Ухвала суду № 136949889, 25.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/11354/25 1-кс/335/1960/2026

25 травня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні у залі суду, клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025080000000237 від 04.11.2025, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2026 слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, зазначивши наступне

У провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025080000000237 від 04.11.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ст. 336 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, діючи з метою одержання неправомірної вигоди, організували протиправну схему сприяння громадянам ухиленню від призову на військову службу під час мобілізації, шляхом фіктивного працевлаштування осіб чоловічої статі призовного віку на посади педагогічного складу до підпорядкованих закладів освіти на території м. Запоріжжя, що призвело до безпідставного нарахування та розтрати бюджетних коштів. Подальшим проведення досудового розслідування виявлені обставини, що свідчать про причетність до вказаної діяльності службових осіб територіальних відділів освіти м. Запоріжжя та директорів підзвітних їм навчальних закладів, які зловживаючи службовим становищем, оформили на роботу осіб, які фактично трудові обов`язки не виконували, що створило штучні умови для отримання останніми відстрочки від призову та спричинило розтрату бюджетних коштів у вигляді незаконно виплаченої заробітної плати. Крім того, довідки передавались через заступника директора з навчально-виховної роботи Запорізької гімназії №29 Запорізької міської ради ОСОБА_4 . Також, ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_6 заповнювала табелі обліку робочого часу, в яких проставляла відпрацьовані години ОСОБА_7 достовірно знаючи, що останній фактично не з`являється на роботі та не виконує свої функціональні обов`язки.

У ході проведення обшуку 12.05.2026, на підставі ухвали слідчого судді від 11.05.2026, за місцем мешкання ОСОБА_4 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон XIAOMI Reolmi Note 14 в чохлі із сім-картою; 12 предметів схожих на патрони калібру 9 мм.; картонний згорток із чорною ізоляційною стрічкою.

З метою збереження речових доказів, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити. Зазначив, що у ході огляду вилученого у ОСОБА_4 мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi Note 14» виявлено обставини, які свідчать про обізнаність останньої щодо протиправної діяльності колишнього директора Запорізької гімназії №29 ЗМР ОСОБА_6 , яка полягала у фіктивному працевлаштуванні до очолюваного ним навчального закладу осіб чоловічої статі з метою сприяння ухиленню останніх від призову на військову службу під час мобілізації. Під час проведення огляду мобільного телефону виявлено листування, електронні документи та іншу інформацію, що має значення для досудового розслідування та може свідчити про обставини вчинення кримінального правопорушення, коло причетних осіб, характер взаємозв`язків між ними, а також механізм реалізації протиправної схеми. Оскільки під час проведення огляду мобільного телефону неможливо забезпечити відновлення видалених файлів та інформації, яка могла бути видалена користувачем, а також отримати доступ до всієї інформації, що міститься на пристрої, у тому числі до прихованих, системних, змінених файлів, журналів дій користувача, даних месенджерів, резервних копій та іншої цифрової інформації, повне дослідження вказаного мобільного телефону в межах проведеного огляду є неможливим. Отримання зазначених відомостей можливе виключно шляхом проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення, відповідних технічних методів дослідження та спеціальних знань у сфері комп`ютерної техніки й програмного забезпечення. Крім того, під час проведення вказаного обшуку, виявлено та вилучено картонний згорток із чорною ізоляціонною стрічкою до якого поміщено предмети, зовні схожі на патрони калібру 9 мм, які можуть відноситися до боєприпасів та мати ознаки предметів, обіг яких обмежено чинним законодавством. З метою встановлення належності вказаних предметів до боєприпасів, їх придатності до використання за цільовим призначенням, способу виготовлення, а також інших обставин, що мають значення для кримінального провадження призначено комплексну судову експертизу.

ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що вилучений у неї мобільний телефон необхідний їй для користування. Щодо вилучених предметів схожих на патрони, не змогла надати пояснення, оскільки їй не відомо їх походження.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області, знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000237 від 04.11.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ст. 336 КК України.

12.05.2026 у ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон XIAOMI Reolmi Note 14 в чохлі із сім-картою; 12 предметів схожих на патрони калібру 9 мм.; картонний згорток із чорною ізоляційною стрічкою, в якому знаходилися вищевказані предмети.

13.05.2026 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 винесено постанову про визнання вилучених під час проведення обшуку предметів та речей, речовими доказами.

14.05.2026 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні скеровано клопотання до слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя про арешт вилученого в ході обшуку майна, яке за результатом судового розгляду, повернуто для усунення недоліків, строк встановлено до 10:00 год. 22 травня 2026 року, про що постановлено ухвалу від 19.05.2026.

16.05.2026 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області винесено постанову про призначення судової комп`ютерно технічної експертизи вилучених у ході обшуку вказаного мобільного телефону та ноутбуку, які 18.05.2026 направлено до Запорізького НДЕКЦ МВС України.

22.06.2026 до суду надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про накладення арешту, після усунення недоліків.

Як встановлено у ході судового розгляду вказаного клопотання, у вказаному кримінальному провадженні жодній особі, у тому числі ОСОБА_4 , повідомлення про підозру не пред`явлено.

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення речових доказів), на який посилається слідчий у своєму клопотанні, як на підставу для арешту майна, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та необхідність накладення арешту на вилучений мобільний телефон XIAOMI Redmi Note 14 в чохлі із сім-картою,оскільки він відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Щодо вимог слідчого про накладення арешту на вилучені у ході обшуку 12 предметів схожих на патрони калібру 9 мм., які знаходилися в картонному згортку із чорною ізоляційною стрічкою, слідчий суддя виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи викладене, виходячи з матеріалів доданих до клопотання, слідчий суддя доходить до висновку, що у задоволенні клопотання про арешт майна на 12 предметів схожих на патрони калібру 9 мм., та картонний згорток із чорною ізоляційною стрічкою, слід відмовити, оскільки слідчий не довів необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, у разі не накладення арешту, зокрема, за обставин проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, враховуючи кваліфікацію ознак злочинів. Вказані предмети, у цьому кримінальному провадженні, не відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Таким чином, на підставі викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що слідчим не доведено наявність передбачених законом правових підстав та необхідності накладення арешту на 12 предметів схожих на патрони калібру 9 мм., та картонний згорток із чорною ізоляційною стрічкою, а тому у задоволенні клопотання в цій частині, необхідно відмовити.

Отже, клопотання слідчого про арешт майна, слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 167, 168, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на мобільний телефон XIAOMI Redmi Note 14 в чохлі із сім-картою, належний ОСОБА_4 який вилучений 12.05.2026 у ході проведення обшуку адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині клопотання щодо накладення арешту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено (складено) 28.05.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1