Рішення № 136967689, 29.05.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року Справа№200/3438/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Покровської міської ради Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточнених позовних вимог) до Комісії Покровської міської ради Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність, що полягає у невжитті заходів для повторного розгляду заяви про призначення грошової компенсації відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 18.04.2018 року;

-зобов`язати повторно розглянути заяву про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 18.04.2018 року, та з урахуванням усіх поданих документів;

-зобов`язати ухвалити мотивоване рішення про призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, за наявності підстав, установлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України №280.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є учасником бойових дій. Постановою КМУ від 18.04.2018 № 280 передбачено виплату компенсації на придбання житла внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, зокрема які мають статус учасника бойових дій. Відповідно до зазначеної постанови позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, проте рішенням № 84 від 04.04.2025 відповідач відмовив йому в такій компенсації.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом зазначення у позовній заяві коду ЄДРПОУ відповідачів, надання суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з визначенням належного відповідача або уточнення позовних вимог до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області та Виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області, надання копії позовної заяви з додатками для відповідачів.

В установлений судом строк позивачем надано до суду уточнену позовну заяву, в якій відповідачем визначено Комісію Покровської міської ради Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та викладено позовні вимоги наступного змісту:

визнати протиправною бездіяльність, що полягає у невжитті заходів для повторного розгляду заяви про призначення грошової компенсації відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 18.04.2018 року; зобов`язати повторно розглянути заяву про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 18.04.2018 року,

зобов`язати ухвалити мотивоване рішення про призначення та виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, за наявності підстав, установлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України №280.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/31254/23.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 поновлено провадження у справі.

Управлінням соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області надано відзив відповідно до якого просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свою позицію обгрнутовували, тим що 29.02.2024 року до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області звернувся ОСОБА_1 стосовно включення його до розрахунку грошової компенсації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України». Керуючись Порядком виплат грошової компенсації, ОСОБА_1 не має право, щодо включення до розрахунку грошової компенсації відповідно до постанови КМУ від 18.04.2018 №280. Згідно витягу з Протокольного рішення №84 від 04.04.2025 року, комісією з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України була відмова у призначенні грошової компенсації ОСОБА_1 . Позивач перебувавє як внутрішньо переміщена особа в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб з 20.04.2022 року, стан довідки про взяття на облікдіюча (згідно історії руху РНОКПП НОМЕР_1 ). Таким чином, керуючись Порядком виплати грошової компенсації, ОСОБА_1 не має право щодо включення до розрахунку грошової компенсації відповідно до постанови КМУ від 18.04.2018 №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України».

Комісія Покровської міської ради Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України окремо відзив, заяву на адресу суду не надавала.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, додаткові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є учасником бойових дій.

Позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , яке видане 20.10.2015.

Відповідно до Довідки від 28.12.2018 р. № 8549/01/12-2018 про безпосередню участь особи антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно в період з 14.11.2017 до 30.04.2018 брав безпосередню участь на території Донецької області.

Відповідно до довідки ВПО від 18.05.2023 №1427-5002768065 зареєстроване місце проживання позивача АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживання/перебування позивача визначено: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з розпорядження Покровської міської ради від 08.02.2024 №172рг «Про житлові питання та пропозиції громадської організації з житлових питань від 05.02.2024» ОСОБА_1 взято на квартирний облік у загальну чергу та включено до списку на першочергове одержання житлового приміщення за місцем перебування, як внутрішньо переміщену особу з числа учасників бойових дій, що потребує поліпшення житлових умов.

29.02.2024 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України». До вказаної заяви позивачем надано копії паспорту, довідку РНОКПП, посвідчення учасника бойових дій, рішення про взяття на квартирний облік тощо.

04.03.2024 року листом за № вх.01-05/0355 Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області повідомило позивача про відсутність права на призначення грошової компенсації за належні для отримання за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 280.

Не погоджуючись з даним листом, позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області протиправними; зобов`язання УСЗН направити заяву до відповідної комісії для розгляду питання про виплату грошової компенсації; зобов`язання забезпечити розгляд заяви відповідно до встановлених процедур; зобов`язання відповідну комісію прийняти рішення про призначення позивачу грошової компенсації у зв`язку з наявністю підстав.

Відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №200/27/25 визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області щодо не внесення комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України подання з усіма поданими документами про виплату грошової компенсації ОСОБА_1 за належні для отримання жилі приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018р. №280 для розгляду. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області направити комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України подання за заявою з усіма поданими документами про виплату грошової компенсації ОСОБА_1 за належні для отримання жилі приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. №280 для розгляду.

18.03.2025 року позивач звернувся із повторною заявою до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення з додатками.

04.04.2025 року рішенням Комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Покровської міської ради Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області за №84 відмовлено у призначенні грошової компенсації ОСОБА_1 .

