Рішення № 136970471, 01.06.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 142/83/26

2/152/648/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 червня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Войнаровського І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

29 січня 2026 року АТ «Перший Український міжнародний банк» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 41328,73 грн та судові витрати.

Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 02 березня 2026 року передано на розгляд до Шаргородського районного суду Вінницької області за підсудністю (а.с.51-52).

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 09 квітня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.64).

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просить розглянути справу в спрощеному позовному провадженні та за відсутності представника банку, проти винесення судом заочного рішення в справі не заперечує (а.с.3 на звороті).

Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином про розгляд справи (а.с.68).

13 травня 2026 року від представника відповідача адвоката Скорковської Л.А. надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позов. У відзиві представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «ПУМБ» в частині стягнення процентів за користування кредитом, посилаючись на відсутність належних доказів погодження сторонами умов щодо процентної ставки та порядку нарахування процентів. Зазначала, що надані банком документи не підтверджують належного погодження умов кредитування, а розрахунок заборгованості містить розбіжності та є необґрунтованим. При цьому відповідач не заперечував факт отримання кредитних коштів та визнав обов`язок повернення фактично отриманої суми кредиту, однак вважав, що кошти, сплачені банком у рахунок погашення процентів, мають бути зараховані в рахунок погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим розмір заборгованості підлягає зменшенню до 12 829,79 грн. (а.с.73-75). У клопотанні про поновлення строку на подання відзиву представник відповідача зазначала, що строк було пропущено з поважних причин, оскільки відповідач не був своєчасно обізнаний про розгляд справи та змушений був звернутися за безоплатною правничою допомогою для призначення адвоката, якому необхідний був час для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки правової позиції (а.с.79-80).

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Судом встановлено, що згідно з копією заяви від 19 листопада 2020 року № 2001738293501, ОСОБА_1 прийняв пропозицію банку та приєднався до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ПУМБ» з метою відкриття рахунку, отримання кредитної картки, отримання кредитного ліміту 18100 грн, з реальною річною процентною ставкою 47,88 % (а.с.16).

Відповідач ознайомився з умовами кредитування, шляхом підписання паспорта споживчого кредиту (а.с.16 на звороті).

21 листопада 2025 року за №KHO-44.2.2/1345, позивачем направлено відповідачу письмову вимогу (повідомлення), щодо виконання зобов`язання перед позивачем (а.с.26).

Відповідно до копії довідки АТ «ПУМБ» про збільшення кредитного ліміту, відповідачу 19 листопада 2020 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 18100 грн. 21 квітня 2021 року відповідачу було збільшено кредитний ліміт до 34 100 грн, 20 травня 2021 року збільшено до 42 000 грн, 21 жовтня 2021 року збільшено до 50 000 грн, згодом 27 лютого 2022 року було зменшено кредитний ліміт до 21 554 грн та 03 березня 2022 року кредитний ліміт було збільшено до 26 554 грн (а.с.29).

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 24 листопада 2025 року, заборгованість відповідача становить 41328,73 грн, з них: 25890,10 грн заборгованість за сумою кредиту та 15438,63 грн заборгованість за відсотками (а.с.30-31).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надававши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою/особовим рахунком з 19 листопада 2020 року по 24 листопада 2025 року (а.с.31 на звороті-34).

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Що стосується позиції відповідача, то суд зазначає, що доводи представника відповідача про відсутність належного погодження умов щодо процентної ставки та порядку нарахування процентів спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідач, підписавши заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування та паспорт споживчого кредиту, погодився з умовами кредитування, у тому числі щодо сплати процентів за користування кредитом. Надані позивачем документи підтверджують факт укладення кредитного договору, отримання та використання відповідачем кредитних коштів, а також наявність заборгованості. Розрахунок заборгованості є належним та узгоджується з випискою по рахунку, тоді як належних і допустимих доказів на спростування розрахунку позивача стороною відповідача не надано, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для зменшення розміру заборгованості чи відмови у стягненні процентів за користування кредитними коштами.

Таким чином, судом установлено факт не виконання відповідачем узятих зобов`язань, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми заборгованості та процентів, а тому порушене право підлягає судовому захисту.

Таким чином, позов слід задовольнити у повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 41328,73 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 13, 15, 16, 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість у розмірі 41328 (сорок одна тисяча триста двадцять вісім) гривень 73 копійки та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Войнаровський