Рішення № 136970747, 01.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10428/26

Провадження № 2/127/3105/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №68641706 від 23 липня 2025 року. Свої вимоги мотивувало тим, що 23 липня 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 за допогою веб-сайту кредитодаця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позикодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних та програмних засобів і які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір №68641706, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 14 000 грн, строком на 182 дні зі сплатою процентів в розмірі 1,00 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Кредитодавець свої зобов`язання виконав належним чином.

06 березня 2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 06-03/26 відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № №68641706 від 23 липня 2025 року.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконав. Його заборгованість на момент звернення до суду становить 41112,22 грн, з яких: 14000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25480,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1632,22 грн - заборгованість за пенею/штрафами.

За таких обставин позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №68641706 від 23 липня 2025 року в розмірі 41112,22 грн, 2662,40 грн судового збору та 16000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2026 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб, з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Справа розглядається (сформована та зберігається) в змішаній формі.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст.ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом установлено, що 23 липня 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 за допогою веб-сайту кредитодаця (https://cashtancredit.com.ua), який э сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позикодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних та програмних засобів і які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір №68641706.

Відповідно до умов цього договору товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором. Типом кредиту є кредит.

Кредит надається в загальному розмірі 14000,00 грн.

Строк користування кредитними коштами складає 182 (днів), який починається з 23 липня 2025 року та закінчується 20 січня 2026 року (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. Дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 05 серпня 2025 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 168 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 20 січня 2026 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних ( денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних (денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим договором - фіксована.

Відповідно до п.2.8-2.11 договору позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 05 серпня 2025 року (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 20 січня 2026 року (останнього дня строку кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту складе 39480 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 25480 грн та суму кредиту у розмірі 14000 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, на дату укладення договору, - 3705.63%. Денна процентна ставка, на дату укладення цього договору, розраховується за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та становить - 25480 грн / 14000 грн / 182 днів х 100% = 1 відсотків в день.

Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту) - споживчі потреби, у т.ч. придбання позичальником будь-яких товарів, робіт, послуг для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору (додаток № 1 до цього договору).

Відповідно до п.3.1.2.5-3.1.2.6. договору товариство в день укладення кредитного договору, але не пізніше трьох робочих днів з дня його підписання, надає кредит шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви на отримання кредиту та зазначений у розділі 10 (Реквізити сторін) договору. Датою отримання кредиту позичальником є дата зарахування суми кредиту на рахунок позичальника.

Відповідно до п.3.2.1.1. договору позичальник зобов`язується повернути товариству кредит та проценти за користування кредитом згідно умов цього договору (Графіку розрахунків (платежів)), або достроково відповідно до порядку, визначеного цим договором, але в будь-якому випадку не пізніше дати остаточного погашення заборгованості по Кредиту, встановленої п. 2.5. договору.

Позичальник має право неодноразово ініціювати продовження (поновлення) дисконтного (пільгового) періоду користування кредитом та/або збільшення строку кредитування або строку виплати кредиту за договором, на умовах визначених договором. Пролонгація можлива лише шляхом укладення сторонами відповідного додаткового договору у спосіб, визначений цим договором. Ініціювання позичальником пролонгації відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для Позичальника (п.3.3.1).

У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник, починаючи з дня наступного за останнім днем строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості) з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) та/або починаючи з дня наступного за днем сплати процентів за користування кредитом визначеного згідно Графіку розрахунків (платежів), за наявності вимоги кредитодавця зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу (п.6.3 договору.

Відповідно до п.9.2 договору цей договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»: позичальником - за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, (даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей договір, надсилаються товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних); кредитодавцем за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором, вказаний у п.п. 9.2. договору, має юридичну силу власноручного підпису. Цей договір вступає в силу з моменту передання грошей позичальнику в порядку, передбаченому цим Договором (п.9.3 -9.4 договору).

Як слідує з матеріалів справи вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий товариством, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договору міститься код ідентифікатора відповідача, а саме YTU5YmM1, який є його безпосереднім підписом.

Також, розділ 10 договору «Реквізити сторін» містить ідентифікуючі дані відповідача та рахунок останнього № НОМЕР_1 .

Матеріали справи містять також Паспорт споживчого кредиту, який містять відомості про кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інше.

