Рішення № 136969213, 22.12.2025, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 363/6335/23

Провадження № 2/589/807/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2025 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Прачук О.В.,

з участю секретаря судового засідання Носовської В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шостка у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1

- про стягнення грошових коштів в порядку суброгації,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку суброгації в сумі 159 538,82 грн та судових витрат. В обґрунтування позову посилається на те, що 05 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхувальник» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2156/20-Т/К/05, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль «Ауді», д.н. НОМЕР_1 . 29 грудня 2020 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Ауді», д.н. НОМЕР_1 та автомобіля «ДАФ», д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 09.02.2021 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Розмір страхового відшкодування, виплаченого позивачем на підставі умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 2156/20-Т/К/05 склав 287 038,82 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», то останнє у межах ліміту відповідальності з урахуванням франшизи здійснило позивачу виплату страхового відшкодування в сумі 127 500 грн. У зв`язку із цим позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням в сумі 159 538,82 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав розглянути справу без його участі.

Відповідач про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але в судове засідання не з`явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, клопотань, про розгляд справи у його відсутності не надавав. У попередні судові засідання позивач також не з`являвся, його представник адвокат Рязанець А.А. просив розгляд справи відкласти та надати час для ознайомлення з матеріалами спраи для подачі відзиву на позовну заяву.

Станом на 22 грудня 2025 року відзив на позов та заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 05 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхувальник» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2156/20-Т/К/05, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль «Ауді», д.н. НОМЕР_1 . (а.с.4-11).

29 грудня 2020 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Ауді», д.н. НОМЕР_1 та автомобіля «ДАФ», д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. (а.с.17,18)

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 09.02.2021 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с.19)

Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком страхового відшкодування від 16 січня 2021 року вартість страхового відшкодування склав 287 038,82 грн. (а.с.20)

У зв`язку зі зверненням страхувальника до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування, копія якої наявна в матеріалах справи, останнім згідно умов договору страхування було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, про що складено відповідні страхові акти, копії яких наявні в матеріалах справи. (а.с.21)

За змістом вказаних страхових актів вартість матеріального збитку, завданого застрахованому позивачем транспортному засобу «Ауді», д.н. НОМЕР_1 склала 287 038,82 грн, яка становить вартість заподіяних збитків (відновлювального ремонту).

В подальшому ПАТ «НАСК «Оранта» виплатило на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" страхове відшкодування у розмірі 127 500 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 23369 від 11.05.2021. (а.с.59)

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській цивільній, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

При цьому, нормою ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків належать і витрати, яких особа зазнала зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц та від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 147/66/17.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завдання шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

У постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 754/5129/15-ц зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2021 у справі №760/15471/15-ц в аналогічних правовідносинах зроблено висновок про те, що за вимогами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Суд враховує і правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц про те, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Судом встановлено отримання позивачем від страховика відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 127 500 грн. Предметом спору є відшкодування недостатньої, на думку позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна у розмірі 159 538,82 грн.

За змістом статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та керуючись наведеними нормами матеріального права, суд дійшов висновку, що у зв`язку з виплатою ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» потерпілому страхового відшкодування, що полягало в оплаті вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, до позивача перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди власнику застрахованого автомобіля за договором добровільного страхування.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», яке виплатило страхове відшкодування та до якого перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, в порядку суброгації, різницю між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком, у розмірі 159 538,82 грн.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" суму майнової шкоди в розмірі 159 538 грн 82 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" судовий збір у розмірі 2 684 грн 00 к.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (ЄДРПОУ 33908322, адреса: м. Київ, вул. Борщагівська 154).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук