Ухвала суду № 136964998, 29.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8382/26

Провадження № 2/522/8150/26

УХВАЛА

про залишення позову без руху

29 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Грандбуд» про визнання недійсними пункти договору, розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві стягнення грошових коштів та збитків,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 14.05.2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Грандбуд» про визнання недійсними пункти договору, розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві стягнення грошових коштів та збитків.

Матеріали позову суддя отримала 15.05.2026 року.

З 19.05.2026 року по 21.05.2026 року суддя перебувала у відпустці.

22.05.2026 року суддя перебувала у відрядженні.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить із наступного.

Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.

Згідно матеріалів позову, позивач просить:

- визнати недійсним пункт 2.6. та 5.8. Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/131 від 28 грудня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Грандбуд»;

- розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/131 від 28 грудня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Грандбуд»;

- стягнути зі Споживчого товариства «Грандбуд» (Ідентифікаційний код: 39468655) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти, сплачені за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/131 від 28 грудня 2020 року, у сумі, еквівалентній 56 117,00 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання судового рішення;

- стягнути зі Споживчого товариства «Грандбуд» (Ідентифікаційний код: 39468655) на користь ОСОБА_1 (РНОКІП НОМЕР_1 ) штраф. за період прострочення виконання зобов`язання з 29.12.2023 р. по 12.05.2026 р., у сумі, еквівалентній 4 859,73 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання судового рішення.

Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач звернувся до суду з:

- двома позовними вимогами немайнового характеру;

- двома позовними вимогами майнового характеру.

Позивачем визначено ціну позову у розмірі 60 976,73 доларів США, що еквівалентно за курсом Національного банку У країни на день складання позовної заяви 2 680 439,49 гривень.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.п 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Між тим, доказів сплати судового збору позивачем до позову не додано.

Позивач просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки позов поданий з метою захисту прав споживачів.

Представник позивачів зазначила, що позивачі звільнені від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», та висновків Верховного Суду викладених у постанові 04.02.2021 у справі № 607/1569/19 та у постанові від 20.05.2021 року у справі № 607/1569/19.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

У статті 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У частині п`ятій статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Аналіз вказаних норм свідчить, що не є споживачем особа, яка оплачує пай на виконання договору про сплату пайових внесків та статуту кооперативу. Договір про сплату пайових внесків не є договором про надання послуг чи підряду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, як споживачів.

З системного аналізу положень цих законів вбачається, що Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Посилання позивача на те, що правовідносини між ними виникли на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» потребують обґрунтованості, оскільки, вирішити спір позивач просить на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України, а не Закону України «Про захист прав споживачів».

При вирішенні питання, щодо наявності підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору у цій справі, суду необхідні обґрунтовані доводи або документа, що підтверджують підстави звільнення позивачів від сплати судового збору відповідно до закону.

Зазначені у позові постанови містять висновок про те, що договір про послуги з будівництва житла, укладений між будівельною компанією (виробником) і споживачем (замовником будівництва), є змішаним, містить елементи також договору підряду, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо стягнення пені.

Тобто, правовідносини у даній справі не є подібними, оскільки, у вказаних постановах КЦС ВС суд вирішував питання про стягнення пені крізь призму ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», тоді як предметом даного спору є визнання майнового права та зобов`язання вчинення певних дій.

Спір стосується саме грошових коштів, сплачених за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві, що к свою чергу не є спором щодо неякісних послуг.

Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12 визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Велика Палата Верховного Суду у п.п. 52, 54-57 постанови від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Отже, наведені у клопотанні обставини не є підставою для звільнення сплати судового збору, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід:

- сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 16 640 грн.;

- сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2 662,40 грн.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку про залишення позову без руху та надання позивачу строку для їх усунення.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення судом від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Грандбуд» про визнання недійсними пункти договору, розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві стягнення грошових коштів та збитків - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу. У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Домусчі Л.В.