Рішення № 136949289, 29.05.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/24421/25

Провадження №2-др/523/65/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2026 р.

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення

УСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року представник заявника ТОВ «Іннова-Нова» - Андрущенко М.В. звернувся до суду через систему «Електронний суд» із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що при зверненні з позовом позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у розмірі 7422,40 грн, з яких витрати на правову допомогу - 5000 грн, та повідомив, що протягом 5 днів подасть заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу разом із доказами на їх підтвердження.

Одночасно у своїй заяві представник ТОВ «Іннова-Нова» просив визнати поважними та поновити строк на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що копію рішення суду від 12 травня 2026 року позивач отримав лише 17 травня 2026 року та протягом п`яти днів з моменту його отримання звернувся із вказаною заявою.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ураховуючи вказану норму, питання про ухвалення додаткового рішення вирішується без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як судом встановлено, у провадженні суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, зазначеного у позові, позивач очікував понести витрати на правову допомогу у зв`язку із розглядом справи у сумі 5000 грн.

12 травня 2026 року ухвалено рішення у справі, яким позов ТОВ «Іннова-Нова» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 8481160625 від 09 червня 2025 року у розмірі 17850 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 7000 грн; заборгованість за процентами 9800 грн та комісії за надання кредиту 1050 грн, а також судовий збір у розмірі 1357,61 грн, в іншій частині вимог відмовлено.

Копія рішення доставлена позивачу у кабінет користувача системи «Електронний суд» 17 травня 2026 року.

22 травня 2026 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення у частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням того, що розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, копію рішення суду від 12 травня 2026 року позивач отримав у кабінеті користувача системи «Електронний суд» 17 травня 2026 року, тому суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, та поновити його.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявник надав договір про надання правової допомоги № 06-05/2025 від 06 травня 2025 року, укладений між ТОВ «Іннова-Фінанс» в особі директора Дмитрієва В.Ю. та адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем, заявку про надання послуг № 3493806710 від 04 серпня 2025 року, за якою вартість послуг щодо складання позовної заяви та за необхідності заяв, відповіді на відзив, клопотань, заперечень; супровід процесу розгляду справ в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами замовника, в будь-якому форматі судочинства, в т.ч. але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд» складає 5000 грн; акт прийому-передачі виконаних робіт № 3035213376 від 22 травня 2026 року на суму 5000 грн; платіжну інструкцію № 8 від 18 травня 2026 року на суму 5000 грн згідно із заявкою № 3493806710 від 04 серпня 2025 року про надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За нормами ст.137 ЦПК України визначено:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з нормами ч.1 та 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За нормами ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт отримання заявником послуг адвоката, у акті приймання-передачі послуг зазначений детальний опис та вартість наданих послуг стосовно боржника ОСОБА_1 , а також надано квитанцію про їх сплату.

Судом також враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.

Таким чином, враховуючи вказані висновки, суд вважає що розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідачки у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 127, 141, 246, 273, 270, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Поновити ТОВ «Іннова-Нова» строк на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.

Стягнути зОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (код ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: вул. Верхній Вал, 10, м. Київ, 04071) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.

Рішення складено 29 травня 2026 року.

Суддя