В обґрунтування даного рішення відповідачем зазначено, що «відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (із змінами), право на отримання грошової компенсації мають внутрішньо переміщенні особи, які перебувають на квартирному обліку станом на 1 червня 2024 року, обліковані як внутрішньо переміщенні особи вперше до 24.02.2022 і на час призначення грошової компенсації перебувають на обліку в базі даних та звернулися за її призначенням у місячний строк після взяття на квартирний облік. Враховуючи те, що ОСОБА_1 вперше отримав статус внутрішньо переміщеної особи 20.04.2022, що є порушення пункту 2 Порядку виплати в частині «обліковані як внутрішньо переміщенні особи вперше до 24.02.2022».

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України,Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми спеціального законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до преамбули Закону України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII), цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону №1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частинами 1-4 ст. 4 Закону №1706-VII визначено що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну. Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник). Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах другому - четвертому цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява.

Відповідно до п. 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - Порядок № 509), цей Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка). Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Аналізуючи положення вищевказаного законодавства суд зауважує, що довідка про взяття на облік ВПО видається в день надання заяви особою, яка має намір її отримати. Проте положення Закону № 1706-VII вказують, що особа стає внутрішньо переміщеною через низку обставин, які примусили цю особу залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру; довідка про взяття на облік лише підтверджує цей факт.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551XII) до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Статтею 5 Закону №3551-XII визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно з п. п.19 ч.1 ст.6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до частини 2 статті 97 Бюджетного кодексу України, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 48-1 Житлового кодексу України, порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, обовязок визначення порядку та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення покладено саме на Кабінет Міністрів України.

На виконання частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України та статті 48-1 Житлового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» було затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (далі - Порядок №280, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 263 від 24.03.2023, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - грошова компенсація) для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, включені у списки осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пункті 2 цього Порядку (далі - квартирний облік), які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних) до 24 лютого 2022 р. і перебувають не менш як один рік на обліку в базі даних.

Згідно із пунктом 2 Порядку №280 право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в базі даних та які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в базі даних до 24 лютого 2022 року.

Грошова компенсація внутрішньо переміщеним особам, призначена до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. №142 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280», виплачується в порядку та на умовах, передбачених зазначеною постановою.

Грошова компенсація внутрішньо переміщеним особам виплачується у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених абзацами шостим і сьомим пункту 16 цього Порядку, в порядку черговості відповідно до дати взяття на квартирний облік за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція) (пункт 3 Порядку №280).

Пунктом 4 Порядку №280 передбачено, що за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, за рішенням виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюється комісія щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб про призначення грошової компенсації (далі - Комісія).

До складу Комісії входять представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, всеукраїнських громадських об`єднань ветеранів (за їх згодою).

Пунктом 5 Зазначеного Порядку встановлено, що до повноважень Комісії належить, проведення перевірки:

- наявності у внутрішньо переміщеної особи статусу учасника бойових дій, встановленого відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - статус учасника бойових дій), або статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, встановленого відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 зазначеного Закону (далі - статус особи з інвалідністю внаслідок війни);

- перебування внутрішньо переміщеної особи та членів її сім`ї, на яких нараховується грошова компенсація, на обліку в базі даних;

- складу сім`ї внутрішньо переміщеної особи;

- факту перебування внутрішньо переміщеної особи не менш як один рік на обліку в базі даних;

- наявності документів про взяття на квартирний облік внутрішньо переміщеної особи та членів її сім`ї;

- факту спільного проживання членів сім`ї внутрішньо переміщеної особи, на яких нараховується грошова компенсація;

- наявності майнових прав на об`єкти незавершеного житлового будівництва чи права власності на житлове приміщення внутрішньо переміщеної особи та всіх членів її сім`ї, на яких нараховується грошова компенсація, що розташовані в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії російської федерації, зокрема з моменту введення воєнного стану, що підтверджується актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації, складеним відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. №473 (далі - акт комісійного обстеження), та/або відомості щодо якого внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна), після початку його впровадження та використання, з урахуванням умов, визначених абзацами дванадцятим - чотирнадцятим пункту 13 цього Порядку, або відчуження такого майна протягом п`яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації;

Перевірка інформації про наявність/відсутність права власності на житлове приміщення здійснюється на підставі інформації (відомостей) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, бюро технічної інвентаризації, а також відомостей, поданих у заяві про призначення грошової компенсації;

- факту надання раніше внутрішньо переміщеній особі або членам її сім`ї житла чи виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення за рахунок бюджетних та благодійних коштів, залучених коштів суб`єктів господарювання, інших джерел, не заборонених законодавством

- прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації;

- перегляд рішення про призначення грошової компенсації за нововиявленими обставинами (у разі змін у майновому стані, у складі сім`ї, зміни показників опосередкованої вартості спорудження житла, зміни місця проживання, у зв`язку з втратою статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, зняття з квартирного обліку тощо);

- скасування попереднього рішення за нововиявленими обставинами;

- прийняття рішення про відмову у виплаті грошової компенсації;

- визначення розміру грошової компенсації;

- визначення суми коштів, яка підлягає поверненню, якщо внутрішньо переміщена особа або її законний представник чи представник, який діє на підставі довіреності, засвідченої в установленому законом порядку (далі - уповноважений представник), не повідомили про зміни у майновому стані, у складі сім`ї, зміну місця проживання, втрату статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, зняття з квартирного обліку;

- прийняття рішення про виплату грошової компенсації члену сім`ї внутрішньо переміщеної особи, на якого було розраховано грошову компенсацію під час призначення грошової компенсації внутрішньо переміщеній особі (далі - уповноважений член сім`ї), у зв`язку із смертю внутрішньо переміщеної особи, якій призначено грошову компенсацію та не виплачено;

- прийняття рішення про надання дозволу внутрішньо переміщеній особі, яка перемістилася з території, на якій ведуться бойові дії, на відкриття поточного рахунка (за стандартом IBAN) із спеціальним режимом використання (далі - спеціальний рахунок) у відділенні АТ Ощадбанк (далі - уповноважений банк) за місцем перебування на обліку в базі даних;

- прийняття рішення про виплату грошової компенсації, яку було призначено і не виплачено або виплачено не в повному обсязі на території, на якій ведуться бойові дії, внутрішньо переміщеній особі, яка перемістилася з такої території, за місцем перебування на обліку в базі даних;

- проведення перевірки наявності обвинувального вироку суду у зв`язку із вчиненням внутрішньо переміщеною особою злочину проти України, що підтверджується довідкою про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України;

- проведення перевірки відсутності фактів, визначених пунктом 31цього Порядку, під час виплати грошової компенсації (перерахування коштів грошової компенсації на спеціальний рахунок).

Згідно із пунктом 6 Порядку №280 заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник чи уповноважений представник подає в паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування на квартирному обліку (далі - орган соціального захисту населення).

Пунктом 8 передбачено, що орган соціального захисту населення не пізніше ніж через десять робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації.

Пунктами 10-11 Порядку №280 встановлено, що Комісія протягом п`яти робочих днів з дати надходження подання розглядає його по суті та у присутності внутрішньо переміщеної особи або її законного представника чи уповноваженого представника приймає рішення про призначення (відмову в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляд рішення, скасування попереднього рішення, надання дозволу на відкриття спеціального рахунка в уповноваженому банку за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в базі даних, виплату грошової компенсації, яку було призначено і не виплачено або виплачено не в повному обсязі на території, на якій ведуться бойові дії, внутрішньо переміщеній особі, яка перемістилася з території, на якій ведуться бойові дії, за місцем перебування на обліку в базі даних

Повідомлення про розгляд подання надсилається внутрішньо переміщеній особі на адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) або адресу фактичного місця проживання, яка зазначена в заяві, або за допомогою інших засобів зв`язку.

Якщо після прийняття Комісією рішення змінено розмір грошової компенсації, орган соціального захисту населення або уповноважений орган протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення повідомляє про такі зміни регіональному органу соціального захисту населення.

За наявності письмового клопотання Комісія може розглядати питання щодо призначення (відмови в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляду рішення, скасування попереднього рішення за відсутності внутрішньо переміщеної особи або її законного представника чи уповноваженого представника. У разі відсутності такого клопотання та/або неявки зазначених осіб розгляд відповідного питання переноситься на наступне засідання комісії.

Комісія може розглядати відповідне питання без участі внутрішньо переміщеної особи або її законного представника чи уповноваженого представника у разі, коли його розгляд переносився двічі.

Згідно із пунктом 13 Порядку №280 Комісія відмовляє внутрішньо переміщеній особі у призначенні грошової компенсації з таких підстав:

1) невідповідність в документах, що посвідчують внутрішньо переміщену особу або законного представника чи уповноваженого представника, від імені якої подається заява;

2) подання недостовірних відомостей;

3) внутрішньо переміщена особа не брала безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, чи у здійсненні до 1 червня 2018р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях (відсутні документи, передбачені підпунктами 3-6 пункту 7 цього Порядку);

4) внутрішньо переміщена особа не є особою, визначеною у пунктів 19-21 частини першої статті 6, пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

5) скасування дії довідки про облік (за винятком випадків, коли дію довідки, виданої до 24 лютого 2022 р., скасовано з підстав її переоформлення у зв`язку із зміною фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, яка перемістилася з території, на якій ведуться бойові дії);

6) внутрішньо переміщена особа та члени її сім`ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, володіють майновими правами на об`єкти незавершеного житлового будівництва чи правом власності на житлове приміщення, що відповідає нормі жилої площі, визначеної статтею 47 Житлового кодексу України (на кожного члена сім`ї), що розташовані в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії російської федерації, зокрема з моменту введення воєнного стану), або таке нерухоме майно було відчужено протягом п`яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації;

7) внутрішньо переміщена особа не перебуває на квартирному обліку;

8) внутрішньо переміщеній особі або членам її сім`ї вже надавалося житло або виплачувалася грошова компенсація за належні для отримання жилі приміщення за рахунок бюджетних та благодійних коштів, залучених коштів суб`єктів господарювання, інших джерел, не заборонених законодавством;

9) внутрішньо переміщена особа перебуває на обліку в базі даних менш як один рік згідно з відомостями бази даних;

10) наявність обвинувального вироку суду у зв`язку із вчиненням внутрішньо переміщеною особою злочину проти України.

Відповідно до п. 15 Порядку № 280 внутрішньо переміщена особа може оскаржити рішення комісії у судовому порядку.

Спірним рішенням від 04.04.2025 року №84 Комісією відмовлено оскільки ОСОБА_1 не був облікований в базі даних як внутрішньо переміщена особа саме до 24 лютого 2022 року, як передбачено пунктом 2 постанови КМУ №280 від 18.04.2018 зі змінами.

Як встановлено за наявними матеріалами у справі ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку з 08.02.2024 (розпорядження Покровської міської військової адміністрації №172р), що не заперечується відповідачем.

Також, позивач облікований в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб як внутрішньо переміщена особа вперше з 20.04.2022, що також не є спірним між сторонами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що 10 листопада 2025 року набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду в справі № 320/31254/23 якою визнано протиправними та нечинними зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України №263 від 24.03.2023 до «Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», а саме, до абзацу першого пункту 1 та абзацу першого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 280 від 18.04.2018 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», та зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено відповідно до вимог статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України.

При розгляді справи, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що окремі положення пунктів 1 та 2 Порядку, через набрання чинності Постанови № 263, яка стала невід`ємною частиною Постанови № 280, скасовують та обмежують конституційні права громадян на соціальний захист, достатній життєвий рівень, встановлений законами України пільги та гарантії, розміри та порядок їх надання, чим грубо порушують приписи частин другої та третьої статті 22 Конституції України, згідно з якими конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Водночас, Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову № 263 від 24.03.2023 року, фактично допустив звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, шляхом скасування наданих державою соціальних прав, гарантій, пільг, компенсацій, які були встановлено постановою № 280. Набрання чинності постанови № 263 в частині внесення змін до абзацу першого пункту 1 та абзацу 1 пункту 2, призводить до зміни вимог щодо терміну перебування в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, і, як наслідок, це порушує право громадян, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Суд наголосив, що виплата грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, є складовою їх соціального захисту, при цьому, постановою № 263 було додатково збільшено вимоги щодо набуття права на компенсацію, шляхом звуження кола осіб, а саме, наразі не мають бути особи, які були внутрішньо перемішеними до 24 лютого 2022, що призводить до порушення прав громадян щодо рівності перед законом в порівнянні з громадянами, які мають такий же статус, захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та навіть так само були вимушені залишити своє місце проживання, однак вже після 24 лютого 2022 року.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до положень частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Частинами першою, другою, шостою статті 57 Закону України «Про правотворчу діяльність» встановлено, що дія нормативно-правового акта у часі це реалізація нормативно-правового акта щодо суспільних відносин, що виникли після набрання ним чинності або до набрання ним чинності і тривали станом на дату набрання актом чинності. Дія нормативно-правового акта поширюється на суспільні відносини, що виникли (тривають) після набрання ним чинності, якщо інше не передбачено Конституцією України чи законом.

Дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання ним чинності, якщо інше не передбачено законом, і закінчується моментом припинення його дії.

У разі якщо припинення дії нормативно-правового акта здійснюється на підставі рішення суду, дія нормативно-правового акта припиняється з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

У постанові від 08.02.2022 у справі № 1540/3828/18 Верховний Суд також вказав, що відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Таким чином, визнання нечинними та скасування у судовому порядку, змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України №263 від 24.03.2023 «Деякі питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» зміни до пункту 2 Порядку №280, не породжує для позивача юридичних наслідків, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату звернення і на дату прийняття Комісією рішення 04.04.2025 № 84 відповідні положення пункту 2 Порядку №280 були чинними.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Покровської міської ради Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Троянова