Ухвала суду № 136961816, 27.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2308/26

Провадження № 1-кс/461/3256/26

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

27.05.2026 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Млинівці Зборівського району Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою юридичною освітою, непрацюючого, доцента кафедри міжнародного права факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, який перебуває у творчій відпустці, розлученого, має 3 неповнолітніх дітей: Маргариту, 2010 р.н., ОСОБА_7 , 2014 р.н., ОСОБА_8 , 2016 р.н., та повнолітнього сина ОСОБА_9 , 2007 р.н., раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному 10.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000223, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,,-

в с т а н о в и в:

25.05.2026 старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить продовжити строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить 266240 грн, на 60 діб. У разі внесення застави на ОСОБА_5 покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 10.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000223, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в грудні 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, під час зустрічі ОСОБА_5 з ОСОБА_11 за адресою: м. Львів, вул. Плугова, 4а, та розмови щодо працевлаштування ОСОБА_10 з можливістю його бронювання від мобілізації, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на організацію незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України.

У подальшому ОСОБА_5 , діючи з корисливим мотивом, достовірно знаючи, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», в умовах воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», розробив злочинний план незаконного перенаправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, який полягав в отриманні від ОСОБА_11 або ОСОБА_10 копій паспорта громадянина України та паспорта для виїзду за кордон, ідентифікаційного коду, усіх дипломів про навчання в закладах освіти на ім`я ОСОБА_10 , наданні порад і вказівок щодо порядку перетину кордону та поведінки з працівниками прикордонної служби, отриманні незаконної винагороди в сумі 7000 доларів США, виготовленні документів про працевлаштування, які дають підстави виїзду за кордон.

Надалі, 17.12.2025 приблизно о 15.11 год. ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_5 в додатку «Viber» з метою з`ясування деталей про послуги, які пропонує надати останньому, в ході чого вони домовились про зустріч, цього ж дня на вул. Богдана Хмельницького, 275 у м. Львові.

Так, прибувши на зазначену зустріч, 17.12.2025 приблизно о 16 год. ОСОБА_5 усвідомлюючи, що у ОСОБА_10 відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану, маючи умисел направлений на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, повідомив останньому, що може організувати його незаконне переправлення через державний кордон України шляхом виготовлення документів про працевлаштування на роботу з бронюванням, які дадуть можливість безперешкодно перетнути державний кордон України. При цьому, ОСОБА_5 керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи протиправність свої дій, висловив до ОСОБА_10 вимогу про необхідність надання грошових коштів в сумі 7000 доларів США за вище вказані послуги.

Після цього, 20.12.2025 приблизно о 11.18год ОСОБА_5 в додатку «Viber» написав ОСОБА_10 повідомлення, в якому запитав коли той привезе грошові кошти, а також повідомив, що йому потрібно надати копії паспорта громадянина України та паспорта для виїзду за кордон, ідентифікаційного коду, усіх дипломів про навчання в закладах освіти, фотокартку для документів та флешносій з фотокарткою в електронному вигляді. В ході цієї розмови, ОСОБА_10 погодився на пропозицію ОСОБА_5 та повідомив, що 22.12.2025 буде готовий надати грошові кошти.

22.12.2025 приблизно о 15.41 год. ОСОБА_10 на власному автомобілі марки «Ford Fusion» з номерним знаком НОМЕР_1 , прибув на попередньо домовлену зустріч із ОСОБА_5 , на територію автостоянки ТЦ «Епіцентр», що на вул. Богдана Хмельницького, 188А у м. Львові. В ході зустрічі ОСОБА_5 присів на переднє пасажирське сидіння в автомобіль до ОСОБА_10 та висловив вказівку передати грошові кошти і документи за виготовлення пакету документів, який усуне перешкоду в забороні перетину державного кордон України. На виконання вказівки, ОСОБА_10 передав йому грошові кошти в сумі 7000 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 22.12.2025 становить 295 736,7 грн), копії свого паспорта громадянина України та паспорта для виїзду за кордон, ідентифікаційного коду, усіх дипломів про навчання в закладах освіти, фотокартку для документів та флешносій з фотознімком в електронному вигляді, після чого ОСОБА_5 повторно запевнив ОСОБА_10 у виконанні взятих на себе зобов`язань.

У подальшому, в кінці січня 2026 року, в більш точно невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_11 за проханням ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_5 з метою встановлення обставин виконання взятих на себе ним зобов`язань щодо перенаправлення ОСОБА_10 через державний кордон України. В ході розмови ОСОБА_5 висловив до ОСОБА_11 вимогу про необхідність передачі йому додатково грошових коштів в сумі ще 3000 доларів США і запевнив, що організує виготовлення необхідних документів ОСОБА_10

11.03.2026 о 15.46 год. ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України та отримання від вказаної незаконної діяльності грошових коштів, зателефонував ОСОБА_11 і запитав коли вони будуть готові передати вищевказані 3000 доларів США. При цьому повідомив і запевнив, що за вище вказані грошові кошти він виготовить документи про перебування ОСОБА_10 на роботі в Міжнародній організації кримінальної поліції (Інтерпол) та посвідчення працівника вказаної Організації, які дадуть можливість отримати бронювання від військової служби і можливість перетину державного кордону України в період воєнного стану.

26.03.2026 приблизно о 12.00 год. ОСОБА_11 прибув на узгоджену попередньо зустріч із ОСОБА_5 до ТЦ «Епіцентр», що на вул. Богдана Хмельницького, 188А у м. Львові. В ході розмови останній повторно запевнив ОСОБА_11 про те, що виготовить ОСОБА_10 документи про працевлаштування в Міжнародну організацію кримінальної поліції, що дасть можливість безперешкодно виїхати за кордон України. Також, в ході цієї розмови ОСОБА_5 повторно висловив вимогу про необхідність надання йому грошових коштів у сумі 3000 доларів США, з метою завершення процедури виготовлення вище зазначених документів. Крім цього, під час вказаної розмови ОСОБА_5 інструктував, надав поради та вказівки щодо незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, зокрема що ОСОБА_10 під час перетину державного кордону України має говорити, що в нього є доступ до державної таємниці і до міжнародного розшуку, у зв`язку із чим він не зобов`язаний пояснювати причини поїздки, а також вказав що в документах які виготовить ОСОБА_5 буде QR-код із посиланням на сайт роботодавця, куди будуть телефонувати працівники державної прикордонної служби, де їм підтвердять, що ОСОБА_10 перетинає кордон у робочих справах.

30.03.2026 в ході подальших телефонних розмов, ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного умислу направленого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України до кінця, повторно пояснив ОСОБА_11 , що за отримані грошові кошти він працевлаштує ОСОБА_10 в Міжнародну організацію кримінальної поліції, що дасть можливість систематично перетинати державний кордон України під виглядом робочих поїздок працівника вказаної Організації. З метою завершення вказаної процедури ОСОБА_5 , повідомив, що йому необхідно надати копію диплому про навчання ОСОБА_10 , а також необхідно зустрітись для передачі грошових коштів. В ході цієї розмови, ОСОБА_11 погодився надати ОСОБА_5 обумовлену суму грошових коштів, після чого вони домовились зустрітись 31.03.2026.

Так, 31.03.2026 о 16.24 год. ОСОБА_11 за попередньою домовленістю із ОСОБА_5 прибув на територію автостоянки гіпермаркету «Ашан Citi», що на вул. Володимира Великого, 58 у м. Львові, де зустрівся з останнім та за його вказівкою передав йому несправжні (імітаційні) засоби, які імітують автентичні грошові кошти, номіналом по 100 доларів США кожна, в загальній кількості 30 (тридцять) штук, на загальну суму 3000 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 31.03.2026 становить 131 386,5 грн), як незаконну грошову винагороду за організацію незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприянні його вчиненню порадами і вказівками, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

31.03.2026 о 16:30 год ОСОБА_5 затримано на підставі п.1 ч.1 ст. 208 КПК України.

31.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприянні його вчиненню порадами і вказівками, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

01.04.2026 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, строком на 60 діб, тобто до 16:30 год 29.05.2026.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.05.2026 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 31.07.2026.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 29.05.2026, однак завершити досудове розслідування у зазначений строк немає можливості, оскільки на даний час триває криміналістична експертиза відео-, звукозапису; необхідно розсекретити та долучити до матеріалів кримінального провадження документи щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії з метою встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

Обставинами, які перешкоджали завершити вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у двомісячний строк, є особлива складність кримінального провадження, необхідність проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій, тривале розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, тощо.

Підставою для продовження застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою стала обґрунтована підозра у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначає, що жоден із вказаних ризиків не зменшився, оскільки досудове розслідування триває, встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлюються та допитуються свідки, на показання яких може вплинути підозрюваний, також тривають інші слідчі/процесуальні дії, у зв`язку із чим продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 є необхідним для забезпечення виконання завдань кримінального провадження, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги ступінь тяжкості злочину, особливу складність провадження, просить клопотання задоволити.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні. Вказала, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та продовжують існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що пред`явлена йому органом досудового розслідування підозра є необгрунтованою, докази вчинення ним кримінального правопорушення відсутні. За весь час досудового розслідування не встановлено жодних нових обставин. Ризики, наведені у клопотанні, вважає такими, що не відповідають дійсності. Просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту із перебуванням у приміщенні СІЗО, щоб мати можливість користуватися комп`ютером та займатися науковою роботою. Ствердив, що визначений розмір застави є непосильно надмірним, у нього наявні борги, тому немає такої суми коштів для внесення застави.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила щодо клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу, просила відмовити у задоволенні такого. Вважає, що органом досудового розслідування не надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Також зазначила, що недоведеними є ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки усі необхідні речові докази були вилучені, із такими проведено усі необхідні слідчі дії. Просить, врахувавши місці соціальні зв`язки підозрюваного, застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши клопотання та документи, якими воно обґрунтоване, дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 131 КПК України одними із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно змісту ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу, що передбачено частиною першою статті 183 КПК України.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до частини третьої статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: (1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; (2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Положеннями частин третьої та п`ятої статті 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до вимог частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 10.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000223, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Згідно протоколу затримання особи від 31.03.2026, ОСОБА_5 31.03.2026 о 16:30 год затримано в порядку ст.208 КПК України.

