Ухвала суду № 136943620, 29.05.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4590/26

Провадження № 1-кс/629/763/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12026221110000616 від 27.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

встановив:

Старший слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 28.05.2026 звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на: чотири пластикові фрагменти зеленого кольору; один пластиковий фрагмент світло-сірого кольору; дерев`яну біту, шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування ними, по кримінальному провадженню №12026221110000616 від 27.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В обґрунтування слідчий посилається на те, що 27.05.2026 внесені відомості до ЄРДР за №12026221110000616 ч. 4 ст. 296 КК України.

Під час проведення досудового розслідування було встановлено, що до вчинення вказаного злочину причетний ОСОБА_5 .

За даним фактом внесені відомості до ЄРДР № 12026221110000616 від 27.05.2026 за ч. 4 ст. 296 КК України.

27.05.2026 в ході проведення огляду місця подій поруч з будинком АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: чотири пластикові фрагменти зеленого кольору та один пластиковий фрагмент світло-сірого кольору. Крім того, 27.05.2026, в ході проведення огляду предмету, який добровільно видав ОСОБА_6 , вилучено дерев`яну біту.

27.05.2026 року постановою старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 виявлені та вилучені предмети визнано речовими доказами.

Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідно до ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна за відсутності учасників процесу.

Дослідивши надані докази, слідчий суддею встановлене наступне.

Під час вирішення питання накладення арешту на майно слід враховувати положення статі 131 КПК України, яка вказує про необхідність досягнення дієвості кримінального провадження під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися й у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя враховує, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно є доказом злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026221110000616 від 27.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

З огляду на викладене, враховуючи, що тимчасово вилучене майно має істотне значення для досудового розслідування даного кримінального провадження, з урахуванням правової підстави для арешту майна - з метою забезпечення його збереження, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно.

Керуючись ст.170,172,173 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на: чотири пластикові фрагменти зеленого кольору; один пластиковий фрагмент світло-сірого кольору; дерев`яну біту,шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування ними, по кримінальному провадженню №12026221110000616 від 27.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Зберігання арештованого майна, здійснювати відповідно до «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення слідчим та/або прокурором.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 5-денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_8