Ухвала суду № 136959661, 29.05.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

29 травня 2026 року Справа №200/1426/26

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (85612, Донецька обл., м.Курахове, вул. Енергетиків, 34, код ЄДРПОУ 31831942) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.02.2026 № 000/90/32-00-07-13, від 06.02.2026 № 000/92/32-00-07-13, від 06.02.2026 № 000/91/32-00-07-13.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підставою для розгляду цієї справи в загальному провадженні відповідачем зазначено потребу в детальному розгляді спору по суті, дослідження великої кількості первинної документації та з`ясування всіх обставин справи. Крім того, в порядку спрощеного провадження розглядаються справи у яких розмір позовних вимог не перевищує 332 800, 00 гривень. Однак, у справі № 200/1426/26 розмір позовних вимог становить 120 881 316, 50 гривень.

Розглянувши клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі КАС України).

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Частинами 1-3 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 ст. 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження НЕ можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування заяви відповідачем зазначено, що для повного і всебічного встановлення обставин справи необхідним є її розгляд в судовому засіданні з відібранням усних пояснень та детальним встановленням обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення:

від 06.02.2026 № 000/91/32-00-07-13 (форма «В3») про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 92 461 008, 00 гривень;

від 06.02.2026 № 000/90/32-00-07-13 (форма «В1») на загальну суму 10 714 132, 50 грн (про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 8 571 306, 00 грн; штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 142 826, 50 грн);

від 06.02.2026 № 000/92/32-00-07-13 (форма «В4») про зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 17 706 175, 00 гривень.

Вказані спірні податкові повідомлення-рішення не є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Суд зазначає, що законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.

При цьому, спрощене позовне провадження передбачено законодавцем для розгляду справ як незначної складності, перелік яких визначений ч.6 ст. 12 КАС України, так інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Крім того, спрощене позовне провадження передбачено законодавцем для розгляду, в тому числі справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Також, законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання. Суд зауважує, що порядок розгляду справи не обмежує сторін в наданні пояснень, заяв, клопотань, додаткових доказів по суті справи.

Суд враховує, що ухвалою від 18.03.2026 учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи, що надає кожній із сторін рівні можливості навести свої пояснення, міркування та аргументи, подати докази з метою доведення їх переконливості, а також висловити власну точку зору щодо позиції процесуального опонента.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 № 475/97-ВР вказує на те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Ахnе v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Відтак, наведені у клопотанні відповідача аргументи не вказують на існування підстав для розгляду цієї справи у порядку загального позовного провадження чи у порядку спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання.

Тому, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та судове засідання у цій справі не призначалось, клопотання про розгляд справи за участі Східного МУ ДПС по роботі з ВПП в режимі відеоконференцзв`язку також не підлягає задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Станом на даний час воєнний стан продовжений.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу. Донецький окружний адміністративний суд розташований в м. Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, системних ракетних обстрілів населених пунктів області, у тому числі м. Слов`янськ, які в свою чергу створюють суттєву загрозу життю та здоров`ю людей, керівництвом Донецького окружного адміністративного суду задля збереження життя та здоров`я працівників та відвідувачів суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи установи в дистанційному режимі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд зазначає, що під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження сторони не обмежені у поданні доказів, наданні пояснень та взагалі отриманні судового захисту.

Керуючись ст. 248, 256, 262 КАС України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи № 200/1426/26 в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Т.В.Загацька