Ухвала суду № 136947599, 20.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13327/25

Провадження №: 2/755/2187/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

за участі:

представника позивача - адвоката Сидоренка В.В.

представника відповідача - адвоката Корєнькова І.А.

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Корєнькова Ігоря Анатолійовича, про залучення до складу учасників справи третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

13 січня 2026 року (вхід. № 1912) до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Корєнькова І.А., надійшло клопотання про залучення до справи третіх осіб, а саме просив залучити до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Корєнькова І.А., про залучення до складу учасників справи третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, задоволено частково, залучено ОСОБА_3 , до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

20 травня 2026 року (вхід. № 32088) представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Корєньков І.А., подав до суду клопотання про залучення до справи третіх осіб, а саме: просив залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Територіальне управління Державної судової адміністрації в місті Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Дніпровський районний суд міста Києва, Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

На обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла власниця квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 . У подальшому ОСОБА_7 набула право власності на вказану квартиру на підставі договору дарування та відчужила її на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири. Водночас, ОСОБА_8 , як спадкоємиця ОСОБА_6 , звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння та визнання права власності (справа № 755/16178/14-ц). ОСОБА_4 , будучи обізнаною про наявність судового спору, відчужила спірну квартиру на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня

2015 року накладено арешт на спірну квартиру. Однак, Дніпровським районним судом міста Києва та Головним управлінням юстиції у місті Києві ухвалу своєчасно не виконано, своєчасно арешт не накладено, внаслідок чого 16 січня 2015 року квартиру продано добросовісному набувачу ОСОБА_1 . Далі,

16 березня 2019 року спірну квартиру відчужено на користь ОСОБА_2 . Таким чином, у разі задоволення позову відповідач ОСОБА_1 понесе матеріальні збитки, відсутні гарантії, що його майбутні вимоги на підставі статті 661 ЦК України буде задоволено. Водночас, він не позбавлений права заявити вимоги до недобросовісних учасників ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , чи до Дніпровського районного суду міста Києва та Головного управління юстиції у місті Києві про відшкодування шкоди, заподіяної несвоєчасним накладенням арешту.

У випадку задоволення даного позову ОСОБА_1 заявить позов про відшкодування шкоди до вказаних осіб.

З огляду на викладене вимоги клопотання просив задовольнити.

20 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Корєньков І.А., вимоги заявленого клопотання підтримав та просив задовольнити, залучити до складу учасників справи, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Територіальне управління Державної судової адміністрації в місті Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Дніпровський районний суд міста Києва, Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України

Представник позивача ОСОБА_10 - адвокат Сидоренко В.В., проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що залучення третіх осіб призведе до затягування розгляду справи, представником відповідача не обґрунтовано доцільність залучення таких осіб третіми особами.

Вивчивши матеріали справи та вимоги клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на його користь матеріального збитку у розмірі 701 580,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 239 591,81 грн та 3 % річних у розмірі 63 199,86 грн. Таким чином, предметом позову у справі є стягнення грошових коштів у сумі 1 004 371,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від

23 січня 2024 року по справі № 755/4563/23 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровська окружна прокуратура міста Києва, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогачов В.В., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко О.О., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, витребування нерухомого майна шляхом вилучення і передачі спадкоємцю померлого власника та скасування запису та рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від

10 вересня 2024 року, позов задоволено частково, визнано за ОСОБА_8 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартиру АДРЕСА_1 , витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1 та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Водночас, ОСОБА_2 був добросовісним набувачем нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16 березня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . На момент укладення вказаного договору ОСОБА_1 не повідомив ОСОБА_2 про судові спори щодо визнання права власності на нерухоме майно, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння. Отже, на момент укладення вказаного договору ОСОБА_2 не знав і не міг знати про неправомірні дії попередніх власників квартири під час вчинення правочинів щодо такого об`єкту нерухомого майна, та не володів інформацією про судові спори. ОСОБА_2 не знав, що ще в 2008 році ОСОБА_6 , яка є спадкоємцем ОСОБА_8 , втратила контроль над нерухомим майном внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5 , поряд з цим відповідач був стороною справи № 755/16178/14-ц. Також ОСОБА_1 не повідомив позивачеві про обставини укладення договору дарування квартири від 12 червня 2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Вказаний договір визнано недійним заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2020 року, тобто, вже після укладення договору купівлі-продажу квартири від 16 березня 2019 року.

