Рішення № 136953950, 25.05.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/161/26

Номер провадження №2-о/351/70/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Мартинюка В.І.,

за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу окремого провадження за заявою адвоката Зленка Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , інша особа: Снятинська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадковдавцем на час відкриття спадщини,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник заявниці ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області, інша особа: Снятинська міська рада із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадковдавцем на час відкриття спадщини. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , баба заявниці. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали ОСОБА_3 на підставі державних актів серії IV-IФ № 036699 від 12 квітня 2001 року, серії ЯЖ № 551705 від 24 квітня 2009 року та серії ЯЖ № 551706 від 24 квітня 2009 року. Згідно заповіту все своє майно спадкодавець заповіла заявниці. Заповіт є чинним, не відмінявся і не скасовувався. Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена. 26 квітня 2019 року спадкодавець подарувала заявниці житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому спадкодавець проживала до самої її смерті. Крім цього, спадкодавець подарувала заявниці і земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується договором дарування земельної ділянки від 26.04.2019. Отже, останні майже три роки свого життя спадкодавець проживала у житловому будинку, який вже належав на праві власності заявниці. Заявниця, у свою чергу, також постійно проживала в цьому житловому будинку без реєстрації місця проживання, здійснювала догляд за спадкодавцем та вела з нею спільне господарство. З метою оформлення спадкових прав, заявниця звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Згідно постанови нотаріуса, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вона пропустила строк для прийняття спадщини та не надала нотаріусу доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Тому заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася.

Представник заявниці адвокат Зленко В.А. у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати без участі заявниці та її представника, вимоги підтримують повністю, просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій вказав, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду, просить справу розглядати без участі представника.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

18 лютого 2026 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про залишення заяви адвоката Зленка Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , інша особа: Снятинська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадковдавцем на час відкриття спадщинибез руху з наданням заявнику строку для виправлення вказаних недоліків.

23 лютого 2026 року від представника заявниці ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків.

24 лютого 2026 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про прийняття заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку окремого провадження.

27 лютого 2026 року на адресу суду надійшло клопотання від представника іншої особи про розгляд справи без участі представника Снятинської міської ради.

18 березня 2026 року від представника заявниці ОСОБА_2 надійшло клопотання про виклик свідків.

25 травня 2026 року від представника заявниці ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без участі заявниці та її представника.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили та процесуальні дії не вчинялись.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.08.2025, виданого повторно, вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис за № 200 (а.с. 42).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 38).

У відповідності до копії свідоцтва про одруження № НОМЕР_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 10. Прізвища після укладення шлюбу чоловіка ОСОБА_8 , дружини ОСОБА_8 (а.с. 40).

Відповідно до копії заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 все своє майно де б воно не було із чого воно б не складалось і все те що їй буде належати на день її смерті і на що за законом матиме право, а також дочку її ОСОБА_6 , яка проживає в її будинку і в ньому ж прописана, утримувати її до старості, заповіла заявниці ОСОБА_1 (а.с. 31).

Із копії акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 06.11.2025 № 353 вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрована та проживає ОСОБА_6 . ОСОБА_1 не зареєстрована, але постійно проживає з 26.04.2019 і по даний час (а.с. 9-11) .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1906 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 12-14).

Відповідно до копії Договору дарування житлового будинку від 26.04.2019 ОСОБА_3 подарувала житловий будинок номер АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 (а.с. 29-30) .

Із копії витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) № 82436502 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 заповіт, зареєстрований у нотаріуса під № 295, є чинним (а.с. 15).

У відповідності до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82403848 після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 102/2025 (а.с. 16).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Коломийського нотаріального округу Івано-Франківської області Лахнюк О.М. від 03.09.2025 № 249/02-14, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її бабусі, у зв`язку з тим, що на день смерті спадкодавиці заявниця не була зареєстрована разом з померлою та не подала заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори у встановлений законом строк (а.с. 36).

Згідно з копією довідки приватного нотаріуса Коломийського нотаріального округу Івано-Франківської області Лахнюк О.М. від 03.09.2025 № 248/02-14, після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа за № 102/2025 на підставі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 270 від 03.09.2025 ОСОБА_1 (а.с. 23).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила, що заявниця є її дочкою. ОСОБА_3 була її матір`ю. Дочка ОСОБА_1 постійно жила з ними, вели спільне господарство. Бабуся подарувала житловий будинок онучці. ОСОБА_1 зареєстрована у м. Івано-Франківську. Спорів щодо спадкового майна з дочкою не має.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_3 була його тіткою. Заявниця ОСОБА_1 постійно проживала з бабусею по АДРЕСА_1 , вели спільне господарство.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав .

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Пунктом 23 вказаної постанови передбачено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.

З огляду на те, що у цій справі обставини визнаються учасниками справи, суд вважає викладені заявником на обгрунтування своїх вимог обставини, встановленими.

Отже, зазначені обставини в достатній мірі підтверджують факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги є підставними і обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 82, 89, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву адвоката Зленка Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , інша особа: Снятинська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадковдавцем на час відкриття спадщини, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП- НОМЕР_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 18 березня 2022 складено відповідний актовий запис № 200 та 21 серпня 2025 року повторно видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП- НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Інша особа:Снятинська міська рада, код ЄДРПОУ 04054240, місцезнаходження: пл. Незалежності, 1, м. Снятин, Коломийський район, Івано-Франківська область.

Повний текст рішення складено 29.05.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК