Постанова № 13697290, 18.01.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року Справа № 2а-10228/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріСандига В.М.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя

до: Запорізької митниці, м. Запоріжжя

про: визнання протиправними та скасування рішень,-

за участю представників:

від позивача: Серебряков С.Б. (довіреність № 20-528 від 17.12.2010 року);

від прокуратури:не прибув;

від відповідача: не прибув;

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» до Запорізької митниці, у якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати рішення з митної оцінки товару № 112000010/2010/001362/1 та № 112000010/2010/001361/1 від 10 серпня 2010 року.

визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом № 07-01-09-24/6484 та № 07-01-09-24/6483 від 29 жовтня 2010 року.

Позивач підтримав позовні вимоги, з підстав, зазначених у позовній заяві та просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що для проведення митного оформлення поставленого товару позивачем до митного органу була подана ВМД № 11203000/0/019629 від 09 серпня 2010 року та № 11203000/0/019407 від 06 серпня 2010 року, які прийняті для оформлення. У ВМД позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 МК України. Для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до методу визначення митної вартості №1 позивачем в повному обсязі були надані документи за переліком, передбаченим п.п.5,7 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження». Митним органом необґрунтовано витребувані додаткові документи. Позивач частково надав витребувані додаткові документи та своїми листами повідомив Запорізьку митницю про неможливість надання решти додатково витребуваних документів, з поясненням причин такої неможливості їх подання. Після чого відповідачем прийняті спірні рішення про визначення митної вартості товару за третім та за шостим (резервним) методом. Позивач подав митному органу нову митну декларацію, яка прийнята до митного оформлення. Враховуючи факт видання Запорізькою митницею та необхідність отримання відповідного товару у виробництво, позивач звернувся з листами до відповідача з проханням надати дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом. Своїм листом Запорізька митниця надала відповідну згоду. Оформлення вантажу під гарантійні зобов'язання було здійснено по ВМД № 112030000/2010/19843 та № 112030000/2010/019848 від 11 серпня 2010 року. Під час дії гарантійних зобов'язань митний орган не направляв підприємству будь-яких повідомлень про терміни здійснення контролю та письмових вимог про надання додаткових документів, або про проведення перевірки на підприємстві. Таким чином митний орган фактично визнав достатніми ті документи, що знаходились в його розпорядженні і при проведенні перевірки не вживав додаткових заходів щодо отримання відомостей необхідних для її проведення. Запорізька митниця листом повідомила підприємство про неможливість застосування митної вартості за ціною контракту, визначаючи єдиною підставою для прийняття такого рішення той факт, що ВАТ «Запоріжсталь» не надало жодних додаткових документів для підтвердження митної вартості. Вважає, що відповідачем були порушені приписи чинного законодавства щодо порядку митного оформлення товару та застосування 3 та 6 (резервного) методу визначення митної вартості товару. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Заперечень з боку представника відповідача до суду не надходило, як і заяви про розгляд справи без його участі.

Представник прокуратури у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи без його участі.

Як свідчать матеріали справи, 15 січня 2010 року між ВАТ «Запоріжсталь» та фірмою «Маgnесо-Меtrel U.K. Ltd» було укладено контракт № ВП.1323.37515.10.20И (далі - Контракт), відповідно до якого фірма «Маgnесо-Меtrel U.K. Ltd» взяла на себе зобов'язання поставляти ВАТ «Запоріжсталь», зокрема, вогнетривкий бетон.

При митному оформленні товару, який був поставлений автомобільним транспортом на умовах DDU м. Запоріжжя, митний пост «Запоріжсталь» від фірми «Маgnесо-Меtrel» для ВАТ «Запоріжсталь», на Запорізьку митницю комбінатом була подана ВМД №11203000/0/019629 від 09 серпня 2010 року та № 11203000/0/019407 від 06 серпня 2010 року для митного оформлення товару у режимі імпорт.

Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до вимог ст. ст. 266, 267 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1) у розрахунку вогнетривкий бетон Metrump HP-10 вартістю 1700, 00 USD за тону, вогнетривкий бетон Metrump ASX-50 вартістю 1050, 00 USD за тону, виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті на умовах поставки DDU м. Запоріжжя, митний пост ВАТ «Запоріжсталь», Україна, згідно Інокотермс-2000.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, який проходив митне оформлення за ВМД №11203000/0/019629 від 09 серпня 2010 року ВАТ «Запоріжсталь» у повному обсязі були надані документи, а саме:

1) контракт № ВП.1323.37515.10.01И від 11 січня 2010 року;

2) СМК№ 138/10, 139/10 від 07 серпня 2010 року;

3) Коносамент FTLYC10611180 від 25 червня 2010 року;

4) сертифікати якості;

5) висновок ДП «Держзовнішінформ» №8/107 від 15 квітня 2010 року;

6) калькуляція виробника № 95/143 від 17 березня 2010 року;

7) каталог виробника № 95/180 від 02 липня 2010 року;

8) рахунки продавця №7026 від 25 червня 2010 року, №7033 від 27 липня 2010 року;

9) сертифікати про походження товару № П101202209650101 від 23 червня 2010 року;

10) калькуляція виробника № 95/143 від 17 березня 2010 року;

11) каталог виробника №95/180 від 02 липня 2010 року;

12) пакувальний лист № 7548 від 25 червня 2010 року;

13) контракт ВП. 1323.37515.10.20И від 15 січня 2010 року;

14) екологічна декларація № 42904 від 03 серпня 2010 року;

15) прайс-лист виробника №95/144 від 17 березня 2010 року;

16) витяг з каталогу виробника № 95/141 від 17 березня 2010 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, який проходив митне оформлення за ВМД № 11203000/0/019407 від 06 серпня 2010 року ВАТ «Запоріжсталь» у повному обсязі були надані наступні документи:

1) контракт № ВП.1323.37515.10.01И від 11 січня 2010 року;

2) акт о проведенні митного догляду № 1634/2010/205020112 від 04 серпня 2010 року;

3) довідка 112000005.2010.580540.001 від 30 липня 2010 року;

4) сертифікати про походження товару б/н від 27 липня 2010 року;

5) сертифікат якості Metrump ASX-50 від 20 липня 2010 року, рахунок № 7033 від 27 липня 2010 року;

6) пакувальний лист № 7566 від 27 липня 2010 року;

7) сертифікат якості від 20 липня 2010 року

8) висновок ДП «Держзовнішінформ» №8/107 від 15 квітня 2010року;

9) калькуляція виробника № 95/143 від 17 березня 2010 року;

10) каталог виробника № 95/180 від 02 липня 2010 року;

11) меморіальний валютний ордер від 01 червня 2010 року

12) прайс-лист виробника №95/144 від 17 березня 2010 року;

13) калькуляція виробника № 95/183 від 06 серпня 2010 року;

14) експортна ВМД ЬКТ10ТД5682052С11В682 від 27 липня 2010 року.

На підставі п. 11 Порядку № 1766 Запорізька митниця запросила ряд додаткових документів для визначення митної вартості, а саме витребувала: договір з третіми особами, що пов'язані з договором; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; відомості про якісні характеристики товару (крім сертифікату якості); рахунки про сплату комісійних (посередницьких) послуг; відповідна бухгалтерська документація; сертифікат про походження товару; інформація зовнішньоторгівельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Відповідно до п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 декларант зобовязаний подати додаткові документи, визначені у п.11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

З метою підтвердження заявленої митної вартості декларантом додатково була надана копія листа фірми «Маgnесо-Меtrel U.K. Ltd» №65-RU від 09 серпня 2010 року з розясненнями, що дана фірма є транснаціональною компанією з виробництвом в США та Китаї, а також представництво в Великобританії,

Як встановлено судом, договір з третіми особами не надано через те, що поставка здійснювалась за прямим зовнішньоекономічним договором № ВП.1323.37515.10.01И від 11 січня 2010 року, який як свідчать матеріали справи надавався при митному оформлені вантажу.

Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця не надано через те, що така форма розрахунку не передбачена вищевказаним зовнішньоекономічним договором.

Рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг повязаних з виконанням даного договору не надано, через те, що умови зовнішньоекономічного контракту не передбачали даних додаткових послуг, отже їх вартість і не могла бути оплачена.

Відповідні бухгалтерські документи щодо проведених оплат не були надані, так як умовами контракту передбачено, що оплата здійснюється протягом 45 банківських днів з дати поставки товару.

На підставі поданих додаткових документів та наданих пояснень, Запорізькою митницею здійснено митну оцінку вартості товару, про що винесені Рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки) № 112000010/2010/001362/1 та № 112000010/2010/001361/1 від 10 серпня 2010 року.

Враховуючи необхідність отримання товару у виробництво, ВАТ «Запоріжсталь» звернулося до Запорізької митниці з проханням надати дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Листами № 07-01-09-24/4448 та №07-01-09-24/4447 від 11 серпня 2010 року Запорізька митниця надала відповідну згоду. На підставі чого, позивачем було здійснено оформлення вантажу під гарантійні зобов'язання по ВМД № 112030000/2010/019843 від 11 серпня 2010 року та № 112030000/2010/019848 від 11 серпня 2010 року.

З метою підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару та проханням переглянути рішення про здійснення митної оцінки товарів, ВАТ «Запоріжсталь» листами № 95/2064486 та № 95/2064484 від 28 жовтня 2010 року звернулось до Запорізької митниці.

Матеріалами справи також встановлено, що під час дії гарантійних зобов'язань митний орган не направляв позивачу будь-яких повідомлень про терміни здійснення контролю та письмових вимог про надання додаткових документів, або про проведення перевірки на підприємстві.

В подальшому Запорізька митниця листами №07-02-09-24/6484 та № 07-01-09-24/6483 від 29 жовтня 2010 року повідомила підприємство про неможливість застосування митної вартості за ціною контракту, визначаючи єдиною підставою для прийняття такого рішення той факт, що ВАТ «Запоріжсталь» не надало жодних додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ст.259 Митного кодексу України (надалі МК України) митна вартість товарів це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (ч.1 ст.260 МК України).

Згідно з ч.1 ст.262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст.266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.268 і 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст.268 і 269 МК України застосовуються інші методи. При цьому МК України встановлено послідовне використання кожного із зазначених методів. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Виключення становлять методи 4 і 5, які можна використовувати якщо неможливо застосувати метод 3 у будь-якій послідовності на розсуд декларанта (ст.266 МК України). І тільки у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених ст.273 МК України.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Проте таких консультацій з підприємством позивача Запорізькою митницею проведено не було, до того ж відсутні будь-які докази про послідовне застосування відповідачем методів визначення митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угод, що підлягала сплаті згідно до умов контрактів, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 (надалі Порядок № 1776) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Суд вважає, що позивачем з самого початку було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

Пунктом 11 вказаного Порядку № 1776 передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п.11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Порядку №1766 надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку обєктивної неможливості та відсутності цих документів супровідний лист з поясненням причин їх ненадання.

Разом із тим, витребувавши перелік документів, передбачених п.11 Порядку № 1776, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями МК України, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосування цих методів. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

З дій відповідача та прийнятих рішень не вбачається наявність потреби у відповідача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, у підтвердження заявленої декларантом митної вартості, наявність виникнення у нього обєктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

З рішення відповідача про визначення митної вартості товару за третім та шостим методом також не вбачається в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом на підставі документів, поданих позивачем, та чи взагалі була потреба у відповідача самостійно визначати митну вартість за вказаними методами. Рішення митного органу не містять жодного обґрунтування неможливості застосування попередніх методів.

Згідно ч.3 ст.264 МКУ передбачено, що у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

На виконання ст.264 МКУ прийнято Наказ ДМСУ від 17 березня 2008 року №230, зареєстрований у Мін'юсті України 27 березня 2008 року за №259/14950 «Про затвердження порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України».

За змістом даного наказу передбачено, що випуск у вільний обіг товарів може бути здійснено на підставі письмового звернення декларанта, яке розглядається митним органом у двохденний термін. При наданні згоди, митний орган обов'язково повідомляє декларанта про право митного органу здійснити контроль за правильністю визначення митної вартості після закінчення митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України.

Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. При цьому в графі 47 ВМД зазначаються відповідні коди способу розрахунку.

Після завершення процедури з митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон, митний орган зобов'язаний провести перевірку правильності визначення митної вартості товарів, а у разі необхідності митниця повідомляє декларанта про терміни здійснення даного контролю (п.12. Наказу №230).

В межах даної перевірки митний орган має право вжити додаткових форм контролю передбачених ст.41 МКУ, в тому числі витребувати від декларанта необхідні відомості, які декларант зобов'язаний подати (п. 13-14 Наказу №230).

По результатам перевірки, у разі прийняття митним органом, рішення про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту в місячний строк з дня прийняття рішення в порядку, передбаченому законодавством, а до оригіналу та електронної копії ВМД, згідно з якою було здійснено оформлення випуску товарів у вільний обіг, уносяться відповідні зміни.

Враховуючи факт видання Запорізькою митницею спірних рішень та необхідність отримання відповідного товару у виробництво, ВАТ «Запоріжсталь» звернулося листом № 95/202045772 та № 95/202/045774 від 10 серпня 2010 року до Запорізької митниці з проханням надати дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Листами № 07-01-09-24/4448 та №07-01-09-24/4447 від 11 серпня 2010 року Запорізька митниця надала відповідну згоду. На підставі чого, позивачем було здійснено оформлення вантажу під гарантійні зобов'язання по ВМД № 112030000/2010/019843 від 11 серпня 2010 року та № 112030000/2010/019848 від 11 серпня 2010 року.

Матеріалами справи встановлено, що під час дії гарантійних зобов'язань митний орган не направляв підприємству будь-яких повідомлень про терміни здійснення контролю та письмових вимог про надання додаткових документів, або про проведення перевірки на підприємстві.

Таким чином, митний орган фактично визнав достатніми ті документи, що знаходились в його розпорядженні і при проведенні перевірки не вживав додаткових заходів щодо отримання відомостей необхідних для її проведення.

Запорізька митниця листами №07-02-09-24/6484 та № 07-01-09-24/6483 від 29 жовтня 2010 року повідомила підприємство про неможливість застосування митної вартості за ціною контракту, визначаючи єдиною підставою для прийняття такого рішення той факт, що ВАТ «Запоріжсталь» не надало жодних додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Суд вважає, що дані рішення були винесенні в порушення процедури передбаченої Наказом №230, оскільки як раніше наголошувалось, то позивачем листами № 95/2064484, № 95/2064486 від 28 жовтня 2010 року надано додаткові документи у підтвердження раніше заявленої митної вартості, разом з експертними висновками ДП «Держзовнішінформ».

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, Запорізькою митницею не в повній мірі, без урахуванні усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, здійснені заходи для визначення дійсної митної вартості, не доведено правомірність прийняття рішень № 112000010/2010/001362/1 та № 112000010/2010/001361/1 від 10 серпня 2010 року про визначення митної вартості товарів та рішень про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом № 07-01-09-24/6484 від 29 жовтня 2010 року № 07-01-09-24/6483 від 29 жовтня 2010 року, а тому позивні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці № 112000010/2010/001362/1 від 10 серпня 2010 року, № 112000010/2010/001361/1 від 10 серпня 2010 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці про неможливість застосування митної вартості заявленої декларантом № 07-01-09-24/6484 від 29 жовтня 2010 року № 07-01-09-24/6483 від 29 жовтня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (ЄДРПОУ 00191230) судові витрати у розмірі 3 (три) гривні 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 09 лютого 2011 року.

Суддя/підпис/ Д.В. Татаринов