Ухвала суду № 136967536, 13.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 квітня 2026 рокуСправа №160/29081/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі № 160/29081/24,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року у справі № 160/29081/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 18.10.2024 року № 262240028957 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 10.10.2024 року, з урахуванням висновків суду;

- у задоволенні решти позовної заяви - відмовлено;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 605,60 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, апеляційну скаргу Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області задоволено частково, а саме:

- рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року в адміністративній справі №160/29081/24 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 10.10.2024 року зарахувати періоди, які обліковані в персональній відомості ОСОБА_1 форми ОК-5 за кодами підстав 3П3013А1 та 3П3014А4 - до його спеціального стажу на підземних роботах за Списком № 1 в умовах зайнятості повний робочий день, та в цій частині прийняти у справі нове судове рішення про задоволення позову;

- зобов`язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 10.10.2024 зарахувати періоди, які обліковані в персональній відомості ОСОБА_1 форми ОК-5 за кодами підстав 3П3013А1 та 3П3014А4 - до його спеціального стажу на підземних роботах за Списком № 1 в умовах зайнятості повний робочий день;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 2422,40 грн.

До суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що на думку позивача станом дотепер судом першої інстанції у справі № 160/29081/24 не ухвалено судове рішення щодо його позовної вимоги, яка сформульована в пункті 3 позовної заяви (а саме: зобов`язати відповідача під час повторного розгляду його заяви від 10.10.2024 року зарахувати період з 01.09.1991 року по 18.06.1996 року до страхового (загального) стажу), а також не вирішено питання щодо відшкодування йому витрат по сплаті судового збору.

Вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд доходить наступного.

Так, ч.1 ст.252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 252 КАС України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Отже, законодавцем чітко визначено перелік умов, що можуть бути підставою для винесення додаткового рішення у справі.

Статтею 139 КАС України установлені такі правила розподілу судових витрат:

1. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

3. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

4. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

5. У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

6. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

7. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

8. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

9. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

10. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

11. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Отже, загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 року у справі № 160/29081/24 зазначено, що розподіл судових витрат здійснено відповідно до ст.139 КАС України. Так у зв`язку з прийняттям рішення на користь позивача, стягнуто сплачений судовий збір на користь позивача за подання позову (нерозподілена частина судових витрат) та апеляційної скарги: 605,60 грн та 1 816,80 грн (сума яка підлягала сплаті), разом 2 422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Таким чином, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 року у справі № 160/29081/24 вже вирішено питання, заявлене позивачем в заяві про винесення додаткового судового рішення.

Повторний розгляд вимоги щодо якої судом вже було прийнято рішення, а саме щодо ухвалення судового рішення щодо позовної вимоги, яка сформульована в пункті 3 позовної заяви (зобов`язати відповідача під час повторного розгляду його заяви від 10.10.2024 року зарахувати період з 01.09.1991 року по 18.06.1996 року до страхового (загального) стажу), а також щодо вирішення питання про відшкодування витрат по сплаті судового збору не передбачено чинним законодавством.

Незгода з рішенням суду, або окремою його частиною не є підставою для винесення додаткового рішення у справі.

Враховуючи викладене у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/29081/24.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 253, 374, 293, 294, 295 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по справі № 160/29081/24 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набуває законної сили у відповідності до положень ст.256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст. ст.294, 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма