Рішення № 136959544, 29.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 рокуСправа №160/18950/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлену довідкою №3100 від 31 грудня 2024 року;

-зобов`язати Військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 провести мені повторний медичний огляд з дотриманням процедури проведення медичного огляду, встановленої Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він проходив медичний огляд військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 для визначення ступеня придатності до військової служби, по закінченню якого відповідачем прийнято постанову ВЛК у формі довідки №3100 від 31.12.2024, відповідно до якої його було визнано придатним до військової служби. Позивач не погоджується з таким висновком відповідача та вважає, що він є передчасним. Відповідачем не враховані наявні у позивача захворювання, не проводились обов`язкові дослідження, що передбачені клінічними протоколами діагностування хвороб серця, не враховані результати попередніх клінічних досліджень, зокрема і висновки лікаря-кардіолога. За таких обставин, висновок ВЛК щодо придатності позивача до військової служби є незаконним, відповідачем порушено порядок проведення медичного огляду, що є підставою для визнання протиправною та скасування довідки ВЛК, тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Ухвалою суду від 09.07.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову.

11.07.2025 позивачем подано клопотання з доказами усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.07.2025 визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено позивачу строк звернення до суду; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18950/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою витребувано у Військової частини НОМЕР_1 усі докази на обґрунтування правових підстав для прийняття постанови, що оскаржується.

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погоджується та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я. У разі наявності сумніву щодо правильності висновку позаштатної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 щодо придатності до військової служби, військовослужбовець має право звернутись до регіональної військово-лікарської комісії або Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку. Відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України. Згідно з підпунктом 2.3.4 та 2.3.5 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. У свою чергу, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Додатково, в Положенні № 402 не визначено порядку оскарження довідок позаштатної військово-лікарської комісії (військової частини НОМЕР_1 ). У разі погіршення стану здоров`я позивач має право звернутися по команді до вищестоящого командування з рапортом про направлення на обстеження, лікування чи проведення медичного огляду ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби.

У відповіді на відзив позивачем зазначено про безпідставність та необґрунтованість позиції відповідача щодо порядку оскарження постанови ВЛК. На переконання позивача, відповідачем залишено поза увагою той факт, що він оскаржував постанову ВЛК №3100 від 31.12.2024 до ЦВЛК Збройних Сил України. 23.01.2025 за вих. №598/9/2110 ЦВЛК надіслала його скаргу для розгляду до 20 регіональної ВЛК. Згідно з відповіді 20 регіональної ВЛК від 10.02.2025 вих. №1854/1080 підстав для скасування рішення ВЛК в/ч НОМЕР_2 , оформленого довідкою №3100 немає. Після перегляду скарги 20 регіональною ВЛК у березні 2025 року позивач повторно звертався до ЦВЛК, скарга знову була надіслана до 20 регіональною ВЛК. 28.03.2025 20 регіональною військово-лікарською комісією було направлено лист за вих. №1854/2318, згідно якого підстав для скасування рішення ВЛК в/ч НОМЕР_2 , оформленого довідкою №3100 немає. Таким чином, позивач вважає, що дотримався процедури оскарження результатів медичного огляду. В свою чергу, відповідач у своєму відзиві на позов не спростовує того, що 31.12.2024 Голова ВЛК в порушення вимог Положення №402 ігноруючи всі надані медичні документи, висновок лікаря терапевта ВЛК та висновки спеціалістів обласного кардіоцентру, не зазначає у довідці точний діагноз: стабільна стенокардія напруги ІІ-ІІІ ФК та змінює ступінь тяжкості наявної гіпертонічної хвороби з ІІ стадії, ступінь ризику ІІІ (високий) СН 1 ст. на І стадію гіпертонічної хвороби, без належного обґрунтування такої зміни та без проведення відповідних досліджень.

Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь позивача не скористався.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_3 , виданого 10.12.1998 МВМД Дзержинського РВХМУ УМВС України в Харківській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

26.04.2024 позивач призваний на військову службу, є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_4 .

09.12.2024 солдат ОСОБА_1 відповідно до направлення Військової частини НОМЕР_4 №3.27/9200 направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією до Військової частини НОМЕР_1 для визначення ступеня придатності за станом здоров`я до військової служби.

Згідно з карткою обстеження та медичного огляду №3185 у періоді 11.12.2024 до 31.12.2024 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , солдата Військової частини НОМЕР_4 , хірургом 12.12.2024, невропатологом 11.12.2024, офтальмологом 16.12.2024, ЛОР 12.12.2024, а також проведено загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, серологічний аналіз крові, флюорографію органів грудної клітини та ЕКГ 12.12.2024.

За результатами медичного огляду позивача постановою гарнізонною Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформленої довідкою від 31.12.2024 №3100 (додаток 4 до Положення №402), встановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва): І25. ІХС: дифузний кардіосклероз. 111.9. Гіпертонічна хвороба І стадія. СН О ст. Н90.8 Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість при середній втраті слуху до 20 дБ справа та зліва. М42 Обмежений міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків Th12-L1, L1-L2, L2-L3, L4-L5 з періодичним больовим синдромом та незначним порушенням функції. Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби. Вертеброгенна люмбалгія незначно виражена. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статей 23-в, 39-в, 40-в, 64-в графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби.

Не погодившись з вказаною постановою ВЛК, позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії із скаргою.

Листом Центральної військово-лікарської комісії від 23.01.2025 №598/9/2110 скарга позивача направлена для розгляду за належністю до 20 регіональної ВЛК.

20 регіональною ВЛК листом від 10.02.2025 №1854/1080 повідомлено позивачу, що підстав для скасування постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби немає.

Позивач повторно звернувся до Центральної військово-лікарської комісії із скаргою на постанову ВЛК від 31.12.2024 №3100, яка листом від 12.03.2025 направлена до 20 регіональної ВЛК.

У листі від 28.03.2025 №1854/2318 20 регіональною ВЛК повідомлено позивача про розгляд його скарги та про відсутність підстав для скасування постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2024 №3100.

Не погодившись з постановою ВЛК Військової частини НОМЕР_1 , оформленої довідкою від 31.12.2024 №3100, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Турбота про збереження та зміцнення здоров`я військовослужбовців - обов`язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов`язків військової служби (абзац 2 частини перша статті 11 Закону №2011-XII).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 12.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ в редакції на час спірних відносин).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2232-XI захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 цього Закону).

За змістом частини третьої статті 1 Закону № 2232-XI військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із частиною сьомою статті 1 Закону № 2232-XI виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина дев`ята статті 1 Закону № 2232-XI).

Частиною 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

За змістом статті 3 цього Закону правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII у редакції на час виникнення спірних відносин) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

У відповідності до частин п`ятої, шостої та восьмої статті 4 Закону №3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з частинами першою та третьою статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402 в редакції на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення №402 це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу та поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із пунктом 1.2. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, у відповідності до пункту 1.3 розділу І Положення № 402, є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Пунктом 2.1. глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Згідно з підпунктами 2.5.1, 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів) (підпункт 2.5.3 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402).

За запитом голови ВЛК (ЛЛК), до роботи позаштатних (постійно та тимчасово діючих) ВЛК (ЛЛК) на правах членів ВЛК (ЛЛК) можуть залучатися головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень, інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров`я (установ), спеціалісти інших (не медичних) спеціальностей, начальник медичної служби та/або представник командування (керівництва) військової частини, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається (підпункт 2.5.5 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402).

Документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені (підпункт 2.5.11 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до підпунктів 2.6.2, 2.6.3 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.

Під час дії воєнного стану можуть створюватися додаткові гарнізонні ВЛК залежно від навантаження, що розміщуються в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності із включенням лікарів цих закладів до складу ВЛК. Такі гарнізонні ВЛК у ході своєї діяльності використовують гербову печатку та штампи відповідного закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, при якому вони створені.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається, зокрема: проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право приймати постанови відповідно до цього Положення (підпункт 2.6.4 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402).

Судом встановлено, що станом на час виникнення спірних правовідносин позивач є військовослужбовцем, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 .

Розділ ІІ Положення № 402 містить главу 6 «Медичний огляд військовослужбовців».

Так, відповідно до пункту 6.1. глави 6 розділу ІІ Положення № 402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров`я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Пунктом 6.2 глави 6 розділу II Положення №402 встановлено, що на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об`єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов`язкове до виконання;

медична книжка;

посвідчення особи (військовий квиток);

фотокартка 3 х 4 см без головного убору - при амбулаторному огляді;

службова характеристика для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в додатку 15). У тексті характеристики наводиться інформація щодо освіти військовослужбовця, який ВВНЗ і коли закінчив, навчання в інших навчальних закладах, у тому числі закордонних, особливостей проходження військової служби, служби за кордоном, у складі національного персоналу, національного контингенту, військових місіях, участі у бойових діях тощо, обов`язково зазначається думка командування військової частини щодо фізичного стану, фактичної працездатності військовослужбовця, виконання ним своїх службових обов`язків за станом здоров`я та можливість подальшого проходження ним військової служби на займаній посаді, призначення на посаду з меншим обсягом обов`язків, на нижчу посаду тощо;

медична характеристика (у медичній характеристиці обов`язково зазначають інформацію про захворюваність військовослужбовця, результати медичних оглядів ВЛК (при вступі у ВВНЗ, відрядженні за кордон, у миротворчі місії, під час служби у спецспорудах тощо), втрату працездатності за станом здоров`я за останні три роки та думку начальника медичної служби військової частини щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров`я).

Згідно з пунктом 6.3 глави 6 розділу ІІ Положення №402 оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.

Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

Голова та члени ВЛК вносять до реєстру ЕСОЗ відповідні записи, що характеризують стан здоров`я військовослужбовця, та, за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ.

Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або у звільненні від виконання службових обов`язків, проводиться за медичними показаннями.

Відповідно до пункту 6.9. глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

Згідно із пунктом 6.11. глави 6 розділу II Положення №402, у разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров`я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби.

Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду.

При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема: військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.

Відповідно до пункту 1.2. глави 1 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Пунктом 20.1. глави 20 розділу ІІ Положення №402 встановлено, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

За змістом пункту 20.3. глави 20 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) «Придатний»: до військової служби.

Постанова про придатність (непридатність) до навчання (служби) за військовою спеціальністю, служби у спеціальних спорудах, до участі у МО, національному персоналі тощо, згідно з вимогами ТДВ, приймається за такою формою: «На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ Таблиці додаткових вимог, придатний (непридатний) до ____ (вказати)».

Отже, серед основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби, для проведення якої створюються військово-лікарські комісії (ВЛК). До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать гарнізонні ВЛК, на які покладається проведення медичного огляду осіб військовослужбовців з метою визначення ступеня придатності до військової служби та які мають право приймати постанови відповідно до Положення №402.

Судом установлено, про що відсутність спір між сторонами, позивач на час спірних правовідносин є військовослужбовцем, проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_5 , призваний на військову службу до лав Збройних Сил України в квітні 2024 року, за направленням Військової частини НОМЕР_4 від 09.12.2024 №3.27/9200 щодо позивача проведено медичний огляд військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 з метою визначення ступеня придатності за станом здоров`я до військової служби.

У межах спірних правовідносинах позивач наполягає, що під час проведення медичного огляду відповідачем не було враховано його фактичного стану здоров`я та наявності хронічних захворювань, тому висновок ВЛК, викладений у довідці від 31.12.2024 №3100, про придатність до військової служби є неправомірним.

Заперечуючи позицію позивача, відповідачем зазначено, що медичний огляд позивача проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Однак, такі доводи відповідача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Суд звертає увагу, що законодавством регламентовано чітку процедуру проведення медичного огляду військовослужбовців, яка передбачає здійснення медичного огляду лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань.

Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Відповідно до картки обстеження та медичного огляду позивача, в ній наявні відомості щодо результатів дослідження загального аналізу крові, сечі, дослідження ЕКГ, флюорографія.

З картки обстеження та медичного огляду також вбачається, що в період з 11.12.2024 по 16.12.2024 було проведено медичне обстеження позивача такими спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОР.

Однак, висновку невропатолога медична картка не містить, а лише відомості про те, що огляд відбувся 11.12.2024, жодних додатків до картки з відомостей щодо висновку невропатолога до суду не надано, попри те, що судом витребовувались у відповідача усі докази з їх документальним підтвердженням на обґрунтування правових підстав для прийняття рішення, що оскаржується.

Крім того, у графі 12 картки обстеження та медичного огляду не зазначено діагнозу та постави ВЛК, статей, графи Розкладу хвороб.

Не містить картка обстеження та медичного огляду і підписів голови ВЛК, членів ВЛК та печатки установи.

Картка обстеження та медичного огляду не містить висновків лікарів інших (профільних) спеціальностей, зокрема лікаря-кардіолога, не зважаючи на медичні показання лікаря-терапевта стенокардія напруження ІІ-ІІІ фк., гіпертонічна хвороба серця ІІ ст., АГ- І ст.

Разом з цим, з наданих відповідачем матеріалів картки обстеження вбачається, що позивачем під час проходження медичного огляду надавались медичні документи його перебування на стаціонарному лікуванні в КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2»КНР з 19.05.2023 по 27.05.2023 з основним діагнозом: стенокардія напруження ІІІ фк та спокою, гіпертонічна хвороба ІІ ст.(ступінь 3, ризик 3), ГЛШ, в ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області з 01.08.2023 по 04.08.2023 з основним діагнозом: ІХС стабільна стенокардія напруження ІІ ф.кл. гіпертонічна хвороба ІІ ст. 3 ст. АГ, гіпертензивне серце (ГЛШ), ризик 3, ускладнення СН І ст. ІІ ф. кл. за NYHA зі збереженою скорочувальною функцією ЛШ (ФВ 70%), висновки серцево-судинного хірурга, консультативні висновки лікаря-кардіолога.

Водночас, з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем під час проведення медичного огляду позивача з метою встановлення його придатності до військової служби враховані попередні спеціальні дослідження та висновки серцево-судинного хірурга, лікаря-кардіолога.

Суд звертає увагу, що за змістом пункту 1.1. глави 1 розділу ІІ Положення № 402 при встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Відповідачем під час розгляду справи не обґрунтовано причин не залучення провідних (головних) медичних фахівців до медичного огляду позивача, зважаючи на попередньо встановлений діагноз терапевтом, а також те, що результати актуального обстеження не співпадали з результатами попередніх медичних обстежень, що були в розпорядженні ВЛК Військової частини № НОМЕР_1 на час проведення медичного огляду.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови (довідки) від 31.12.2024 №3100 відповідачем не дотримано вказаних вимог Положення №402.

При цьому, суд зауважує, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20, у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16 від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16.04.2025 у справі № 160/31586/23.

У спірному випадку, судом встановлено допущення відповідачем процедурних порушень при прийнятті рішення ВЛК, які за своїм змістом є суттєвими, оскільки могли вплинути на результати медичного огляду позивача.

За таких обставин, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що постанова військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою від 31.12.2024 №3100, прийнята не у спосіб, що визначений законодавством, та необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 КАС України, тож є протиправною та підлягає скасуванню, тому з метою відновлення порушеного права позивача суд вважає необхідним зобов`язати відповідача провести повторний медичний огляд позивача з метою визначення ступеня придатності до військової служби з урахуванням висновків суду, оскільки саме такий спосіб захисту у даному випадку є належним та необхідним для ефективного захисту порушеного права.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності свого рішення у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судових витрат зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), що оформлена довідкою від 31.12.2024 №3100.

Зобов`язати військово-лікарську комісію Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з метою визначення ступеня придатності до військової служби з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова