Рішення № 136958092, 29.05.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/579/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2026 року Корецький районний суд

Рівненської області

у складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

06.04.2026 представник ТОВ «Свеа Фінанс» за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслала до Корецького районного суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про споживчий кредит №8184996 від 14.08.2024, №1706150 від 19.08.2024 в загальному розмірі 34 754,00 грн.та судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 19.08.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1706150, шляхом обміну електронними повідомленнями, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 1 000 грн., строком користування кредитом 360 днів, стандартна процентна ставка 1,5% на день, передбачено договором періодичність сплати відсотків кожні 360 днів.

31.03.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-06/25, відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №1706150.

14.08.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №8184996, шляхом обміну електронними повідомленнями, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 7000 грн., строком користування кредитом 360 днів, стандартна процентна ставка 1,5% на день, передбачено договором періодичність сплати відсотків кожні 360 днів.

10.06.2025 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-12/25, відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №8184996.

Посилаючись на те, що відповідач зобов`язань за кредитними договорами не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 34754,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача вказаний розмір заборгованості та судові витрати.

Представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив чи заперечення проти позову суду не надав.

Частиною 1статті 280 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо відомостей про права та обов`язки сторін, а відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання до суду повторно не з`явився без повідомлення причин, не подав відзив на позовну заяву, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до положень статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

19.08.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №1706150, за умовами якого кредитодавець надає клієнту грошові кошти у розмірі 1000,00 грн, строком на 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,5 % в день, шляхом переказу на банківську карту № НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності та платності.

Вказаний договір про споживчий кредит, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та паспорту споживчого кредиту відповідач підписав електронним підписом 19.08.2024 р. одноразовим ідентифікатором X852.

19.08.2024 ТОВ «Селфі кредит» перерахувало на банківську карту № НОМЕР_1 грошові кошти відповідачу в розмірі 1 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням вих. №20250404-66 від ТОВ «Пейтек» .

31.03.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-06/25, відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №1706150.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 31.03.2025 р.№01.02-06/25за вказаним договором №1706150 за відповідачем утворилася заборгованість на загальну суму 6020,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1 000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 3020,00 грн, пеня 2000,00 грн.

14.08.2024 ОСОБА_1 як позичальник та ТОВ «Авентус Україна» уклали договір №8184896 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документа, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн., строком на 360 днів шляхом переказу коштів на його банківську карту № НОМЕР_1 , зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,5 % за один день користування кредитом, що закріплено у самому договорі та паспорті споживчого кредиту.

Вказаний договір про споживчий кредит, таблицю обчислення загальної вартості кредиту відповідач підписав електронним підписом 14.08.2024 одноразовим ідентифікатором С3514.

18.08.2024 р. ТОВ «Авентус Україна» перерахувало на банківську карту № НОМЕР_1 грошові кошти відповідачу в розмірі 7000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням вих. №20250612-1.1 від ТОВ «Пейтек».

10.06.2025 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-12/25, відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №8184896.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 10.06.2025 р.№01.02-12/25 за вказаним договором №8184896 за відповідачем утворилася заборгованість на загальну суму 28734,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5040,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 11024,00 грн, пеня 12670,00 грн.

Згідно ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.626, ст.629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.1 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтями 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2024 та 14.08.2024 ОСОБА_1 як позичальник та ТОВ «Селфі Кредит», ТОВ «Авентус Україна» уклали договори №1706150, №8184896 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, наданої позичальником, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 1000,00 грн. та 7000,00 грн., строком користування кредитом 360 днів, відсоткова ставка 1,5 % за один день користування кредитами.

Кредитні кошти надано на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу ТОВ «Свеа Фінанс» отриманої у позику за вказаними договорами заборгованості, суд приходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з заборгованості за договором тілом кредиту у розмірі 6040,00 грн. та процентами в розмірі 14044,00 грн за користування кредитними коштами, що були обумовлені договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання стягнення неустойки (пеня) у загальному розмірі 14670,00 грн., суд зважає на таке.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойки (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що на підставі кредитних договорів №8184896 від 14.08.2024, №1706150 від 19.08.2024 пеню відповідачу нараховано в період дії воєнного стану в України, на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказана сума підлягала списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про її стягнення є неправомірною.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що відповідач, отримавши від позивача кредитні кошти, у добровільному порядку та у встановлені договором строки їх не повернув, проценти у встановленому договором розмірі не сплатив, ним не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитними договорами, щодо повернення кредитних коштів, тому позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 20084,00 грн., в решті позову необхідно відмовити.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1538,56 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕАФІНАНС» заборгованість за договорами №8184896 від 14.08.2024, №1706150 від 19.08.2024 в розмірі 20 084 (двадцять тисяч вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, а також 1538 (одна тисяча п`ятсот тридцять вісім) грн. 56 коп. судового збору, що був сплачений позивачем при подачі позову.

В решту позову - відмовити.

Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», м. Київ вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя