Рішення № 136953398, 29.05.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6525/25

№ 2/183/2240/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Фролової В.О.,

секретаря судових засідань - Сторожик А.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною та її спростування, стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року до суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати недостовірною інформацію, викладену відповідачем ОСОБА_2 на десятій сторінці апеляційної скарги від 11.04.2025, а саме твердження, що « ОСОБА_1 є одним із засновників Громадської організації людей з інвалідністю «Ерлайт»;

- зобов`язати відповідача ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію шляхом подання до адміністративного суду Дніпропетровської області письмової заяви про визнання зазначеної інформації недостовірною протягом 10 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили;

- стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000 000 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 11.04.2025, через підсистему «Електронний суд» позивачем було отримано апеляційну скаргу, підписану відповідачем ОСОБА_2 , яка обіймає посаду керівника Управління соціального захисту населення Самарівської міської ради, на десятій сторінці якої відповідач стверджувала, що « ОСОБА_1 є одним із засновників Громадської організації людей з інвалідністю «Ерлайт». Вказана інформація є недостовірною, оскільки позивач ніколи не був засновником вказаної організації, а відповідач незаконно зібрала та поширила недостовірну інформацію про позивача, що є порушенням його особистих немайнових прав, відповідно до ст. 277 ЦК України. Оскільки поширення цієї інформації носить публічний характер, викладене свідчить про умисел відповідача ввести суд в оману та завдати шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача. Крім того, вказана недостовірна інформація завдала позивачу моральної шкоди, яка полягає у приниженні честі, гідності, ділової репутації, погіршенні психоемоційного стану, а також у підриві довіри до позивача з боку колег, знайомих та інших осіб, які могли знайомитися із апеляційною скаргою, могла викликати сумніви у доброчесності позивача та вплинути на ставлення до позивача з боку суддів та інших учасників судового процесу та громадськості. Позивач оцінює розмір заподіяної йому моральної шкоди в сумі 2 000 000 грн.

Через підсистему «Електронний суд», 23.07.2025, надійшов відзив відповідача, в якому ОСОБА_2 заперечувала проти позовних вимог через їх безпідставність та необґрунтованість, зазначивши, що особисто з апеляційною скаргою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду не зверталась, позивачем не надано доказів порушення його особистих немайнових прав, а викладені обставини в апеляційні скарзі не є поширенням інформації.

Ухвалою суду від 14.10.2025, без складання письмової постанови, закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просив задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначив, що діяльність Громадської організації людей з інвалідністю «Ерлайт», керівником якої є інші особи, було дискредитовано через протиправні дії вказаної громадської організації, отже заяви відповідача про його причетність до участі в діяльності такої організації завдали шкоди його діловій репутації як правозахисника та публічного діяча. Такі дії заподіяли йому моральну шкоду, що потягло порушення його емоційного стану, спричинило хвилювання, необхідність звернення до лікаря.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилась, надавши через підсистему «Електронний суд» клопотання про розгляд справи без її участі.

Позивачем неодноразово заявлені усні клопотання про визнання явки відповідача обов`язковою, в задоволенні яких судом відмовлено, оскільки відповідачем висловлено у відзиві відношення щодо позовних вимог позивача, зазначено про розгляд справи без її участі, а клопотання позивача не містили належного обґрунтування, зокрема щодо з`ясування яких обставин явка відповідача є необхідною.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до доданих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, відповідно до відкритої інформації, викладеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 у адміністративній справі №160/31031/24, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, частково задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради про відмову ОСОБА_1 в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі від 17.06.2024. Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Самарівської міської ради щодо не проведення за заявою від 13.05.2024 комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб позивача, який потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі та зобов`язано Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі від 13.05.2024 та здійснити комплексне визначення ступеня його індивідуальних потреб, який потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, за показниками згідно з додатком 2.

У задоволенні іншої частини позовних вимог суд першої інстанції відмовив.

Як вбачається зі змісту ухваленого рішення по адміністративній справі № 160/31034/24 предметом розгляду стала перевірка законності рішення Управління соціального захисту населення Самарівської міської ради про відмову в призначенні ОСОБА_1 , який має встановлену І групу інвалідності по зору безстроково, компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі через не долучення ОСОБА_1 до заяви всіх необхідних документів.

Вказане рішення суду оскаржено Управлінням соціального захисту населення Самарівської міської ради в апеляційному порядку, шляхом подання 11.04.2025 через підсистему «Електронний суд», апеляційної скарги, яку підписано начальником управління Горбач Г.М., яка є відповідачем у вказаній цивільній справі.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги від 11.04.2025, (а.с.10) міститься посилання, що: « підстави та умови отримання першої групи інвалідності зору кардинально різняться з поведінкою, пересуванням та життєдіяльністю ОСОБА_1 , який постійно веде активний образ життя, активну громадську діяльність та є одним із засновників та одним з лідерів Громадської організації з інвалідністю «Ерлайт»».

Відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2768175 від 21.05.2026 засновником Громадської організації «Ерлайт» (код ЄДРПОУ 40184177) є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який також є керівником вказаної громадської організації.

З огляду на викладене, позивач зазначає про недостовірність викладених відповідачем відомостей в апеляційний скарзі від 11.04.2025 поданій в адміністративній справі № 160/31034/24, що завдало шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача, а також заподіяло моральну шкоду, що є предметом розгляду вказаної справи.

Статтею 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Так, статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації.

Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Слід зазначити, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Відповідно до постанов Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 347/1093/17, 20.11.2023 у справі № 760/3455/2, які підлягають врахуванню судом відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, у судовому порядку не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження. Інформація, зазначена в позовній чи іншій заяві, адресованій суду, а також у процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред`явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Як свідчить зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції, постановлених в адміністративній справі № 160/31034/24, відомості щодо активної участі позивача в Громадській організації «Ерлайт» не були підставою пред`явленого позову, не були доказом у справі, а також предметом апеляційного розгляду зазначеної адміністративної справи, у зв`язку з чим інформація викладена в апеляційний скарзі Управління соціального захисту населення Самарівської міської ради від 11.04.2025 (арк. 10) не підлягає спростуванню в судовому порядку.

Окремо суд зазначає, що, як встановлено судом, інформація щодо участі позивача у Громадській організації «Ерлайт», міститься в апеляційній скарзі, яка подана Управлінням соціального захисту населення Самарівської міської ради та підписана ОСОБА_2 як її керівником.

Слід зазначити, що при пред`явленні позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, який пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача , суд повинен відмовляти у задоволенні позову. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Так, позивачем визначено в якості відповідача у справі фізичну особу ОСОБА_2 . Однак, позивач просить визнати недостовірною інформацію, викладену в апеляційний скарзі поданій Управлінням соціального захисту населення Самарівської міської ради від 11.04.2025, підписаній начальником управління Горбач Г.М., тобто як посадовою особою.

Отже, ОСОБА_2 не може бути відповідачем у цій справі, адже у відносинах з позивачем вона діяла як посадова особа юридичної особи та від її імені.

У справах про захист гідності, честі та ділової репутації у разі поширення посадовою чи службовою особою інформації при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, щодо пов`язаних із цим вимог про відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, завданої фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права поширенням такої інформації, належним відповідачем є юридична особа, в якій працює така посадова чи службова особа.

Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.04.2026 у справі №461/8106/23.

Великою Палатою Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Таким чином, пред`явлення ОСОБА_1 позову до неналежного відповідача ОСОБА_2 , як фізичної особи, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

З огляду на зазначене, суд висновує про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5,12, 13, 78, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України,ст.277 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною та її спростування, стягнення моральної шкоди відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 29 травня 2026 року

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Суддя В.О. Фролова