Отже, на момент продажу квартири ОСОБА_1 знав про суттєві проблеми, що пов`язані зі спірною квартирою, та свідомо не повідомив про них ОСОБА_2 , у зв`язку із чим, внаслідок продажу, спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі вартості квартири, а саме 701 580,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 16 березня

2019 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В., зареєстровано в реєстрі за № 312, ОСОБА_2 купив у ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . Квартира належала продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О., 16 січня 2015 року за реєстровим № 289.

Суд також враховує, що у пункті 4 вказаного договору зазначено, що продавець стверджує, що від покупця не приховано обставин, що мають істотне значення, до укладення цього договору відчужувана квартира нікому не продана, не подарована, не знаходиться у заставі, під забороною (арештом) не перебуває, її не здано в оренду, щодо неї не ведуться судові спори, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передана, треті особи не мають прав на відчужувану квартиру.

З копії договору купівлі-продажу квартири від 16 січня 2015 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О., зареєстрованого в реєстрі за № 289, встановлено, що ОСОБА_1 придбав спірну квартиру у ОСОБА_3 . Квартира належала продавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.О., 04 листопада 2014 року за реєстровим № 1964.

Суд також враховує, що у пункті 4 вказаного договору зазначено, що продавець стверджує, що від покупця не приховано обставин, що мають істотне значення, до укладення цього договору квартира нікому не продана, не подарована, не знаходиться у заставі, під забороною (арештом) не перебуває, її не здано в оренду, щодо неї не ведуться судові спори, як юридична адреса вона не використовується і як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передана, треті особи не мають прав на квартиру, продавець запевняє, що не існує будь-яких обставин, які б унеможливлювали, чи забороняли укладення даного договору, на момент укладення цього договору у квартирі відсутні приховані недоліки.

Згідно копії договору купівлі-продажу квартири від 04 листопада 2014 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.О., зареєстровано в реєстрі за № 1964, встановлено, що ОСОБА_3 купив спірну квартиру у ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діяв ОСОБА_11 на підставі довіреності. Квартира належала продавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14 квітня 2015 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В., за реєстровим № 641.

Суд також враховує, що у пункті 5 вказаного договору зазначено, що продавець в особі представника стверджує, що на момент укладення цього договору, квартира під забороною чи арештом, в податковій заставі не перебуває, щодо неї не ведуться судові спори, вона не заставлена, відносно неї не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, як юридична адреса вона не використовується, не є внеском до статутного капіталу товариств, треті особи не мають прав на квартиру, в квартирі не зареєстровані та не проживають малолітні діти, перепланування та реконструкції в квартирі відсутні. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира під забороною відчуження (арештом) та в іпотеці не перебуває. Згідно витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № 45530542, що виданий ОСОБА_12 , Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04 листопада 2014 року - податкова застава щодо квартири відсутня.

Однак, 18 липня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі № 755/16178/14-ц за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В.В., Реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві, про витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності.

Судом встановлено, що 12 січня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва по справі

№ 755/16178/14-ц постановлено ухвалу, якою задоволено заяву ОСОБА_8 про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 .

Водночас, 25 липня 2013 року рішенням Дніпровського районного суду міста Києва позов ОСОБА_8 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволено: встановлено ОСОБА_8 як спадкоємцю після ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили

Однак, 23 січня 2014 року постановою Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кухтенко Т.А. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та необхідністю звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

Проте, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

20 жовтня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В.В., Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовлено.

