Ухвала суду № 136972249, 28.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7222/21 4-с/335/27/2026

УХВАЛА

28 травня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Шалагінової А. В., за участі секретаря судового засідання Савченко О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої Катерини Ігорівни у виконавчому провадженні № 76759436 під час проведення виконавчих дій 21 квітня 2026 року та 28 квітня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

04.05.2026 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої Катерини Ігорівни у виконавчому провадженні № 76759436 під час проведення виконавчих дій 21 квітня 2026 року та 28 квітня 2026 року.

В обґрунтування скарги зазначала, що на виконанні вказаного Відділу ДВС перебуває виконавче провадження № 76759436 з примусового виконання виконавчого листа № 335/7222/21 від 18.11.2024, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя з урахуванням ухвали Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2025 про зміну способу і порядку виконання рішення. Згідно з рішенням суду визначено спосіб участі заявника у вихованні доньки, ОСОБА_2 у формі онлайн зустрічей (засобами відеозв`язку) щовівторка з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год., в обов`язковій присутності матері дитини та психолога.

21.04.2026 (вівторок) о 17:00 год. та 28.04.2026 (вівторок) о 17:00 год. відбулися виконавчі дії через груповий чат в додатку Viber, за наслідками яких державним виконавцем Осадчою К. І. складено акти. Вказані акти вважає такими, що складені з грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки до них внесено неперевірені обставини та оціночні твердження боржниці. Крім того, були проігноровані письмові зауваження стягувача, подані через чат Viber, щодо психологічного маніпулювання з боку боржниці та фактичної бездіяльності психолога.

Просив визнати неправомірними дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Осадчої Катерини Ігорівни під час вчинення виконавчих дій 21.04.2026 у виконавчому провадженні № 76759436, які полягали у безпідставному внесенні до тексту Акта державного виконавця від 21.04.2026 неперевірених медико-психологічних тверджень боржниці ( ОСОБА_3 ) про «дисбаланс» дитини після зустрічі без отримання фахової оцінки психолога та без дослідження об`єктивних доказів; визнати неправомірними дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Осадчої Катерини Ігорівни під час вчинення виконавчих дій 28.04.2026 у виконавчому провадженні № 76759436, які полягали у безпідставному, незаконному та здійсненому з перевищенням повноважень внесенні до тексту Акта державного виконавця від 28.04.2026 тверджень, виправдань та оціночних суджень боржниці ( ОСОБА_3 ) щодо подій минулого часу (суботи, 25.04.2026), очевидцем яких державний виконавець під час проведення зустрічі не була і об`єктивних доказів щодо яких не досліджувала; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Осадчої К.І., яка полягала в умисному ігноруванні, не розгляді та не відображенні в Актах державного виконавця від 21.04.2026 та 28.04.2026 офіційних письмових зауважень стягувача (щодо маніпулятивної поведінки боржниці, агресивної поведінки дитини з ознаками відчуження та пасивності психолога), які були подані стягувачем під час вчинення виконавчих дій 21.04.2026 та 28.04.2026 за допомогою встановленого каналу комунікації офіційного групового чату в месенджері Viber; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Осадчої К. І., яка полягала у незабезпеченні належного контролю за роботою залученого до виконавчих дій спеціаліста (психолога ОСОБА_4 ), не зверненні до неї за фаховою консультацією під час заяв боржниці про психологічний стан дитини 21.04.2026 та не відображенні в Актах від 21.04.2026 і 28.04.2026 фактів повного самоусунення психолога від виконання своїх обов`язків під час деструктивної поведінки дитини та психологічного тиску з боку матері; зобов`язати державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Осадчу Катерину Ігорівну (або іншу компетентну посадову особу відділу) усунути допущені порушення моїх прав як стягувача шляхом складання нових (або додаткових) Актів державного виконавця про перебіг виконавчих дій 21.04.2026 та 28.04.2026; зобов`язати державного виконавця під час складання цих Актів долучити до них як невід`ємну частину (додатки) усі письмові зауваження стягувача, подані в чаті Viber 21.04.2026 та 28.04.2026, та надати їм належну правову оцінку в контексті дотримання боржницею вимог ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов`язку забезпечення побачення.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 18.05.2026 скаргу прийнято до розгляду та призначено розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 28.05.2026 на 11:00 год., державному виконавцеві запропоновано у строк до 28.05.2026 подати письмовий відзив на скаргу (а.с. 20).

