розгляд без участі прокурора, який належно повідомлений судом про місце, день та час судового розгляду, та не з`явився до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, суд встановив таке.

Відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2014 року за № 12014110200000286 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 289 КК України.

16.07.2014 ОСОБА_5 затриманий.

16.07.2014 та 29.08.2014 ОСОБА_5 оголошено підозри.

18.07.2024 ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

31.07.2014 Апеляційний суд Київської області скасував ухвалу слідчого судді про обрання ОСОБА_5 вказаного виду запобіжного заходу та обрав стосовно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

11.09.2014 року прокурор прокуратури Києво-Святошинського району Київської області виніс постанову про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень в одне провадження з присвоєнням реєстраційного номеру 12014110200000286 з кваліфікацією за ч. 1 ст. 289 та ч. 2 ст. 289 КК України.

12.09.2014 слідчий звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу з особистого зобов`язання на тримання під вартою.

12.09.2014 слідчий суддя надав указаний дозвіл.

12.09.2014 постановою слідчого слідчого відділу Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області оголошений у розшук підозрюваного ОСОБА_5 та досудове розслідування по кримінальному провадженню зупинене.

З огляду на це приходжу до таких висновків.

Відповідно ч. 5 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право подати клопотання про дозвіл на затримання особи, яке розглядається слідчим суддею, судом згідно з правилами, передбаченими статтею 189 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 ст. 187 КПК України встановлено, що якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

Згідно із ст. 191 КПК України, затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов`язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.

Відповідно до наведених норм процесуального закону слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів слідчий суддя встановила відсутність доказів того, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, оскільки клопотання не містить доказів виклику підозрюваного до слідчого у встановленому законом порядку, до клопотання не надано доказів одержання або відмови від одержання підозрюваним вказаних викликів.

Крім того, до клопотанні слідчий не надав докази на підтвердження неможливості встановлення місця перебування підозрюваного ОСОБА_5 , крім як посилання на постанову про оголошення його у розшук.

Проте слідчий суддя вважає, що один лише факт наявності такого процесуального документа без доказів учинення органом досудового розслідування передбачених кримінальним процесуальним законом заходів з метою його реалізації/виконання не є достатнім доказом того, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування чи суду.

Водночас в матеріалах справи відсутні відомості про те, що з часу вчинення кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 та з часу його оголошення у розшук слідчий вжив хоча б один із необхідних та визначених КПК заходів для встановлення чи виклику способи для виклику останньої.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься диспозитивність (ч. 1 ст. 7 КПК України).

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України (диспозитивність), сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на вказане слідчий суддя дійшла висновку про те, що слідчий не довів наявність достатніх підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування чи суду.

Отже, слідчий суддя вважає відсутніми правові підстави для надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу до суду для забезпечення участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12014110200000286.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повна ухвала складена 01.06.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_10