11 серпня 2020 року заочним рішення Дніпровського районного суду міста Києва позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В., Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Київська місцева прокуратура № 4, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним договору дарування квартири- задоволено. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , складений ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 12 червня 2008 року, посвідченого від імені Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В. та зареєстрований у реєстрі за № 2561. Встановлено факт родинних відносин, а саме те, що позивач ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , 1933 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , які відповідно були племінницею та рідною тіткою.

Суд також враховує, що ОСОБА_8 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровська окружна прокуратура міста Києва, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В.В., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко О.О., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сенюк М.А., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, витребування нерухомого майна шляхом вилучення і передачі спадкоємцю померлого власника та скасування запису та рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, справа

№ 755/4563/23.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року по справі

№ 755/4563/23, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року, визнано за ОСОБА_8 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартиру АДРЕСА_1 , витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_8 на підставі статей 387, 388 ЦК України спірну квартиру.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Згідно із статтею 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість в результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Причому предмет спору повинен бути за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги щодо предмету спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною в даному процесі. Якщо такий спір допускається, то дана особа повинна мати становище співучасника у справі, а не третьої особи.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною в зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Необхідність залучення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до складу учасників справи представник відповідача ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що у разі задоволення позову відповідач ОСОБА_1 понесе матеріальні збитки, відсутні гарантії, що його майбутні вимоги на підставі статті 661 ЦК України буде задоволено ОСОБА_3 . Водночас, відповідач не позбавлений права заявити вимоги до недобросовісних учасників ОСОБА_4 , ОСОБА_9 . Також вважає, що має право вимоги до Дніпровського районного суду міста Києва та Головного управління юстиції у місті Києві щодо відшкодування шкоди внаслідок несвоєчасного накладення арешту на спірну квартиру.

Суд враховує, що до складу учасників справи, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, вже залучено ОСОБА_3 , з яким відповідач ОСОБА_1 перебував у договірних відносинах щодо придбання спірного об`єкту нерухомого майна та щодо якого останній може набути право вимоги у порядку статті 661 ЦК України у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

Водночас, суд не оцінює наявність або відсутність підстав для виникнення у ОСОБА_3 права вимоги до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Слід також наголосити, що у даному випадку відсутні матеріальні (договірні) правовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 .

Факт ймовірного завдання шкоди ОСОБА_1 спільними діями або бездіяльністю ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не встановлено та не підтверджено. Припущення ОСОБА_1 на імовірне невиконання ОСОБА_3 майбутнього зобов`язання з відшкодування шкоди на підставі статті 661 ЦК України не може слугувати безумовною підставою для виникнення у відповідача права вимоги до ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 .

Викладене також стосується посилання відповідача на наявність права вимоги до Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Дніпровського районного суду міста Києва, Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України через припущення про несвоєчасне накладення арешту на квартиру на підставі ухвали 12 січня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва по справі

№ 755/16178/14-ц. Вказані суб`єкти не були учасниками матеріальних (договірних) правовідносин із ОСОБА_1 . Факти імовірного неналежного виконання посадових обов`язків внаслідок протиправних дій чи бездіяльності не встановлено та не є предметом даного спору.

Таким чином, з огляду на предмет та підстави позову у справі, а також враховуючи відсутність належного обґрунтування прав та обов`язків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Дніпровського районного суду міста Києва та Головного управлінням юстиції у місті Києві, на які матиме вплив рішення у даній справі у випадку задоволення позовних вимог, з огляду на відсутність матеріальних (договірних) правовідносин між ОСОБА_1 та вказаними особами, а також враховуючи, що виникнення права вимоги до таких осіб ОСОБА_1 пов`язує саме з умовою імовірного невиконання ОСОБА_3 зобов`язання з відшкодування шкоди, у задоволенні вимог клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Корєнькова І.А., слід відмовити у зв`язку із його необґрунтованістю.

Суд звертає увагу відповідача ОСОБА_1 , що у випадку звернення з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, останній не позбавлений права залучити до складу учасників справи зазначених осіб, за наявності правових підстав.

Керуючись статтями53, 54, 260, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Корєнькова Ігоря Анатолійовича, про залучення до складу учасників справи третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, - відмовити.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.О. Хромова