У судове засідання стягувач, боржниця, представник боржниці, державний виконавець не з`явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином. Стягувач у скарзі просив розглянути скаргу за його відсутності. За таких обставин та враховуючи приписи ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважав за можливе розглянути скаргу за відсутності стягувачки, боржниці, її представника, державного виконавця.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Орджонікідзевського (нова назва Вознесенівського) районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , треті особи Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин спілкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та порядку участі батька у її вихованні первісний позов задоволено частково.

Визначено такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_2 :

- у формі зустрічей кожен вівторок з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_3 та психолога, у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку за бажанням дитини;

- безперешкодне спілкування за телефоном та засобами відео зв`язку у будь-який інший час за бажанням дитини.

Визначено такий спосіб участі дідуся ОСОБА_5 та бабусі ОСОБА_6 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_2 у формі зустрічей кожен перший і третій четвер місяця з 17:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_3 .

В іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково.

Визначено місце проживання дитини ОСОБА_2 разом із матір`ю ОСОБА_3 , в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині усунення перешкод у спілкуванні з донькою скасовано, в частині визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою змінено.

Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою.

Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_2 у формі зустрічей кожний вівторок з 17.00 години до 19.00 години та щосуботи з 15.00 години до 19.00 години. Перші 10 (десять) зустрічей батька з дитиною провести у присутності матері дитини ОСОБА_3 , у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.07.2024 касаційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Шалько О.А. задоволено.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 07.02.2024 в частині вирішення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою скасовано, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року в цій частині залишено в силі.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2025 заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_6 про зміну способу і порядку виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 шляхом забезпечення ОСОБА_3 у визначені вказаним рішенням дні та години зустрічей ОСОБА_1 і ОСОБА_6 спілкування з дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за телефоном та засобами відеозв`язку (в онлайн режимі). У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_6 відмовлено.

Предметом оскарження у скарзі ОСОБА_1 визначив дії та бездіяльність державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої К. І. у виконавчому провадженні № 76496993 з примусового виконання вищезазначеного рішення суду, стягувачем в якому є ОСОБА_1 , а боржницею ОСОБА_3 , яка полягає у внесенні до актів державного виконавця від 21.04.2026 та від 28.04.2026 неперевірених та оціночних тверджень боржниці, невідображенні у актах офіційних письмових зауважень стягувача, поданих у месенджері Viber, незабезпеченні належного контролю за роботою залученого до виконавчих дій психолога, не зверненні до неї за фаховою консультацією, не відображенні у актах самоусунення психолога від виконання своїх обов`язків під час деструктивної поведінки дитини та психологічного тиску з боку матері. Усунути вказані порушення заявник просив шляхом зобов`язання державного виконавця скласти нові або додаткові акти про перебіг виконавчих дій від 21.04.2026 та від 28.04.2026, долучити до них усі письмові зауваження стягувача та надати їм належну правову оцінку в контексті обов`язку забезпечення боржницею побачення.

З долучених до скарги матеріалів випливає, що 21.04.2026 та 28.04.2026 в реживі відеоконференції проводились побачення стягувача ОСОБА_1 із дитиною ОСОБА_2 , під час яких були присутні державні виконавці, боржниця, дитина, психолог, спеціаліст органу опіки та піклування. На початку вказаних зустрічей боржниця ОСОБА_3 просила державного виконавця зафіксувати з її слів психологічний стан дитини після попередніх побачень, що знайшло відображення у актах від 21.04.2026 та від 28.04.2026. Крім того, у актах зафіксовано, що батько спілкувався із дитиною, але продуктивного контакту не відбулось, після чого зустрічі були завершені.