31.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприянні його вчиненню порадами і вказівками, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 01.04.2026 застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, - тобто до 16:30 год. 29.05.2026, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19». Визначено підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., із покладенням, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_5 , наступних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 01.06.2026: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Прокурором доведено, що закінчити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не є можливим через особливу складність кримінального провадження, необхідністю завершення та проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, результати яких матимуть доказове значення у кримінальному провадженні, перелік яких наведено в клопотанні.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.05.2026 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 31.07.2026.

Щодо обґрунтованості підозри.

Ухвалюючи судове рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.

Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації його дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підтверджується доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: рапортом оперуповноваженого УСР у Львівській області ДСР НП України ОСОБА_12 від 10.03.2026 про виявлення кримінального правопорушення; рапортом оперуповноваженого УСР у Львівській області ДСР НП України ОСОБА_12 про виконання доручення слідчого; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.03.2026; протоколами додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 27.03.2026, 31.03.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.03.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.03.2026; протоколами про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відеоконтролю особи від 27.03.2026; протоколом огляду несправжніх (імітаційних) засобів від 31.03.2026; протоколом огляду особи від 31.03.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.03.2026; протоколами огляду предметів від 27.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 12.05.2026; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 01.04.2026.

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Щодо обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 01.04.2026, та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Продовження існування ризику переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі, на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (незаконно перетнути державний кордон) від органів досудового розслідування, суду, з метою уникнення покарання, враховуючи те, що останній обізнаний в методах незаконного перетину кордону України, так як вчиняв злочин пов`язаний з такою діяльністю.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Окрім цього, продовжує існувати ризик впливу ОСОБА_5 на свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину.

При встановленні наявності ризику впливу свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Не припинив існувати ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показаннями свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі штучного алібі щодо непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Щодо ризику того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що ймовірність існування такого істотно зменшилася, оскільки основні речі та документи у вказаному кримінальному провадженні вилучені органом досудового розслідування та перебувають у його розпорядженні, втім такий ризик не перестав існувати остаточно, оскільки досудове розслідування ще триває, строк такого продовжено у зв`язку із необхідність проведення ряду слідчих (розшукових) дій з метою збирання доказів.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що обставини у кримінальному провадженні з часу застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не змінилися, встановлені ризики на момент розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу не зникли та продовжують існувати. Стороною захисту не спростовано ризиків доведених прокурором.

Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст.178 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, якому станом на день розгляду клопотання виповнилося 47 років, такий з вищою юридичною освітою, непрацюючий, доцент кафедри міжнародного права факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, який перебуває у творчій відпустці, розлучений, має 3 неповнолітніх дітей: Маргариту, 2010 р.н., ОСОБА_7 , 2014 р.н., ОСОБА_8 , 2016 р.н., та повнолітнього сина ОСОБА_9 , 2007 р.н., які проживають з його колишнього дружиною, підозрюваний проживає з батьками пенсіонерами, раніше не судимий, а також те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та доведених ризиків визначених пунктами п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що об`єктивно необхідним є продовження застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий суддя вважає, що на даний час застосування більш м`яких запобіжних заходів не здатне забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти наявним ризикам. Наявність тих обставин, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має 3 неповнолітніх дітей: ОСОБА_14 , 2010 р.н., ОСОБА_7 , 2014 р.н., ОСОБА_8 , 2016 р.н., та повнолітнього сина ОСОБА_9 , 2007 р.н., не мають такого ступеню довіри, що можуть бути враховані як такі, що мають запобіжний вплив на процесуальну поведінку підозрюваного та не є, в даному випадку, безумовними підставами для застосування йому більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об`єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного, та для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, підозрюваному слід продовжити строк тримання під вартою, що є достатнім та необхідним для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

Шодо можливості визначення розміру застави.

За приписами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.

На переконання слідчого судді, застава, визначена підозрюваному ОСОБА_5 згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.04.2026 в розмірі 266240 грн, є занадто непомірною для останнього та підлягає зменшенню, з огляду на час, який минув з моменту прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, останній не має змоги оплатити визначений розмір застави.

Слідчий суддя зазначає, що застава повинна встановлюватись з урахуванням реальної можливості її внесення, інакше вона стає суто формальним механізмом, являючи собою безальтернативне тримання під вартою.

Слідчим суддею беруться до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_15 , а саме те, що такий офіційно непрацюючий, має 3 неповнолітніх дітей: Маргариту, 2010 р.н., ОСОБА_7 , 2014 р.н., ОСОБА_8 , 2016 р.н., та повнолітнього сина ОСОБА_9 , 2007 р.н., та вважає, що необхідно визначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, впливати на свідків та інших підозрюваних чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним або заставодавцем внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього відповідні обов`язки.

На підставі викладеного і керуючись ст.176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 задоволити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 25.07.2026, в межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 гривень (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №UA918201720355299001500000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 27.07.2026, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 28.05.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_16