Рішення № 136972819, 09.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51211/25-ц

пр. 2-5799/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач, КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») теплову енергію у розмірі 58 002,29 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 38 803,53 грн, три проценти річних 11 899,21 грн, також 3 028,00 грн. судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 23.02.2018 року між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_1 укладено договір № 521181-0101 на постачання теплової енергії.

Відповідно до якого, енергопостачальна організація зобов`язувалася поставити теплову енергію абоненту для потреб опалення та вентиляції - в період опалювального сезону нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , опалювальна площа 326,9 кв.м, а абонент зобов`язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , обладнаний будинковим приладом обліку, що підтверджується наданим актом прийняття теплового вузла обліку.

11.10.2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір про відступлення права вимоги № 601-18, відповідно до якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до фізичних осіб щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 року теплової енергії.

Проте, відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з постачання теплової енергії , в результаті чого утворилася заборгованість за період з березня 2018 року по травень 2018 року у розмірі 58 002,29 грн.

У зв`язку з невиконанням свого зобов`язання позивач має право на підставі ст. 625 ЦК України на стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 38 803,53 грн та трьох процентів річних у розмірі 11 899,21 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.01.2026 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.01.2026 року відкладено розгляд справи на 09.04.2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась; про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином; відзив на позов не подала.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалась, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 23.02.2018 року між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_1 укладено договір № 521181-0101 на постачання теплової енергії, відповідно до якого енергопостачальна організація зобов`язувалася поставити теплову енергію абоненту для потреб опалення та вентиляції - в період опалювального сезону нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , опалювальна площа 326,9 кв.м, а абонент зобов`язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Пункт 8.1 Договору передбачає, що договір набуває чинності з 28.11.2017 року та діє до 15.04.2018 року.

Відповідно до п. 8.3. Договору, припинення дії договору не звільняє «Абонента» від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін. (п. 8.4 Договору).

Відповідно до п. 2.2.1, п. 2.2.2 Договору, Енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію на потреби опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Енергопостачальна організація зобов`язується підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі на тепловому вводі будівлі згідно з температурним графіком, затвердженим КМДА (Додаток № 2).

Згідно п. 2.3.1. Договору Відповідач зобов`язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 2.3.2. Договору, Відповідач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 Договору.

Відповідно до п.1 Додатку 3 до Договору, розрахунки з Відповідачем, за відпущену теплову енергію, проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку, для ПАТ «Київенерго» без урахування ПДВ для потреб опалення - 1 252,83 грн (грн./Гкал).

Пункт 5 Додатку 4 до Договору визначає, що відповідач щомісяця самостійно отримує з 12 по 15 число в РТМ «Печерськ» за адресою: вул.. Курганівська, буд. 4: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в Центр обслуговування клієнтів); акт виконаних робіт.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , обладнаний будинковим приладом обліку, що підтверджується наданим актом прийняття теплового вузла обліку.

Позивач, на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року № 602-18 (далі Договір цесії), укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор), набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води. Отже, набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з постачання теплової енергії.

Сума заборгованості відповідача за спожиті послуги з постачання теплової енергії до 01.05.2018 року за період з березня по травень 2018 року становить 58 002,29 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 38 803,53 грн, три проценти річних 11 899,21 грн.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є здійснення оплати за надані йому послуги, у розмірі та у валюті, визначеними договором.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язанням. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила), споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства відповідач зобов`язаний оплатити спожиті послуги, а саме за отримання теплової енергії.

Так, відповідно до загальних умов виконання зобов`язанням, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язанням повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період часу з березня по травень 2018 року у розмірі 58 002,29 грн, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційну складову боргу та 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції підлягають задоволенню, на підставі зазначених розрахунків наявних у позовній заяві.

Відповідачем не спростовано належними та допустимим доказами правильності нарахування КП «Київтеплоенерго» заборгованості за вказані послуги, а також не надано власного розрахунку заборгованості.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір відповідно до розміру задоволених вимог.

Відповідно до платіжної інструкції від 03.10.2025 року № 12203 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Оскільки позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиту до 01.05.2018 року теплову енергію у розмірі 58 002 (п`ятдесят вісім тисяч дві) грн. 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» інфляційну складову боргу у розмірі 38 803 (тридцять вісім тисяч вісімсот три) грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 11 899 (одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 грн.

Позивач - Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: 01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 40538421.

Відповідач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 11.05.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