З наданих заявником скрін-шотів з чату в додатку Viber випливає, що стягувач ОСОБА_1 надіслав у цей час зауваження після вказаних зустрічей.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 цієї статті, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 6 р. І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 8 р. І цієї Інструкції акт документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

Акти державного виконавця від 21.04.2026 та від 28.04.2026 відповідають вищезазначеним вимогам Інструкції. Внесення до актів певних відомостей, зокрема, встановлених фактів, подій, є виключною компетенцією державного виконавця. Внесення певної інформації про психологічний стан дитини зі слів боржниці, з якою проживає дитина, до вказаних актів, на переконання суду, не може розцінюватися як протиправні дії державного виконавця, оскільки у акті відображено, що зазначені дані внесені до акту саме за зверненням боржниці, що мало місце на початку виконавчих дій. Проведення перевірки таких тверджень боржниці до компетенції державного виконавця не входить. У актах державний виконавець лише зафіксувала ті обставини, які повідомила їй боржниця під час проведення виконавчих дій.

Водночас, зауваження стягувача мали місце вже після закінчення проведених виконавчих дій та завершення відеозв`язку, та були направлені ним в додаток Viber, а не висловлені під час проведення виконавчих дій. Тому вказані зауваження обґрунтовано не були відображені державним виконавцем у вказаних актах. Відповідно, відсутні підстави вважати вказане протиправною бездіяльністю державного виконавця, як про це вказано стягувачем у скарзі.

Доводи стягувача у скарзі, що вказані зауваження є електронними доказами у розумінні ст. 100 ЦПК України, є помилковими, оскільки вказана норма процесуального права регламентує поняття електронних доказів у цивільній справі, до яких неможливо віднести письмові зауваження стягувача, подані державному виконавцю після проведення виконавчої дії.

Водночас, стягувач не позбавлений права письмово викласти вказані зауваження та направити їх державному виконавцю у формі звернення, як це передбачено чинним законодавством.

При цьому, чинним законодавством не передбачено підстав для складання нових актів чи додаткових актів за наслідками розгляду таких зауважень стягувача.

Крім того, розділом ІХ вказаної Інструкції визначено порядок виконання рішень немайнового характеру, у тому числі рішень про встановлення побачень дитини з батьком. Згідно з п. 7 р. ІХ вказаної Інструкції за наявності обставин, що перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій в порядку, визначеному статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження». У разі якщо боржник не виконує рішення у зв`язку з відмовою дитини контактувати зі стягувачем, державний виконавець в установленому порядку залучає представників органів опіки та піклування, експерта або спеціаліста (психолога) для виявлення та/або підтвердження причин такої відмови.

Відповідно до п. 8 р. ІХ вказаної Інструкції, державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.

Отже, порядком проведення виконавчих дій, регламентованим вищезазначеними нормами, не передбачено права чи обов`язку державного виконавця здійснювати контроль за участю психолога, зокрема звертатися до психолога за фаховою консультацією щодо дій матері та стану дитини.

Участь психолога у вчиненні виконавчих дій з виконання рішень суду про встановлення побачень дитини з батьком, відповідно до вищезазначених положень Інструкції, зводиться до виявлення та/або підтвердження причин відмови контактування дитини із батьком. Водночас, скаржник не позбавлений права звернутися до психолога під час проведення виконавчих дій за роз`ясненням питання, що виникло під час виконавчої дії, зокрема, щодо причин неможливості налагодження конструктивного діалогу та контакту із дитиною. Разом із тим, з наданих скаржником відеозаписів вказаних побачень випливає, що скаржник після бесіди з дитиною наводив власні міркування щодо причин поведінки дитини, обставин розгляду справи та поведінки боржниці, не порушуючи перед психологом питань, про які він вказує у скарзі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не допущено протиправних дій чи бездіяльності, про які йде мова у скарзі, з огляду на що прав ОСОБА_1 як стягувача у виконавчому провадженні під час вчинення виконавчих дій 21.04.2026 та 28.04.2026 не порушено.

Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки судом не встановлено законних підстав для задоволення скарги, суд дійшов висновку, що у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 447451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої Катерини Ігорівни у виконавчому провадженні № 76759436 під час проведення виконавчих дій 21 квітня 2026 року та 28 квітня 2026 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання у повному обсязі.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Скорочена ухвала (вступна та резолютивна частини) постановлена 28 травня 2026 року.

Ухвала складена в повному обсязі 01 червня 2026 року.

Суддя А. В. Шалагінова