Рішення № 136951415, 29.05.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/2042/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29.05.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Фартушок А.Р.,

справа № 677/2042/25,

сторони у справі:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс»,

відповідач ОСОБА_1 ,

вимоги позову стягнення заборгованості,

представник позивача Нижник В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду справу в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін,

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (надалі - ТОВ «ФК «Солвентіс») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначив, що 24.11.2019 року ОСОБА_1 уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (надалі - ТОВ «Алекскредит») кредитний договір № 2939309,відповідно до умов якого отримав кредит в сумі 8000 грн.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 43280 грн., яка складається з: 8000 грн заборгованості за тілом кредиту, 35280 заборгованості за відсотками.

Покликаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути на користь ТОВ «ФК «Солвентіс», як правонаступника ТОВ «Алекскредит» вказані суми з відповідача, а також судові витрати по сплаті судового збору.

Відзив на позов відповідач до суду не подав.

В судовому засіданні представник позивача Нижник В.В. вимоги позову підтримала просила задовольнити, суду пояснила, що кошти позичальнику надавалися безготівково на картковий рахунок клієнта НОМЕР_1 , вказаний ним у заяві на отримання кредиту в ТОВ «Алекскредит».

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

13.04.2026 представник позивача ОСОБА_2 подала до суду додаткові пояснення, у яких просила поновити ТОВ «ФК «Солвентіс» строк на подачу клопотання про витребування доказів та витребувати в АТ КБ «ПриватБанк» докази.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

17.11.2025 ухвалою судді Красилівського районного суду Хмельницької області відкрито провадження у справі і постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

10.03.2026 ухвалою суду визнано обов`язковою представника ТОВ «ФК «Солвентіс» для надання особистих пояснень.

19.05.2026 ухвалою суду відмовлено представнику позивача у задоволенні заяв про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про витребування доказів та витребуваня доказів.

19.05.2026 судом постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за наявними матеріалами справи.

19.05.2026 протокольною ухвалою суду оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що рішення буде ухвалено та проголошено 29.05.2026.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 24.11.2019 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2939309 (надалі - Договір № 2939309).

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника PS2939309, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Договору № 2939309, сума кредиту 8000 грн. Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

Нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

У випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 6,80% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту.

У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 24.11.2019 року до 24.12.2019 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,36% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 11 264,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 8 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 3 264,00 грн.

При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в Базовий період з 24.11.2019 року до 24.12.2019 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); - в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 25.12.2019 року до 21.06.2020 року (включно) 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 12 085,40 грн (п.1.7 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору № 2939309 сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору 24.11.2019 року до Кінцевої дати виконання Договору 21.06.2020 року (включно).

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 03.11.2024 на картку НОМЕР_2 було перераховано кошти в сумі 8000 грн (призначення платежу: transfer_funds, Номер операції: 06039179319146098447389440113073).

10.06.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № АК-10/06/2025, згідно з умовами якого ТОВ «Алекскредит» зобов`язався відступити ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 2939309, 8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35280 грн - сума заборгованості за відсотками.

07.07.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «Солвентіс» було укладено Договір факторингу № ДФ-07072025, згідно з умовами якого ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» зобов`язався відступити ТОВ «ФК «Солвентіс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Солвентіс» зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-07072025 від 07.07.2025 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 2939309, 8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35280 грн - сума заборгованості за відсотками.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 43280 грн, з 8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35280 грн - сума заборгованості за відсотками.

При цьому, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують виконання ТОВ «Алекскредит» пунктів 1.3, 1.4 Договору щодо перерахування суми кредиту 8000 грн в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок ОСОБА_1 .

Між сторонами виникли правовідносини з приводу надання банківських послуг, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, §2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про споживче кредитування».

V. Оцінка суду

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В силу статей 525 і 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Згідно з статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, сума наданої позики, розмір процентів, порядок їх нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За нормами ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частинами четвертою та п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вказане положення закону передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Оскільки кредитний договір № 2939309 від 24.11.2019 року підписані відповідачем, шляхом застосування електронного підпису одноразового ідентифікатора, тому він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

В силу частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Представник позивача в позовній заяві обґрунтовує право вимоги ТОВ «ФК «Солвентіс» до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2939309 від 24.11.2019 року тим, що первісний кредитор ТОВ «Алекскредит» відступив право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2939309 від 24.11.2019 року позивачу у справі ТОВ «ФК «Солвентіс».

Разом з тим, судом встановлено, що:

- згідно у п.п. 1.3, 1.4 кредитного договору № 2939309 від 24.11.2019 року його сторони узгодили, що кредит нараховується в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника;

- кредитний договір № 2939309 від 24.11.2019 року не містить зазначення карткового рахунку позичальника на який згідно п.1.4. кредитного договору підлягали зарахуванню кредитні кошти.

Суду надано довідку ТОВ «ФК «Елаєнс» від 03.11.2024 про перерахування коштів в сумі 8000 грн на картку НОМЕР_2 .

Представник позивача в судовому засіданні вказувала, що відповідачем у заяві на отримання кредиту в ТОВ «Алекскредит» вказано номер карткового рахунку НОМЕР_2 .

Разом з тим, вказану заяву на отримання кредиту, у якій позичальником зазначено номер карткового рахунку, на який він просить перерахувати йому суму кредиту, суду не надано.

За таких обставин, за відсутності доказів належності відповідачу карткового рахунку НОМЕР_2 , суд вважає довідку ТОВ «ФК «Елаєнс» від 03.11.2024 неналежним доказом виконання ТОВ «Алекскредит» п.п. 1.3, 1.4 кредитного договору № 2939309 від 24.11.2019 року щодо зарахування коштів у сумі 8000 грн на банківський рахунок відповідача.

Надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитом є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не можуть слугувати доказом розміру грошових вимог кредитора до боржника.

Виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 , з якого б вбачався рух коштів по рахунку та факт користування відповідачем кредитними коштами суду також не надані.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц.

З цих підстав, за відсутності доказів перерахування коштів на зазначений відповідачем рахунок, виписки по особовому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 , позивач до позовної заяви не долучив, що позбавляє суд можливості належним чином перевірити видачу ТОВ «Алекскредит» позичальнику кредитних коштів, користування ним кредитними коштами та внесення відповідачем грошових коштів на погашення кредитної заборгованості та, що розмір заборгованості позичальника відповідає розміру заборгованості, зазначеному у реєстрах боржників, визначених сторонами договорів факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025 та № ДФ-07072025 від 07.07.2025, а тому суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з його недоведеністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 29-31, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Р. В. Вознюк