Рішення № 136950042, 29.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2613/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року Галицький районний суд міста Львова у складі головуючої - судді Павлюк О. В., за участю: секретаря судового засідання Гнаткович В. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі - Позивач або Банк) (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) до ОСОБА_1 (далі Відповідач) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 339471,90 грн та судовий збір в розмірі 4073,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з метою отримання послуг Банку, Відповідач підписав договір про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, та кредитний договір.

19.10.2023 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України сторони уклали Договір № 1841135 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Вказаний договір клієнт підписав ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток O.Bank 2.0. у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «;Про електронну комерцію». Банк підписав Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України.

Також, 20.01.2025 сторони уклали договір кредиту № R01.34606.011554300 (далі Кредитний договір).

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (OTP-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) Відповідача, відповідно до умов Кредитного договору. Власне волевиявлення на укладення кредитного договору Відповідач висловив шляхом його підписання електронним підписом, а саме Відповідач ввів на інтерфейсі власного мобільного пристрою з фінансового номеру в мобільному додатку O.Bank 2.0 СМС-повідомлення (OTP-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з умовами Договору № 1841135.

Згідно з Кредитним договором Відповідач отримав кредит у розмірі 251824,13 грн, зі сплатою 36,21% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання відповідно до Кредитного договору. Станом на дату подання заяви Відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором, у зв`язку з чим Позивач змушений був звернутись до суду.

Ухвалою від 14.04.2026 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті, встановивши сторонам строки для подання заяв по суті справи.

11.05.2026 через систему Електронний Суд від Відповідача у цій справі ОСОБА_1 . Надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання зазначає, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії Вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань від 06.01.2026 вих. №12.4.2/R01.34606.011554300, станом на 06.01.2026 заборгованість за кредитним договором становить 339 471,90 грн, з яких: строковий основний борг - 220924,10 грн, прострочений основний борг - 30 863,98 грн, прострочені проценти - 83 957,95 грн, строкові проценти - 3725,87 грн, строкова плата за обслуговування кредиту - 0 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту - 0 грн, пеня - 0 грн, дебіторська заборгованість -0 грн, інші штрафні санкції - 0 грн. Однак, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.34606.011554300 від 20.01.2025: основний борг - 0 грн, прострочений борг - 251 788,08 грн, прострочені проценти - 87 683,82 грн, строкові проценти - 0 грн, нарахована плата за обслуговування кредиту - 0 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту - 0 грн, пеня - 0 грн. Тобто, по одному і тому ж договору Позивач зробив різні розрахунки щодо основного боргу та нарахованих процентів. Окрім цього, посилається на п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ, в редакції закону №3633-ІХ від 11.04.2024, який набрав чинності 04.05.2024, відповідно до якого військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Зазначає, що з 29.04.2016 чоловік Відповідача, ОСОБА_2 , має статус учасника бойових дій, та брав участь у заходах зі забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф проти України. Отже, Відповідач звільнена від сплати процентів за користування кредитом, а тому не підлягають стягненню прострочені проценти у сумі 87 683,82 грн.

