Вирок № 136964993, 28.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №752/8011/26

Провадження №1-кп/522/2757/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(на підставі угоди)

28 травня 2026 року Місто Одеса

Приморський районний суду міста Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №72026111500000039 від 30.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Донецьк, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає у АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

обвинуваченого- ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.205-1 КК України, за наступних обставин.

В травні 2024 року, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Києві, в районі вул. Райдужної, зустрівся з невстановленими слідством особами, які запропонували йому за грошову винагороду у розмірі 3000 грн умисно внести завідомо неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, та здійснити перереєстрацію на її ім`я, тобто стати засновником та керівником ТОВ «ІНТРОКС» (код ЄДРПОУ 45549354), без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену Статутом.

Отримавши від невстановлених слідством осіб зазначену пропозицію, усвідомлюючи протиправний характер таких дій, ОСОБА_3 , розуміючи, що він стає засновником та керівником ТОВ «ІНТРОКС» (код ЄДРПОУ 45549354), не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, з корисливих спонукань, перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, погодився на таку пропозицію, вступивши таким чином у попередню змову із невстановленими особами.

Реалізовуючи злочинний умисел, направлений на внесення завідомо неправдивих відомостей у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості вчинені за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 , надав невстановленим слідством особам власний паспорт громадянина України серії № НОМЕР_1 та картку фізичної особи платника податків № НОМЕР_2 , для підготовки документів, необхідних для державної реєстрації юридичної особи ТОВ «ІНТРОКС» (код ЄДРПОУ 45549354) без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену Статутом.

На підставі наданих ОСОБА_3 , паспортних даних, невстановлені слідством особи, за попередньою змовою з останнім, у травні 2024 року, точне місце та час досудовим розслідуванням не встановлено, підготувала ряд документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, та містили завідомо неправдиві відомості, а саме: Рішення єдиного учасника №05/24 від 08.05.2024 ТОВ «ІНТРОКС» (код ЄДРПОУ 45549354) про зміну Директора Товариства, затвердження збільшення Статутного капіталу Товариства до 3 000 000 (трьох мільйонів) гривень та продовження діяльності Товариства на підставі модельного Статуту, Акт прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ІНТРОКС» (код ЄДРПОУ 45549354) від 08.05.2024 про передачу засновником (учасником) ТОВ «ІНТРОКС» (код ЄДРПОУ 45549354) ОСОБА_6 (в особі представника ОСОБА_7 ), частки в статутному капіталі у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн., що складає 100 відсотків статутного капіталу Товариства, ОСОБА_3 на підставі якого, останній став одноособовим власником ТОВ «ІНТРОКС» (код ЄДРПОУ 45549354), заяву (форма 9) щодо державної реєстрації зміни учасника юридичної особи від 08.05.2024 про зміну засновника, заяву (форма 2) щодо державної реєстрації юридичної особи від 08.05.2024 про зміну керівника, без наміру здійснення господарської діяльності.

У подальшому, 08.05.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в офісі приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за адресою: провулок Бориса Айзенберга, 4, м.Одеса, при невстановлених слідством обставинах, ОСОБА_3 , та невстановлені слідством особи, подали перелічені вище документи приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , що стало підставою проведення реєстраційної дії «державна реєстрація юридичної особи» (або відповідних змін) суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «ІНТРОКС» (код ЄДРПОУ 45549354), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осібпідприємців зроблено відповідний запис.

За наведених обставин ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.205-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне внесення в документи, які відповідно до закону подаються для реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно угоди про визнання винуватості від 15 травня 2026 року, укладеної між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_3 , з іншого боку, за участі захисника адвоката ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст.472 КПК України, сторони кримінального провадження дійшли згоди про те, що обвинувачений зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Одночасно сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за скоєний ним злочин, передбачений ч.2 ст.205-2 КК України у виді штрафу у розмірі 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 000 (сто тридцять шість ) гривень.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст.205-2 КК України, визнав у повному обсязі та зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні вказаної угоди.

Прокурор ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 просили затвердити угоду про визнання винуватості від 15.05.2026, укладену між прокурором ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 .

Суд, перевіривши надані матеріали, заслухавши учасників судового розгляду, приходить до наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. Згідно ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вперше вчинив злочин, який згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані ч.2 ст.205-1 КК України за ознаками: умисне внесення в документи, які відповідно до закону подаються для реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, за попередньою змовою групою осіб.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, передбачені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання яке буде застосоване до неї у разі затвердження угоди судом.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого його обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст.473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором і обвинуваченим, за участю захисника, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

При призначенні покарання обвинуваченій суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових правопорушень. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.205-1 КК України є не тяжким злочином у господарської діяльності, який карається штрафом від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

ОСОБА_3 є громадянином України, уродженцем м.Донецьк, вперше притягується до кримінальної відповідальності, зареєстрований у м.Донецьк та мешкає у м.Києві.

Відомостей щодо перебування обвинуваченого на обліках у лікаря нарколога, зловживання ним алкогольними напоями чи наркотичними засобами немає.

Згідно довідки КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія», ОСОБА_3 проходив курси стаціонарного лікування в закладі з 16.01.2024 по 09.02.2024 року та з 15.11.2024 по 10.12.2024 року. Діагноз: F 07.8. «Органічний розлад особистості».

Обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину, щиро розкаявся, активно співпрацював зі слідством.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, є:щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому-відсутні;

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його поведінку, ставлення до вчиненого, форму вини й мотиви вчинення злочину, тяжкість його наслідків, зазначені обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити йому за вчинений ним нетяжкий злочин, передбачений ч.2 ККУ, покарання у вигляді штрафу, вважаючи дане покарання необхідним для її перевиховання та попередження вчинення нових злочинів.

Приймаючи таке рішення, суд, серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Заходи забезпечення кримінального провадження - скасувати.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відстуні.

Пропонована викривачу вигода відсутня.

Підстав для обрання запобіжного заходу судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1- 476 КПК України, ст.1-90, 205-1 КК України, суд,

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 15.05.2026, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , та підозрюваним ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 000 (сто тридцять шість тисяч) гривень на користь держави.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана, через суд який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя: