Ухвала суду № 136976252, 23.03.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/593/26

Провадження № 2/355/804/26

У Х В А Л А

23 березня 2026 року селище Баришівка

Суддя Баришівського районного суду Київської області Чехов С.І., розглянувши цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Слєпухи Олени Сергіївни до Баришівської селищної ради про визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

До Баришівського районного суду Київської області надійшла вказана вище позовна заява.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Так, у позовній заяві зазначено, що позов не містить вимог майнового характеру, при цьому позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 54 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій він розташований площею 0,51 га у селі Власівка у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відтак, позовні вимоги в означеній справі мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці.

Як роз`яснено пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 з наступними змінами і доповненнями, вартість спірного майна визначається за згодою сторін, а при його відсутності по дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Всупереч вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову, який підлягає грошовій оцінці; у позовній заяві не зазначено ціну позову, яка визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До позовної заяви додано квитанцію від 17 березня 2026 року про сплату позивачем ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1331,20 гривень.

Відтак, позивачу необхідно усунути недоліки, які має позовна заява, а саме: зазначити ціну позову, з огляду на те, що заявлено вимогу майнового характеру - про визнання права власності на майно, оскільки в силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 293, 260, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Слєпухи Олени Сергіївни до Баришівської селищної ради про визнання права власності на майно,- залишити без руху і надати строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу для усунення недоліків.

Суддя Баришівського районного суду С. І. Чехов