Рішення № 136953519, 29.05.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/4181/25

Провадження № 2/188/1645/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Місюри К.В.

при секретарі Бібіковій В.В.

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на майно

В С Т А Н О В И В :

Позивач звертається до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно у зв`язку з наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23.02.2028 р. Після його смерті відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1 . право власності на частину зазначеної квартири було зареєстровано за померлим. Рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 25.12.2015 року № 487 «Про затвердження переліку АДРЕСА_2 .

Спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 за законом стала його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на момент смерті була зареєстрована та проживала з ним, що підтверджується Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні від 28.10.2025 року.

У позивачки та померлого є двоє спільних дітей, які разом зі спадкодавцем не проживали, та не подавали заяву про прийняття спадщини, так як не мали наміру на неї претендувати. 31.08.2018 року ОСОБА_1 відкрила спадкову справу у Лисичанській державній нотаріальній конторі за № 62923143 , номер у спадковому реєстрі 191/2018 та прийняла спадщину відкритої до майна померлого. Позивачка прийняла спадщину за померлим, однак не оформила на себе частину квартири . яка належала померлому.

07.02.2025 на запит позивачки Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції надало відповідь № 4796/Ч-211/15.1 в якій зазначено, що наразі правонаступником Лисичанської державної нотаріальної контори є Сіверськодонецька державна нотаріальна контора, виконання обов`язків завідувача якої покладено на державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Карпенко В.М. , однак документи Лисичанської державної нотаріальної контори до правонаступника або Луганського обласного державного нотаріального архіву не передавалися та не були вивезені на підконтрольну України територію, встановити їх місцезнаходження та стан збереження на даний час неможливо.

Враховуючи , що територія м. Лисичанська Луганської області на даний час тимчасово окупована , 08.04.2025 р. ОСОБА_1 звернулася до Другої кременчуцької державної нотаріальної контори із заявою про продовження провадження спадкової справи у Другій кременчуцькій державній нотаріальній конторі, вести її до закінчення та зберігання у своєму архіві. Заява зареєстрована в реєстрі за № 2-218.

08.04.2025 р. постановою нотаріуса № 579/02-31 було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом , на частку квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з тим , що ОСОБА_1 не було надано документів , що підтверджують державну реєстрацію права власності спадкодавця ОСОБА_2 .

Згідно довідки лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області № 991/01-31 від 18.03.2025 року, надати довідку про зареєстровані права на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 неможливо , оскільки обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 01.01.2013 року були покладені на Лисичанське підприємство « Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 року оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03.07.2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були.

Квартира АДРЕСА_1 була приватизована 11.12.1997 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано Лисичанським державним малим комунальним підприємством «Інвентаризатор» на підставі свідоцтва про право власності і записане у реєстрову книгу за № 1099 від 04.01.1998 р.

Оскільки на даний час відомості щодо квартири АДРЕСА_1 в Державному реєстрі нерухомого майна відсутні , позивачка не може реалізувати своє право спадкоємця , а тому звертається до суду.

Позивачка в судове засідання не з`явилася , надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовну заяву повністю підтримує та просить визнати за нею право власності на майно, зазначене у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився , про час та місце слухання справи належним чином повідомлений .

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав .

Судом встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23.02.2028 р. Після його смерті відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1 . Право власності на частину зазначеної квартири було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 за законом стала його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на момент смерті була зареєстрована та проживала з ним, що підтверджується Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні від 28.10.2025 року.

У позивачки та померлого є двоє спільних дітей, які разом зі спадкодавцем не проживали, та не подавали заяву про прийняття спадщини, так як не мали наміру на неї претендувати. 31.08.2018 року ОСОБА_1 відкрила спадкову справу у Лисичанській державній нотаріальній конторі за № 62923143 , номер у спадковому реєстрі 191/2018 та прийняла спадщину відкритої до майна померлого. Позивачка прийняла спадщину за померлим, однак не оформила на себе частину квартири , яка належала померлому.

07.02.2025 на запит позивачки Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції надало відповідь № 4796/Ч-211/15.1 в якій зазначено, що наразі правонаступником Лисичанської державної нотаріальної контори є Сіверськодонецька державна нотаріальна контора, виконання обов`язків завідувача якої покладено на державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Карпенко В.М. , однак документи Лисичанської державної нотаріальної контори до правонаступника або Луганського обласного державного нотаріального архіву не передавалися та не були вивезені на підконтрольну України територію, встановити їх місцезнаходження та стан збереження на даний час неможливо.

Враховуючи , що територія м. Лисичанська Луганської області на даний час тимчасово окупована , 08.04.2025 р. ОСОБА_1 звернулася до Другої кременчуцької державної нотаріальної контори із заявою про продовження провадження спадкової справи у Другій кременчуцькій державній нотаріальній конторі, вести її до закінчення та зберігання у своєму архіві. Заява зареєстрована в реєстрі за № 2-218.

08.04.2025 р. постановою нотаріуса № 579/02-31 було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом , на частку квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з тим , що ОСОБА_1 не було надано документів , що підтверджують державну реєстрацію права власності спадкодавця ОСОБА_2 .

Згідно довідки лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області № 991/01-31 від 18.03.2025 року, надати довідку про зареєстровані права на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 неможливо , оскільки обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 01.01.2013 року були покладені на Лисичанське підприємство « Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 року оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03.07.2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були.

Квартира АДРЕСА_1 була приватизована 11.12.1997 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано Лисичанським державним малим комунальним підприємством «Інвентаризатор» на підставі свідоцтва про право власності і записане у реєстрову книгу за № 1099 від 04.01.1998 р.

Місцем відкриття спадщини є територія , яка входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно з п.1.12 глави 10 Порядку вчинення нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (в редакції, яка діяла на час смерті спадкодавця) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Позивачка є єдиною спадкоємицею померлого ОСОБА_2 в розумінні статті 71 Закону України "Про міжнародне приватне право", якою визначено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні - правом України.

Отже, враховуючи вказані обставини, слід дійти до висновку про те, що єдиним спадкоємцем на отримання спадщини померлого ОСОБА_2 , розташованої на території України, є ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Таким чином, ОСОБА_1 , є громадянкою України, спадщину після смерті спадкодавця фактично прийняла, але не може розпоряджатися даним майном у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та неможливості їх оформлення через органи нотаріату.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачка надала достатню кількість доказів на підтвердження своїх вимог та належним чином обґрунтувала свій позов.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. ст 4,12, 23,76-82, 136, 247, 265 ЦПК України, ст.ст.328,392 , 1268 ЦК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом- задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на ? частини квартири АДРЕСА_3 .

У порядку ст. 136 ЦПК України звільнити відповідача від сплати судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К. В. Місюра