15.05.2026 через систему Електронний Суд від представника Позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» не погоджується з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, вважає їх необґрунтованими та зазначає таке. У Відзиві Відповідач зазначає, що у Вимозі про усунення порушення кредитних зобов`язань від 06.01.2026 та у довідці-розрахунку Відповідача за Кредитним договором, яка долучена до позовної заяви Позивача, загальна сума заборгованості збігається проте відрізняється її структура. Такі доводи Відповідача є необґрунтованими та надуманими, оскільки у зв`язку з невиконанням умов Кредитного договору та відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» на адресу Відповідача Банк надіслав вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 06.01.2026. Відповідно строк виконання зобов`язання змінився, і оскільки Відповідач не виконав вимог Позивача, зокрема щодо сплати основного боргу (220924,10 грн) та строкових процентів (83957,95 грн), такі стали простроченим боргом та простроченими процентами. А тому, Позивач до стягнення відповідно до довідки-розрахунку заборгованості Відповідача за Кредитним договором від 09.02.2026 заявив 251788,08 грн простроченого боргу (220924,10 + 30863,98) та 87683,82 грн. прострочених процентів (3725,87 + 83957,95), і всього разом 339471,90 грн. Також зазначає, що нарахування процентів здійснювалося АТ «Ідея Банк» на підставі Кредитного договору № R01.34606.011554300 від 20.01.2025, відповідно до п. 3 якого процентна ставка є розміром плати за користуванням кредитними коштами, становить 36.21% річних від неповернутої суми кредиту, що складає 0.0992054794520548 % у день. Базою для нарахування є неповернена сума кредиту. Перед укладенням договору сторони досягли згоди з усіх істотних його умов, зокрема, й щодо розміру процентів та інших платежів за користування кредитом. Отже, підписавши Кредитний договір, Відповідач погодилася на запропонований розмір процентів та інших платежів за користування кредитом та зобов`язалася їх сплатити. Прохання представника Відповідача застосовувати положення п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та зменшити розмір заборгованості за прострочені проценти за кредитним договором з урахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності, є абсолютно необґрунтованими, так як саме сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту, а не сума нарахованих процентів за користування кредитом. Помилково ототожнювати, що проценти за користування кредитом (правове регулювання яких передбачене відповідно ст. ст. ст. 1048, 1056-1 ЦК України) є неустойкою (пенею) у разі невиконання (порушення, прострочення) зобов`язань боржником за договором. Звертає увагу, що неустойка (штрафи, пеня) взагалі не заявлялися до стягнення у цій судові справі. Враховуючи вказане вище, АТ «Ідея Банк» правильно заявило до стягнення заборгованість розмірі 87683,82 грн. по простроченим процентам. Окрім цього, з метою повного та об`єктивного дослідження судом всіх обставин справи, а також уникнення у суду будь-яких сумнівів щодо обґрунтованості та правильності обчислення заборгованості Відповідача за Кредитним договором № R01.34606.011554300 від 20.01.2025, яка була заявлена Позивачем до стягнення у цій справі, та на безумовне спростування доводів Відповідача з цього приводу, Позивач надає суду розрахунок заборгованості (детальний), виконаний станом на 09.02.2026, у формі, що відображає порядок обчислення заборгованості за Кредитним договором протягом всього періоду її утворення. Щодо доводів Відповідача про застосування до спірних правовідносин вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зазначає, що, як вбачається з відзиву, до такого Відповідач долучила відповідні документи, які попередньо не вказують на те, що її чоловік був військовослужбовцем у період строку кредитування Відповідача (з 20.01.2025 по 06.01.2026), а тому Позивач не може надати свою вичерпну позицію щодо застосування до спірних правовідносин вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, проте у позовній заяві зазначає, що просить проводити розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач, яка була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася. Представниця Відповідача скерувала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи у їх відсутності.

Згідно зі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 19.10.2023 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України сторони уклали Договір № 1841135 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Вказаний договір клієнт підписав ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток O.Bank 2.0. у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «;Про електронну комерцію». Банк підписав Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України.

Також, 20.01.2025 сторони уклали договір кредиту № R01.34606.011554300.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (OTP-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) Відповідача, відповідно до умов Кредитного договору. Власне волевиявлення на укладення кредитного договору Відповідач висловив шляхом його підписання електронним підписом, а саме Відповідач ввів на інтерфейсі власного мобільного пристрою з фінансового номеру в мобільному додатку O.Bank 2.0 СМС-повідомлення (OTP-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з умовами Договору № 1841135.

Окрім цього, у матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія Протоколу № R01.34606.011554300 від 20.01.2025 підписання Кредитного договору, у якому зафіксовані етапи підписання Кредитного договору.

На підтвердження викладеного у матеріалах справи знаходиться належним чином оформлений витяг з Реєстру СМС-повідомлень, оформленого на виконання умов Договору надання послуг №01/01122020, укладеного 01.12.2020 між Позивачем та ТОВ «Мобільний маркетинг».

У вище вказаному витязі наявний текст СМС-повідомлення з ОТП-паролем для підписання паспорту споживчого кредиту та Кредитного договору, який було надіслано з Альфа імені «IdeaBank» на Фінансовий номер Відповідача

Згідно з Кредитним договором Відповідач отримав кредит у розмірі 251824,13 грн, зі сплатою 36,21% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується платіжними інструкціями від 20.01.2025, а також випискою по особовому рахунку Відповідача № НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 1050 ЦК України передбачено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У статті 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

У статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, на адресу Відповідача Банк направив вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 06.01.2026. Згідно з цією вимогою Банк вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Однак, Відповідач на вказану вимогу не відреагував та свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на 09.02.2026 утворилась заборгованість у розмірі 339471,90 грн, яка складається з такого: прострочений борг 251788,08 грн, прострочені проценти 87683,08 грн.

Отже, зважаючи на те, що Відповідач порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача простроченого боргу у розмірі 251788,08 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується посилання Відповідача на пільги, як дружини військовослужбовця, які дають підстави не стягувати з неї відсотки, суд зазначає таке.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Частина 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає.

Окрім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 зазначено, що аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення. Разом з цим, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

У статті 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17, вирішуючи питання щодо темпоральних меж дії особливого періоду, зауважено, що за змістом наведених визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Такої ж позиції дотримувалося й Міністерство оборони України, про що свідчить його лист від 1 жовтня 2015 року № 322/2/8417, у якому зазначено, що особливий період в Україні настав з 17 березня 2014 року на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та триває дотепер, а його скасування буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на Сході України.

Відповідач надала копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , відповідно до якого вона уклала шлюб зі ОСОБА_2 . З наданих Відповідачем доказів вбачається, що ОСОБА_2 , тобто її чоловік, є військовослужбовцем, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, що підтверджується посвідченням Учасника бойових дій № НОМЕР_4 від 29.04.2016 на ім`я ОСОБА_2 , а також довідкою про обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського поліції особливого призначення № 6 від 30.09.2025. Зокрема, зі вказаної довідки вбачається, що відповідно до наказу ГУНП у Полтавській області від 06.06.2025

№ 324 о/с док лейтенант поліції Копичко Є. О. з 08.06.2025 з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії проти України відряджений до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у підпорядкування командира зведених підрозділів ДПОП ОШБ НПУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », з метою виконання бойових (спеціальних) завдань та бойових розпоряджень Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.05.2025 № 12485, від 03.06.2025 № 2706, у складі

Батальйонно-тактичної групи ДПОП ОШБ НПУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № 2 в оперативному підпорядкуванні командира НОМЕР_5 бригади оперативного призначення Національної гвардії України ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Наказом зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності від 09.06.2025 № 541 дск/ВС створено Батальйонну тактичну групу ДПІД НПУ (далі - ЗП БТр

ДПД) до складу якої, у тому числі, включений лейтенант поліції Копичко Є.О.

З огляду на викладене, cуд приходить до висновку, що Відповідач користується пільгами, передбаченими ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», оскільки Відповідач надала достатні докази на підтвердження тих обставин, що вона має право на звільнення від сплати процентів за користування кредитом, оскільки у період нарахування процентів за користування кредитом її чоловік перебував на військовій службі по мобілізації в особливий період у Національній гвардії України і є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

А тому суд приходить до висновку, що у вимозі Позивача про стягнення з Відповідача прострочених процентів у розмірі 87683,08 грн слід відмовити.

Враховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню та з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 251788,08 грн заборгованості за Кредитним договором, яка складається зі простроченого боргу.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3021,45 грн (з розрахунку 251788,08/339471,90 х 4073,66).

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Керуючись ст. ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, cуд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором у розмірі 251788,08 грн (двісті п`ятдесят одну тисячу сімсот вісімдесят вісім гривень вісім копійок).

3. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) 3021,45 грн судового збору.

4. У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ольга ПАВЛЮК