Ухвала суду № 136944833, 26.05.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

26 травня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/451/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Соловей Л.А.,

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ" (м.Бершадь Гайсинського району вінницької області);

до: Фермерського господарства "ЮЛІСОФ" (с.Горбулів Житомирського району Житомирської області);

про стягнення 95 000,00грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Хмарська Я.В., ордер серія АА №1701163 від 16.04.2026 (в режимі

відеоконференції);

від відповідача: Назаренко Д.Л., ордер серія АА №1712206 від 18.05.2026 (в режимі

відеоконференції);

з перервою в судовому засіданні: з 25.05.2026 по 26.05.2026, згідно з ст.216 ГПК України,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фермерського господарства "ЮЛІСОФ" про стягнення 95 000,00грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг за договором, укладеним сторонами у спрощений спосіб шляхом підписання акту здачі приймання робіт (надання послуг) №122 від 02.05.2025.

Ухвалою суду від 24.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін). Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25 травня 2026 р. об 11:45.

На адресу суду через систему ЄСІТС надійшли наступні документи:

- 20.05.2026 від представника відповідача заява про закриття провадження у справі;

- 20.05.2026 від представника відповідача клопотання (заперечення на клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яке міститься у позовній заяві);

- 25.05.2026 від представника позивача додаткові пояснення у справі.

В судовому засіданні 25.05.2026 представник відповідача підтримала власну заяву від 20.05.2026 про закриття провадження у справі та власні заперечення від 20.05.2026 на клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яке міститься у позовні заяві.

Представник позивача в судовому засіданні 25.05.2026 підтвердила повний розрахунок відповідача з позивачем після відкриття провадження у справі та заявила усне клопотання про оголошення перерву в судовому засіданні для надання можливості надати суду додаткові підтверджуючі документи про сплату витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні 25.05.2026, заслухавши представників сторін, суд оголосив перерву до 26.05.2026 о 16:00, згідно з ст. 216 ГПК України для надання можливості представнику позивача надати суду додаткові підтверджуючі документи про сплату витрат на професійну правничу допомогу.

На адресу суду через систему ЄСІТС 26.05.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Розглянувши заяву представника відповідача від 20.05.2026 про закриття провадження у справі, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи документи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов таких висновків.

В даній заяві уповноважений представник просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 95 000,00грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору, згідно з п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки після відкриття провадження Фермерське господарство "ЮЛІСОФ" сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ" заборгованість в розмірі 95 000,00грн, яка є предметом спору, що підтверджується платіжною інструкцією №4136 від 06.05.2026.

Закриття провадження є формою закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення, у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку з відсутністю на день судового засідання предмету спору в частині заявленої до стягнення суми, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі щодо вимоги про стягнення з відповідача 95 000,00грн заборгованості, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст.231 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, де також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Щодо розподілу між сторонами судових витрат суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, у додаткових поясненнях позивач просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме позивач просив стягнути з відповідача 9 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката і покласти сплату судового збору у розмірі 2 662,40грн на відповідача, оскільки позивач не підтримує свої позовні вимоги внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення цього позову.

Відповідно до ч.3 ст.130 ГПК України, разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

При цьому, зазначена ч.3 ст.130 ГПК України застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №199/9188/16-ц).

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї) що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 5 ст.129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховною Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі N 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Разом з тим, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі N 912/1025/20).

Під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги те, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося іншою стороною відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

За результатами розгляду справи №902/347/18 22.11.2019 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову, у якій зазначила, що при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах має враховуватись правова позиція щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, тому висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав неспівмірності із складністю справи та часом, витраченим на виконання відповідних послуг не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зазначена вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 923/121/20.

Із наявних у справі матеріалів вбачається та встановлено судом, представником ТОВ "Світ Лабораторних досліджень" надано на підтвердження понесення витрат на послуги адвоката такі докази:

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3750 від 19.01.2011;

- ордер на надання правничої допомоги серія АА №1701163;

- договір про надання правничої допомоги №26/03 від 26.03.2026;

- додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №26/03 від 26.03.2026;

- акт надання послуг №16/04-1 від 16.04.2026;

- платіжну інструкцію №75 про перерахування адвокатському бюро вартості послуг за надану правову допомогу (а.с.6, 15-19,60).

З огляду на вищенаведене, позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі, і це підтверджується матеріалами справи.

У запереченні від 20.05.2026 на заяву про стягнення судових витрат відповідач зазначив, що вбачає підстави для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у справі №906/451/26 до 6 000,00грн (а.с.42-43).

Суд враховує, що позовна заява у даній справі за своїм предметом та підставами позову є нескладною, матеріали справи не об`ємні та ґрунтуються на первинних бухгалтерських документах. Категорія спору в даному конкретному випадку обмежується аналізом незначної кількості доказів, не становить виключної правової проблеми для кваліфікованого адвоката та чітко врегульована нормами права і не містить певної особливості, яка потребує застосування висновків Верховного Суду.

Керуючись зазначеними критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи характер спору та розумну необхідність судових витрат для розгляду конкретної справи в суді першої інстанції, суд, дослідивши заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, вважає, що розмір заявлених позивачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та не є співрозмірними із виконаним адвокатом обсягом робіт (наданими послугами).

При цьому суд відзначає, що такі послуги як підготовка тексту заяви про здійснення публікації в газеті "Голос України"", на переконання суду, не є необхідними витратами у даній справі.

Відтак, надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч.4 ст.126 ГПК України, враховуючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (опрацювання матеріалів та складання тексту позовної заяви), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є 6 000,00грн витрат позивача на професійну правничу допомогу, котрі відповідно до вимог ст.129 ГПК України слід покласти на відповідача у зазначеному розмірі. Решту витрат на професійну правничу допомогу покласти на позивача.

Також на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40грн.

Керуючись статтями 130, 231, 233-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву представника відповідача від 20.05.2026 про закриття провадження у справі.

2. Закрити провадження у справі №906/451/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ" до Фермерського господарства "ЮЛІСОФ" про стягнення 95 000,00грн заборгованості, у зв`язку з відсутністю предмета спору, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

3. Стягнути з Фермерського господарства "ЮЛІСОФ" (12316, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Горбулів, вул.Центральна, будинок 122, код ЄДРПОУ 43115551)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ" ( 24402, Вінницька обл., Гайсинський р-н, місто Бершадь, вул.Залізнична, будинок 51, код ЄДРПОУ 45501087)

- 2 662,40грн судового збору;

- 6 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набрала законної сили 26.05.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Соловей Л.А.

Друк: 1 - в справу 2-3 - сторонам через систему ЄСІТС