Рішення № 136944826, 29.05.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.05.2026 Справа №905/233/26 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., в порядку спрощеного позовного провадження, розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600, вул. Кирилівська, 85,

м. Київ,04080)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-М»

(код ЄДРПОУ 33614299, вул. Ушакова, 10, Донецька область,

м. Мирноград, 85320)

про стягнення заборгованості у розмірі 18535,47 грн.

Без повідомлення (виклику ) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави позову

На розгляд Господарського суду Донецької області передано позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-М» про стягнення суми боргу у розмірі 7409,99 грн, інфляційних втрат у розмірі 4272,50 грн, пені у розмірі 1186,94 грн, 15 % річних у розмірі 5666,04 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач приєднався до умов публічного договору надання послуг з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», умови якого відповідачем за грудень 2020 та січень 2021 не виконано належним чином, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Заперечення учасників судового процесу

Відзив на позовну заяву

Відповідач своїм правом на подання відзиву відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України не скористалась. Будь - яких інших заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Хід розгляду справи та процесуальні дії суду

13.04.2026 Господарським судом Донецької області постановлено ухвалу про прийняття справи до свого провадження та про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у позивача зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС, а у відповідача не зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.

За таких обставин, ухвала суду від 13.04.2026 надіслана позивачу до його Електронного кабінету.

Зі змісту позовної заяви та згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача є вул. вул. Ушакова, 10 м. Мирноград, Донецька область, 85320.

Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.

Відповідно до розділу 3 Переліку Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, що затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376 вбачається, що м. Мирноград перебувало на території активних бойових дій, з 26.04.2026 році є тимчасово окуповане.

Судом за допомогою веб-сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" встановлено, що поштове відділення за місцем реєстрації відповідача, тимчасово не функціонує. Отже відправка ухвали суду засобами поштового зв`язку на адресу реєстрації відповідача не можлива.

Згідно з ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (в чинній редакції) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (16.04.2026) про відкриття провадження у справі.

Судом також відмічається те, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості про перебування відповідача за іншою адресою ніж та, що зазначалась вище.

Отже публікація оголошення на сайті суду є достатнім для того, щоб вважати повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

За таких обставин, позивач та відповідач про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

Відповідно до розпорядження КМУ від 12.12.2018 №1023-р. ДПЗД «Укрінтеренерго» здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344, та з 01.01.2019 до 31.12.2026 виконує функції постачальника «останньої надії».

Відповідно до повідомлення оператора системи розподілу ДП Регіональні електричні мережі в особі Донецькій філії від 04.01.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал-М» з грудня 2020 віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії якому здійснюється постачальником «останньої надії». Також в листі вказано інформацію про історії споживання електричної енергії споживачів за минулі періоди, а саме з 01.12.2019 по 01.11.2020.

Разом з цим, позивачем до матеріалів справи надані звіти ДП Регіональні електричні мережі щодо фактичного (корисного) відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку споживачів постачальника останньої надії ДПЗД Укрінтеренерго за грудень 2020 та за січень 2021. Відповідно до вказаних звітів, Товариством з обмеженою відповідальністю Темінал-М спожито електричну енергію в грудні 2020 в об`ємі 129 кВт*год, в січні 2021 в обємі 1957 кВт*год.

Таким чином між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал-М», шляхом фактичного споживання електричної енергії, укладено договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (договір), відповідно до п.1.1. якого цей договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (постачальник) споживачу, у разі якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція) (п. 2.1. договору).

За п.п. 3.1-3.2 договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2. цієї глави.

Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання у разі: банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання попереднім електропостачальником вимог правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, а на перехідний період - договору між членами оптового ринку електричної енергії України, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; в інших випадках, передбачених ПРРЕЕ.

Згідно з п. 3.7 договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами.

Оплачений споживачем рахунок за спожиту електричну енергію, наданий постачальником, є прийняттям (акцептуванням) умов цього договору з боку споживача (п. 3.8. договору).

Відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком до цього договору.

За п. 5.7 договору ціна (тариф) не електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8. договору).

Згідно з п.5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів. У разі внесення постачальником в установленому чинним законодавством порядку змін до змісту типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», затвердженого регулятором, сторони погоджуються з такими змінами у цьому договорі (п. п. 13.1., 13.2. договору).

Договір підписано та скріплено печаткою постачальника.

У якості додатку №1 до договору, споживач приєднався до комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» та відповідно до умов якої, споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі) (ОС). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання (п. 7.4).

Згідно з п. 6.1, п. 13.1 Комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості; сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім постачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів. Якщо споживач протягом 90 календарних днів не укладе відповідний договір про постачання з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи за зверненням постачальника.

На виконання умов договору позивач склав акт купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2020 за грудень 2020 в обсязі 129кВт *год на суму 433,86грн та від 31.01.2021 за січень 2021 в обсязі 1957 кВт *год на суму 6976,13грн

Також позивач виписав рахунки за спожиту електроенергію, копії яких наявні в матеріалах справи.

