Ухвала суду № 136960487, 29.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 травня 2026 року м. Київ № 320/20646/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (адреса Україна, 01601, місто Київ, вул.Глазунова, будинок 1, ЄДРПОУ 44673629), в якому просить суд:

- зобов`язати Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) внести зміни до Державного реєстру щодо визнання повністю дійсним патенту України №118627 від 10.08.2017 на корисну модель «Охоронна система «Аресконт», зареєстрованого на ім`я ОСОБА_1 , та опублікувати такі відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність»;

- на підставі п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України прошу звернути рішення суду в частині зобов`язання Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) внести зміни до Державного реєстру щодо визнання повністю дійсним патенту України №118627 від 10.08.2017 на корисну модель «Охоронна система «Аресконт», зареєстрованого на ім`я ОСОБА_1 , та опублікувати такі відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність» до негайного виконання.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа має право звернутися до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів шляхом оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а також шляхом зобов`язання такого суб`єкта вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Системний аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вимога зобов`язального характеру, як правило, є похідною від вимоги про встановлення судом факту протиправності відповідного рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Інакше кажучи, покладення на відповідача обов`язку вчинити певні дії має бути процесуально та матеріально обумовлене встановленням судом порушення ним вимог законодавства при здійсненні владних управлінських функцій.

Отже, звертаючись до адміністративного суду із вимогою про зобов`язання суб`єкта владних повноважень внести зміни до державного реєстру та опублікувати відповідні відомості в офіційному бюлетені, позивач повинен належним чином визначити предмет оскарження та конкретизувати, які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача він вважає протиправними, у чому полягає порушення вимог закону, а також яким чином такі рішення, дії чи бездіяльність порушують його права, свободи чи законні інтереси.

Натомість зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги зобов`язального характеру без належного визначення самостійного предмета оскарження у розумінні статті 5 КАС України. Зокрема, позовна заява не містить достатньої конкретизації щодо того яке саме рішення відповідача підлягає оскарженню; які конкретні дії або бездіяльність Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) позивач вважає протиправними; у чому саме полягає порушення відповідачем вимог законодавства та які норми матеріального права були порушені; яким чином оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність порушують права або охоронювані законом інтереси позивача.

Суд зазначає, що за змістом процесуального закону обов`язковою умовою надання судового захисту в адміністративному судочинстві є встановлення наявності реального порушення прав чи інтересів особи саме внаслідок протиправного рішення, дії або бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Адміністративне судочинство спрямоване насамперед на захист порушеного права особи у сфері публічно-правових відносин, а не на абстрактний контроль за законністю діяльності суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, для належного оформлення позовної заяви позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог та привести їх у відповідність до способів захисту, визначених статтею 5 КАС України, зокрема: визначити конкретне рішення, дії чи бездіяльність відповідача, які оскаржуються, зазначити, у чому полягає їх протиправність, та сформулювати похідні вимоги зобов`язального характеру залежно від визначеного предмета спору.

Окремо суд звертає увагу на питання юрисдикційної належності даного спору.

Відповідно до статей 2, 4 та 19 КАС України до юрисдикції адміністративних судів належать публічно-правові спори, тобто спори, що виникають у зв`язку із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій або наданням адміністративних послуг.

Водночас зі змісту позовних вимог вбачається, що вони стосуються правомірності внесення до Державного реєстру патентів на корисні моделі відомостей щодо визнання повністю недійсним відповідного патенту України на корисну модель та публікації цих відомостей в Офіційному бюлетені «Промислова власність». Тобто матеріально-правовий аспект спору безпосередньо пов`язаний із питаннями правової охорони об`єктів права інтелектуальної власності.

Суд бере до уваги, що відповідно до частини другої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, зокрема щодо прав на винаходи та корисні моделі, віднесені законодавцем до компетенції Вищого суду з питань інтелектуальної власності. З урахуванням пункту 16 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності відповідні спори розглядаються судами за правилами юрисдикції, які діяли раніше (залежно від суб`єктного складу та характеру відносин).

Аналіз характеру спірних правовідносин на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі викликає необхідність чіткого розмежування публічно-правового захисту від захисту приватних (майнових чи особистих немайнових) прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Зважаючи на те, що встановлення неналежності спору до адміністративної юрисдикції є підставою для відмови у відкритті провадження (стаття 170 КАС України), суд, з метою забезпечення права на справедливий суд та недопущення передчасного обмеження доступу до правосуддя, на даній стадії процесу не робить остаточного висновку щодо юрисдикції, а вважає за необхідне надати позивачу можливість викласти свою правову позицію та надати додаткові письмові обґрунтування щодо наявності ознак публічно-правового спору у правовідносинах з Державною організацією "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) у контексті реалізації нею саме владних управлінських функцій; обґрунтування підсудності цього спору саме суду адміністративної юрисдикції з урахуванням його предмета та підстав.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У даній позовній заяві позивачем фактично об`єднано дві вимоги немайнового характеру (зобов`язання внести зміни до реєстру та зобов`язання опублікувати відомості).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн. Таким чином, належний до сплати судовий збір за дві вимоги немайнового характеру становить 2662,40 грн .

Оскільки до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору лише на суму 1331,20 грн, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн та надати суду відповідний документ про сплату.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України, що відповідно до статті 169 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду), шляхом конкретизації змісту порушеного права та характеру правопорушення, деталізувавши який саме нормативний акт порушив відповідач під час яких дій чи бездіяльності тощо;

- обґрунтування підсудності цього спору саме суду адміністративної юрисдикції з урахуванням його предмета та підстав;

- оригіналу документа про доплату 1 331,20 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" про зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.