Рішення № 136972287, 25.05.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 587/850/26

Номер провадження 2-а/337/36/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В., за участю секретаря Сьомченко А.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6794499 від 09.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП винесену лейтенантом поліції Марковим Сергієм Євгенійовичем; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача суму сплаченого судового збору. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 09 березня 2026 року о 07 год 58 хв., на блок-посту біля населеного пункту Старе Село, Сумського району, Сумської області, він керуючи автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 , був зупинений працівником патрульної поліції. Лейтенантом поліції Марковим Сергієм Євгенійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6794499 від 09.03.2026, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП, за порушення п. 2.3.в. Правил дорожнього руху.

З даною постановою позивач не згоден, вважає постанову такою, що винесена безпідставно з порушеннями закону. Так, молодший сержант ОСОБА_1 , військовослужбовець НОМЕР_2 окремої десантно-штурмової Галицької бригади, направлявся до закладу охорони здоров`я. О 07 год. 58 хв. на блок-посту біля населеного пункту Старе Село, Сумського району, Сумської області його було зупинене лейтенантом поліції Марковим С.Є. Він запитав у позивача пароль. Відповідно до статті 117 Статуту гарнізонної і вартової служб в ЗСУ усі особи, яким відомий пароль, зобов`язані зберігати його в найсуворішій таємниці. Під час опитування пароль повідомляється запискою, без його оголошення. ОСОБА_1 показав пароль патрульному поліцейському. Проте ОСОБА_2 наполягав щоб пароль повідомили в голос. На відмову ОСОБА_2 повідомів, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху і буде притягнутий до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Ремінь позивачем було знято після зупинки для більш зручного доступу до особистих речей та документів, які знаходилися на задньому сидінні автомобіля. Клопотання позивача про залучення до участі в справі захисника було відхилено.

Окрім того, вважає, що постанову винесено із істотним порушенням прав та правових гарантій, а саме не зазначено транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Постанову винесено «на місці вчинення правопорушення». За таких умов позивач не мав часу та можливості скористатися своїми правами, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо. У оскаржуваній постанові пояснення або незгода із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення не відображені.

Ухвалою судді від 22 квітня 2026 року відкрито провадження, визначено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі провести, без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позов.

12.05.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив залишити без змін постанову серії ЕНА №6794499 від 09.03.2026 року, а позовну заяву без задоволення. Свої доводи обґрунтовував тим, що 09.03.2026 року близько 07 год. 58 хв. Сумська область, Сумський район, с. Старе Село, автодорога О 191512, 4 км., на контрольно-пропускному пункті в`їзду-виїзду, було зупинено транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_1 , водій керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.9 в Правил дорожнього руху України. Адміністративне правопорушення та провадження по справі про адміністративне правопорушення зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N. Однак, надати до суду відеозаписи відеокамер, немає можливості, у зв`язку з тим, що вказані відеозаписи відсутні в розпорядженні УПП в Сумській області ДПП.

Оскільки позивач 09.03.2026 року був водієм транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 , зупинка транспортного засобу лейтенантом поліції Шарковим С.Є. була здійснена на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», про що було повідомлено позивачу. Лейтенант поліції Шарков С.Є., підійшов до Позивача, відрекомендувався, пояснив суть правопорушення, попросив надати для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, до яких зауважень не виникло. Лейтенант поліції Шарков С.Є. пояснив позивачу, що він порушив вимоги п. 2.3 в ПДР, а саме: водій керував транспортним засобом та був непристебнутий ременем безпеки, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Лейтенант поліції Шарков С.Є. роз`яснив позивачу вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомив, що справу буде розглянуто на місці скоєння правопорушення. 09.03.2025 року розглянувши в присутності позивача матеріали адміністративної справи, лейтенант поліції Шарков С.Є. виніс постанову серії ЕНА №6794499 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Під час вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності були враховані відеозапис правопорушення та усні пояснення позивача у даній справі.

13.05.2026 року через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що у відзиві наявні істотні суперечності щодо особи поліцейського який нібито виявив правопорушення та виніс постанову, крім того позивач визнає що жодного відеозапису правопорушення суду не надано. Інших об`єктивних доказів також не існує: фото фіксації, письмових пояснень позивача, показань свідків чи інших матеріалів суду не надано. Вважає, що посилання відповідача на те що відеозапис був видалений, через сплив строків зберігання, не можна вважати належним пояснення відсутності доказів. Твердження відповідача про те що позивач не заперечує факт перебування не пристебнутим ременем безпеки, не відповідає змісту позовної заяви, оскільки позивач зазначив зовсім інше. Крім того відповідач так і не пояснив, чому в постанові відсутні обов`язкова інформація, а саме марка та модель транспортного засобу позивача. Вважає постанову такою що підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Предметом оскарження в даній справі є постанова по справі про адміністративне правопорушення. Здійснюючи розгляд справи, відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, суд зобов`язаний перевірити її обґрунтованість та відповідність дійсним обставинам.

Частина 2 статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України регламентовано право на судовий захист, яке передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.

Судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6794499 від 09.03.2026 року, винесеною поліцейським 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області лейтенантом поліції Шарковим С.Є., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510,00 гривень, у зв`язку з тим, що 09.03.2026 року, о о 07 год. 58 хв. ОСОБА_1 керував ТЗ з номерним знаком НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в. ПДР.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за ч.5 ст.121 КУпАП, є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними та допустимими доказами і встановлюється шляхом повного, всебічного та об`єктивного з`ясування компетентним суб`єктом владних повноважень всіх обставин справи, а також причин та умов, що сприяли його вчиненню.

Диспозицією ч.5 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за порушення правил користування ременями безпеки.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В силу статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач керуючи транспортним засобом, був не пристебнутий ременем безпеки. В свою чергу, позивач заперечує такі обставини, зазначаючи, що під час поїздки він був пристебнутий ременем безпеки. Ремінь ним було знято після зупинки для більш зручного доступу до особистих речей та документів, які знаходилися на задньому сидінні автомобіля.

Суд наголошує, що в силу статті 77 КАС України обов`язок доказування у даній справі покладено саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень, тобто позивач не повинен доводити відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідач у встановленому КАС України порядку зазначені позивачем обставини не спростував, доказів вчинення позивачем правопорушення не подав. У відзиві на позовну заяву зазначав, що адміністративне правопорушення та провадження по справі про адміністративне правопорушення зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N, однак надати її не можу у зв`язку із тим, що вказані відеозаписи відсутні в розпорядженні УПП в Сумській області ДПП.

Відповідно до довідки від 27.04.2026 наданої інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Сумській області ДПП старшого лейтенанта поліції Ярослава Бондара, в розпорядженні УПП в Сумській області ДПП відсутні відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів співробітників УПП щодо винесеної постанови серії ЕНА №6794499 від 09.03.2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки можливо здійснювана відеофіксація за вказану дату видалена без можливості поновлення у зв`язку з обмеженими строками зберігання 30 діб та з дотриманням підпункту 1 пункту 3 розділу VІІІ Інструкції «Загальний порядок зберігання та видачі відеозаписів».

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На підставі наданих доказів та вимог законодавства, суд доходить висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями частини 3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за ч.5 ст.121 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає повному задоволенню, на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 73-79, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режим задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6794499 від 09.03.2026 року відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 510 грн. 00 коп., справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3).

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Гнатик