Акт та рахунок за грудень 2020 позивач направив поштою на поштову адресу відповідача та які були отримані відповідачем 22.01.2021; Акт та рахунок за грудень 2020 позивач направив поштою на поштову адресу відповідача та які були отримані відповідачем 20.02.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідачем не надано доказів здійснення вказаних вище рахунків та актів, і матеріали справи таких не містять.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення 15% річних та інфляційних втрат, а також пені.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникли між сторонами щодо постачання електричної енергії, регулюються приписами Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, договором та комерційною пропозицією.

Відповідно до частин 1, 2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження КМУ від 12.12.2018 №1023-р. ДПЗД «Укрінтеренерго» здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344, та з 01.01.2019 до 31.12.2026 виконує функції постачальника «останньої надії».

Відповідно до пункту 66 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Відповідно до частини 8 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Отже, укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов`язків.

Пунктом 2.3.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п.4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Судом встановлено вище, що відповідно до звіту ДП Регіональні електричні мережі щодо фактичного (корисного) відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку споживачів постачальника останньої надії ДПЗД Укрінтеренерго за грудень 2020 та за січень 2021. Відповідно до вказаних звітів, Товариством з обмеженою відповідальністю Темінал-М спожито електричну енергію в грудні 2020 в об`ємі 129 кВт*год, в січні 2021 в обємі 1957 кВт*год.

Самі такі об`єми електричної енергії були відображені позивачем у своїх актах та рахунках.

Отже, обсяги фактичного споживання відповідачем електричної енергії за грудень 2020 та січень 2021 року підтверджується належними доказами, відповідач не заперечує та не спростовує вказані в актах прийняття-передавання обсяги споживання. Акти та рахунки отримані відповідачем ще в січні та в лютому 2021 року.

За таких обставин, виставлені позивачем рахунки на загальну суму 7409,99 грн, у тому числі за грудень 2020 у розмірі 433,86 грн та за січень 2021 у розмірі 6976,13 грн підлягають оплаті відповідачем на умовах договору.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п.5.10. договору).

Відповідно до умов комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Як вбачається зі змісту рахунку за грудень 2020 року, дата рахунку 11.01.2021, відповідач отримав рахунок 22.01.2021, в рахунку зазначено про те, що він повинен бути сплачений протягом 5 банківських днів. Отже строк оплати по рахунку визначений до 29.01.2021; зі змісту рахунку за січень 2021 року, дата рахунку 09.02.2021, відповідач отримав рахунок 20.02.2021, в рахунку зазначено про те, що він повинен бути сплачений протягом 5 банківських днів. Отже строк оплати по рахунку визначений до 26.02.2021.

Таким чином строк оплати за спожиту електричну енергію в в грудні 2020 та в січні 2021 року є таким, що настав.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження здійснення оплати на загальну суму 7409,99 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Належних доказів оплати заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 7409,99грн до матеріалів справи не надано, розмір заборгованості відповідачем не спростовується та не заперечується.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач заявив до стягнення 15% річних у загальному розмірі 5666,04грн (за період 30.01.2022-по 31.03.2026 на суму 433,86 грн та з 27.02.2021 по 31.03.2026 на суму 6976,13 грн), а також інфляційні втрати у загальному розмірі 4272,50грн ( за період 01.02.2022-по 31.03.2026 на суму 433,86 грн та з 01.03.2021 по 31.03.2026 на суму 6976,13 грн).

Контррозрахунки 15% річних та інфляційних втрат відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Відповідно до умов комерційної пропозиції Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 15% річних, суд встановив, що розрахунок є арифметично та методологічно правильним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач нараховує пеню у розмірі 1186,94 грн, що нараховуються: на суму 3046,34 грн за період з 30.01.2021 по 30.01.2022 та на суму 433,86 грн та з 27.02.2021 по 27.02.2022 на суму 6976,13 грн).

Контррозрахунок пені відсутній.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, що був чинний в період, за який стягується пеня та коли виникли спірні відносини. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем з урахуванням положень п. 6.1 , п. 13.1 комерційної пропозиції №3 для постачання електричної енергії споживача постачальником останньої надії, суд визнає його таким, що є арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал -М (ідентифікаційний код 33614299, вул. Ушакова, буд. 10 м. Мирноград, Донецька обл., 85320) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (ідентифікаційний код 19480600, вул. Кирилівська, буд. 85, місто Київ, 04080) заборгованість у розмірі 7409 (сім тисяч чотириста девять) грн 99 коп, інфляційні втрати у розмірі 4272 (чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн 50 коп, пеню у розмірі 1186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн 94 коп, 15 % річних у розмірі 5666 (п`ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн 04 коп, судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 ко.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2026.

Суддя Д.М. Огороднік