Отже, сторони погодили умови, порядок виконання зобов`язання, визначили розмір процентів за користування коштами, строк кредитування та досягли згоди з усіх істотних умов договору.

ТОВ «ЕКО ФІН» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, про що свідчить копія квитанції № 45322-08690- 62064 від 23 липня 2025 року та виписка за кредитом. Такий спосіб надання кредиту визначено умовами кредитного договору та вказаний номер рахунку, який був зазначений позичальником у кредитному договорі.

Наразі позичальником не спростовано факт отримання ним кредитних коштів за вказаним договором.

06 березня 2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №06-03/26, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів, за прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідно до ст. 625 ЦК України за договорами позик, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржником грошових зобов`язань.

Пунктом 5.2. договору визначено, що права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді.

Сторонами договору підписано та скріплено печатками акт прийому-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді від 06 березня 2026 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №06-03/26 від 06 березня 2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №68641706 від 23 липня 2025 року, загальна сума заборгованості 40949,47 грн, з яких: 14000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 25480,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, 1469,97 грн - сума заборгованості по штрафах/пені.

Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжують, змінюють або припиняють цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

11 березня 2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» на адресу відповідача направив вимогу про погашення заборгованості із повідомленням про відступлення права грошової вимоги та про порядок погашення заборгованості.

Отже до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право кредитора за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується дослідженими доказами.

Тобто ТОВ «Факторинг Партнерс» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Відповідач свої зобов`язання не виконав.

Після отримання права вимоги позивач здійснив нарахування пені за 5 днів в сумі 162,25 грн (пеня нарахована позивачем у період з 07 березня 2026 року по 11 березня 2026 року).

Згідно з розрахунку, проведеного ТОВ «Факторинг Партнерс», за вищевказаним кредитним договором загальна сума заборгованості складає 41112,22 грн, з яких: 14000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25480,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1632,22 грн - заборгованість за пенею/штрафами.

Визначаючись щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд звертає увагу, що позивач просить стягнути з відповідача 1632,22 грн пені.

Нарахування неустойки (штрафу, пені) за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

В той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Беручи до уваги, що заборгованість у виді пені в сумі 1632,22 грн за договором нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення та відповідно позов в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 1632,22 грн неустойки (пені) за цим кредитним договором задоволенню не підлягає.

В решті сума заборгованості за цим кредитним договором встановлена на підставі наданих суду доказів, заборгованість по процентам визначена в межах строку кредитування. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування розміру суми заборгованості не надав, а тому суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 39480,00 грн, з яких: 14000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 25480,00 грн - заборгованість за відсотками, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2556,70 грн судового збору (пропорційно розміру задоволених вимог).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст.137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року в справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року в справі № 554/2586/ 16-ц.

Позивач в підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу подав такі докази: договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №106 від 07 березня 2026 року, витяг з акту №30 про надання юридичної допомоги від 11 березня 2026 року.

За змістом договору вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору (форма заявки визначена у додатку №1 до договору). Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги (форма акту про надання юридичної допомоги визначена додатком №2 до договору), який готується адвокатським об`єднанням та надсилається клієнтом для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога. Сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.1, 4.3, 4,5 договору).

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №106 від 07 березня 2026 року сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованість з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивчення документів (1 год - 2000,00 грн) витрачено 2 год - 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (1 год - 3000,00 грн) витрачено 4 год -12000,00 грн.

11 березня 2026 року сторони договору підписали акт №30 про надання юридичної допомоги із змісту якого слідує, що сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням товариству до заявки надання юридичної допомоги за наступним списком: надання усної консультації з вивчення документів (1 год - 2000,00 грн) витрачено 2 год - 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (1 год - 3000,00 грн) витрачено 4 год - 12000,00 грн.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу та надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а формування позиції та підготовка матеріалів не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи. Водночас звертає увагу, що розмір витрат на правничу допомогу становить майже третину ціни позову, що не відповідає критеріям розумності та виправданості та є неспівмірним. Тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, результат розгляду справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором про споживчий кредит/ кредитний договір № 68641706 від 23 липня 2025 року в розмірі 39480,00 грн, з яких: 14000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 25480,00 грн - заборгованість за відсотками.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір в розмірі 2556,70 грн та 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи,6, офіс 521,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: