Рішення № 136957004, 07.05.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11364/25

Провадження № 2/369/4661/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Крикунові І.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Коваленка Я.О.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Онишко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/11364/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Яготинської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку зустрічей, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коваленко Ярослав Олександрович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Яготинської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку зустрічей.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 22 липня 2023 року ОСОБА_1 (далі Позивач) та ОСОБА_2 (далі Відповідач) зареєстрували шлюб (актовий запис №421). Від шлюбу Сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте спільне життя сторін не склалося, у зв`язку з чим сторони почали проживати окремо та фактично припинили шлюбні відносини. Дитина залишилася проживати з Відповідачем.

Заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року по справі №382/217/25 шлюб між Позивачем та Відповідачем розірвано.

Крім того, рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2025 року по справі № 382/2062/24 стягнуто Позивача на користь Відповідача аліменти на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000,00 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Як зазначає представник позивача, починаючи з березня 2025 року Відповідач, внаслідок наявного конфлікту між Сторонами, не дає Позивачу можливості зустрічатися та спілкуватися з сином, в результаті чого останній позбавлений не тільки можливості спілкуватися з дитиною, а й будь-якої інформації щодо життя, побуту, здоров`я сина тощо.

На підставі викладеного, представник позивача просив суд:

1.Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Усунути перешкоди в спілкуванні Позивача з дитиною шляхом встановлення графіку зустрічей наступним чином:

- до досягнення дитиною трирічного віку - кожну середу з 12.00 години і до 19.00 години без присутності матері;

- до досягнення дитиною трирічного віку - кожну суботу з 12.00 години і до 19.00 години без присутності матері;

- після досягнення дитиною трирічного віку кожну другу в місяці суботу та неділю - з 10.00 години суботи до 18.00 години неділі за фактичним місцем проживання Позивача без обмеження місця прогулянок, з можливістю поїздки до родичів, без присутності матері;

- після досягнення дитиною трирічного віку кожну четверту в місяці суботу та неділю - з 10.00 години суботи до 18.00 години неділі за фактичним місцем проживання Позивача, без обмеження місця прогулянок, з можливістю поїздки до родичів, без присутності матері;

- після досягнення дитиною трирічного віку кожного 06 жовтня, в день народження сина, з 10 години до 16 години без обмеження місця прогулянок, з можливістю поїздки до родичів, без присутності матері;

- після досягнення дитиною трирічного віку в період кожних дошкільних (канікул в дитячому садочку) та/або шкільних літніх канікул з 10.00 години 01 липня по 19:00 годину 31 липня з можливістю виїзду для відпочинку та оздоровлення дитини на території України та закордон, без присутності матері;

- після досягнення дитиною трирічного віку в період кожних дошкільних (канікул в дитячому садочку) та/або шкільних зимових канікул з 10.00 години 01 січня по 19.00 годину 08 січня з можливістю виїзду для відпочинку та оздоровлення дитини на території України та закордон. У випадку зміни періоду дошкільних та/або шкільних канікул в зимовий час починаючи з 01 дня канікул з 10:00 години по 08 день 19:00 годину канікул, без присутності матері. При цьому за згодою обох батьків можлива зміна дат літнього відпочинку;

- після досягнення дитиною трирічного віку в період кожних дошкільних (канікул в дитячому садочку) та/або шкільних весняних та осінніх канікул - 05 (п`ять) календарних днів на кожний період канікул, починаючи з 01 дня канікул з 10:00 години по 05 день 19:00 години канікул з можливістю виїзду для відпочинку та оздоровлення дитини на території України та закордон, без присутності матері;

- необмежене спілкування з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто, засобами телефонного, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дитиною;- у день побачення з сином, Позивач має право забирати дитину з місця проживання дитини або садочку або школи особисто;

- зобов`язати Відповідача, за день до дня зустрічі Позивача з дитиною, надати йому точну інформацію щодо фактичного місця його навчання, проживання, перебування, а у разі настання таких змін, повідомити про це Позивача особисто на наступний день з дня настання таких обставин.

3. У випадку якщо графік роботи Позивача співпадає з днем зустрічі з дитиною, встановити можливість зміщувати в такому випадку графік побачення з дитиною, а саме перенесення дня зустрічі на наступний після робочої доби Позивача, за умови попередження Відповідача за два дні до дня зустрічі з дитиною засобами телефонного або інтернет зв`язку.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано час на усунення недоліків.

06 листопада 2025 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків та усунуто недоліки зазначені в ухвалі суду від 10 жовтня 2025 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

21 листопада 2025 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сацика Романа Васильовича надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує обставини, викладені позивачем у позовній заяві, оскільки саме позивач не бажає брати участі у вихованні дитини, ігнорує дзвінки відповідача, не виходить на зв`язок та не використовує можливості для спілкування з сином. Крім того, позивач заперечує проти запропонованого позивачем графіку зустрічей з дитиною, оскільки він не відповідає інтересам дитини до 3 років, та навпаки може нашкодити дитині. На підставі викладеного, представником відповідача запропоновано наступний графік побачень та спілкування з дитиною:

1.До досягнення дитиною трирічного віку кожну другу та четверту суботу з 10:00 години до 13:00 години в присутності матері в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей.

2.Після досягнення дитиною трирічного віку встановити побачення з батьком кожної другої та четвертої суботи місяця з 10:00 до 14:00 години в присутності матері.

3.У разі неможливості спілкування з сином у визначений час, зустріч перенести на наступні дні за домовленістю з матір ю.

4.Час та місце зустрічі визначати за попередньою домовленістю з матір`ю з обов`язковим урахуванням стану здоров`я та потреб дитини.

5.Спілкування з дитиною засобами телефонного чи іншого зв`язку здійснюється виключно за її власним бажанням та з урахуванням її психоемоційного стану.

6.Будь-яке розширення графіка спілкування, у тому числі передання дитини батькові на триваліші періоди (вихідні дні, святкові дні, канікули чи з можливістю ночівлі), може бути здійснене лише за умови встановлення стійкого та позитивного емоційного зв`язку між батьком і дитиною, відсутності ризиків для її психологічного стану, досягнення дитиною відповідного віку (після досягнення 6 років) та з обов`язковим урахуванням її думки і бажань.

04 грудня 2025 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Коваленка Ярослава Олександровича надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що має право на особисте спілкування з дитиною без присутності матері, з якою позивач має неприязні стосунки. Усі інші доводи відповідача не відповідають дійсності, є надуманими та обмежують права позивача як батька. На підставі викладеного, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

17 грудня 2025 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сацика Романа Васильовича надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що тривале ухилення позивача від участі у житті сина призвело до того, що дитина практично не пам`ятає як виглядає батько, у зв`язку із чим між ними фактично порушено психоемоційний зв`язок. За цих умов перебування дитини наодинці з позивачем може стати для нього психологічно травмуючим, що суперечить найкращим інтересам дитини. Таким чином, вимога позивача щодо зустрічей з дитиною без присутності матері є передчасною та необґрунтованою, оскільки її реалізація на даному етапі може завдати шкоди психоемоційному стану малолітнього сина сторін. На підставі викладеного, представник відповідача просив суд позовні вимоги задовольнити частково.

Протокольною ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 березня 2026 року клопотання представника позивача про долучення доказів задоволено та долучено до матеріалів справи висновок органу опіки та піклування; клопотання представника позивача про витребування доказів залишено без розгляду; клопотання представника відповідача про долучення доказів задоволено та долучено відеозапис до матеріалів справи; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.

У судовому засіданні відповідач та її представник заперечували проти задоволення позовних вимог у запропонованому позивачем способі. Наполягали на частковому задоволенні позовних вимог у запропонованому відповідачем у відзиві способі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи її було повідомлено належним чином. Надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі представника служби у справах дітей.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши доводи сторін, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 22 липня 2023 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року по справі №382/217/25 було розірвано.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10 жовтня 2023 року Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (актовий запис від 10 жовтня 2023 року № 2471).

Рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2025 року по справі № 382/2062/24 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років задоволено частково. Суд ухвалив:

«Стягувати із ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 3000 гривень 00 копійок щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

В частині стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1500 гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.».

Рішенням виконавчого комітету Яготинської міської ради 19 лютого 2026 року № 44 затверджено Висновок про встановлення порядку участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає окремо встановлено, що між батьками відсутнє взаєморозуміння та вони не знаходять спільної мови щодо питання виховання та розвитку малолітньої дитини - ОСОБА_3 , врахувавши думку членів Комісії, служба у справах дітей вважає за доцільне встановити порядок участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , батьком ОСОБА_1 , який проживає окремо до досягнення ним трирічного віку з урахуванням найкращих інтересів дитини.

Після досягнення дитиною трирічного віку батьки мають право повторно звернутися до відповідного органу з метою визначення (перегляду) участі у вихованні дитини з урахуванням віку, стану здоров`я та потреб дитини.

Службою розроблено порядок участі у вихованні малолітньої дитини:

1. До досягнення дитиною трирічного віку, кожну другу та четверту суботу з 10:00 до 19:00 години, або у разі зайнятості цих днів, в інший зручний для батька день за попереднім узгодженням з матір`ю дитини за своєю адресою: АДРЕСА_1 , а також в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей не порушуючи при цьому режиму дня дитини та з урахуванням бажання дитини, піклуючись про його фізичний та психологічний стан без присутності матері.

2. За взаємною домовленістю батьків, батько бачиться з сином у день народження сина та державні свята з 10.00 до 16.00 години з урахуванням бажання сина.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Тобто у дитини є право, а не обов`язок на підтримання регулярних особистих стосунків і прямих контактів з тим з батьків, який проживає окремо.

За змістом ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За правилами ст. 157 СК України той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов`язаний приймати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею. Крім того, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до вимог ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Положеннями ст. 159 СК України унормовано, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд не повинен надавати пріоритет інтересам батьків, а вирішувати спір, беручи до уваги передусім інтереси дитини з урахуванням конкретних обставин справи.

За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенції), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об`єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У рішенні від 07 грудня 2006 року в справі «Хант проти України», заява № 31111/04, ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відтак, будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням кожних конкретних обставин справи.

Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у п. 8 ст. 7 СК України та у ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Положеннями ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина, яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Таким чином, законодавством України закріплено не право, а обов`язок того із батьків, який проживає окремо, регулярно брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов`язок не чинити цьому перешкоди.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правилами ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дітей покладаються на обох батьків, кожен з батьків у рівній мірі зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Суд вважає, що сторонам слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості спілкування позивача з сином, а позивачу слід дослухатись до побажань матері дитини щодо необхідності урахування віку дитини, фізіологічних особливостей, потреб та інтересів дитини, спільно приймати рішення щодо всіх питань, що в першу чергу матиме позитивний приклад для дитини, її розвитку, впевненості та спокою.

Більш того, суд бере до уваги посилання відповідача у справі на те, що вона не заперечує проти спілкування позивача з їх малолітнім сином з урахуванням віку дитини, фізіологічних особливостей, потреб та інтересів.

Водночас, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що зустрічі позивача з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно проводити за її присутності, як матері. Дійшовши такого висновку, суд зважає на те, що станом на час винесення рішення дитині виповнилося 2 роки 7 місяців, за віком дитина є маленькою та відлучення її від матері може послугувати для дитини стресовим фактором. Також суд враховує, що дитина тривалий час не спілкувалась із батьком, у зв`язку із чим малолітньому сину сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потрібен буде час для відновлення психоемоційного зв`язку із батьком.

Тому обраний позивачем бажаний графік суд вважає на даний час передчасним. Суд враховує право та бажання батька проводити час з дитиною особисто, без присутності матері, водночас, наголошує на тому, що у статті 18 Конвенції визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Суд

Сторони по справі, як батьки малолітньої дитини бажають забезпечити їй належне виховання, однак, в той же час, належного компромісу щодо часу проведення батька з дитиною досягнуто не було, конфліктні ситуації спричинені виключно на ґрунті неприязних стосунків батьків між собою.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їхньої дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.

При цьому, варто відзначити, що на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дитини, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, та в родині в цілому, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини. Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини, зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини.

Враховуючи викладене, на підставі зібраних доказів, а також приймаючи до уваги те, що судом встановлено, що сторони на даний час в добровільному порядку не можуть дійти спільної згоди, щодо визначення порядку спілкування позивача з дитиною, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є обґрунтованими та законними в частині, у зв`язку з чим підлягають задоволенню частково.

Отже, у зв`язку з порушенням права позивача щодо участі у вихованні дитини та наявності спору між сторонами у спілкуванні з малолітнім сіном, на підставі ч. 2 ст. 159 СК України, суд визначає способи участі батька у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з врахуванням позиції сторін.

При цьому для визначення способів спілкування батька із дитиною суд бере до уваги конкретні обставини справи та враховує насамперед інтереси дитини.

При визначенні порядку спілкування позивача з дитиною, суд враховує вимоги ст. 141 СК України, положення ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до яких батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини; висновок про встановлення порядку участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає окремо, затверджений рішенням виконавчого комітету Яготинської міської ради 19 лютого 2026 року № 44; взаємовідносини позивача з відповідачем, вік дитини, стан здоров`я, а також зазначені вище обставини.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України).

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23 та інші).

Так, суд дійшов висновку про необхідність встановити графік спілкування з дитиною наступним чином:

1.До досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чотирьохрічного віку кожну другу та четверту суботу з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., або у разі зайнятості цих днів, в інший зручний для батька день за попереднім узгодженням з матір`ю дитини за домашньою адресою дитини, а також в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей не порушуючи при цьому режиму дня дитини та з урахуванням бажання дитини, піклуючись про його фізичний та психологічний стан за присутності матері;

2.Після досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чотирьохрічного віку:

- кожну другу та четверту суботу місяця, першу та третю неділю місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. без присутності матері, враховуючи стан здоров`я, графік занять та бажання дитини;

- кожний зимовий канікулярний період кожного року (п`ять) днів для оздоровлення та лікування дитини, без присутності матері дитини за домовленістю з нею, а також враховуючи стан здоров`я та бажання дитини;

- кожний літній канікулярний період кожного року два тижні (чотирнадцять днів), для оздоровлення та лікування дитини, без присутності матері дитини за домовленістю з нею, а також враховуючи стан здоров`я та бажання дитини;

- 06 жовтня кожного року з 10 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. без присутності матері, враховуючи стан здоров`я, графік занять та бажання дитини;

- необмежене особисте спілкування з дитиною засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку з обов`язковим урахуванням стану здоров`я, графіку, бажання, інтересів та потреб дитини;

- зустрічі проводити за домашньою адресою батька та/або за домашньою адресою дитини, в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дитини, без присутності матері дитини, із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, графіку, бажання, інтересів та потреб дитини.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Позивач не ставить вимогу про відшкодування судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 81, 82, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Яготинської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку зустрічей, задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:

3.До досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чотирьохрічного віку кожну другу та четверту суботу з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., або у разі зайнятості цих днів, в інший зручний для батька день за попереднім узгодженням з матір`ю дитини за домашньою адресою дитини, а також в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей не порушуючи при цьому режиму дня дитини та з урахуванням бажання дитини, піклуючись про його фізичний та психологічний стан за присутності матері;

4.Після досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чотирьохрічного віку:

- кожну другу та четверту суботу місяця, першу та третю неділю місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. без присутності матері, враховуючи стан здоров`я, графік занять та бажання дитини;

- кожний зимовий канікулярний період кожного року (п`ять) днів для оздоровлення та лікування дитини, без присутності матері дитини за домовленістю з нею, а також враховуючи стан здоров`я та бажання дитини;

- кожний літній канікулярний період кожного року два тижні (чотирнадцять днів), для оздоровлення та лікування дитини, без присутності матері дитини за домовленістю з нею, а також враховуючи стан здоров`я та бажання дитини;

- 06 жовтня кожного року з 10 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. без присутності матері, враховуючи стан здоров`я, графік занять та бажання дитини;

- необмежене особисте спілкування з дитиною засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку з обов`язковим урахуванням стану здоров`я, графіку, бажання, інтересів та потреб дитини;

- зустрічі проводити за домашньою адресою батька та/або за домашньою адресою дитини, в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дитини, без присутності матері дитини, із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, графіку, бажання, інтересів та потреб дитини.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 травня 2026 року.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Інформація про третю особу: Виконавчий комітет Яготинської міської ради, код ЄДРПОУ: 05408823, адреса місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район, м. Яготин, вул. Незалежності, 67.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА